Справа № 2-668/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

           17  лютого  2011  року.                                                              м.  Суми.

           Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого –судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                         при  секретарі –Москаленко  Т.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу  за  позовною  заявою  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  стягнення  неустойки,  відсотків  річних,  інфляційних  збитків,  

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 свої уточнені вимоги ( а.с.  29 ) мотивує тим, що 05 квітня 2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики посвідчений нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №981, згідно з яким позивач передав відповідачу гроші в сумі 198 580  гривень, зі сплатою  20 % річних від суми позики. Згідно п. 2 цього договору відповідач зобов’язався повернути дану суму до п’ятого квітня 2007 року із сплатою процентів у загальній сумі 39 719 гривень в обумовлені  строки. Відповідач ОСОБА_2 порушив умови договору позики в частині належності та своєчасності виконання зобов’язань,  тому,  рішенням  колегії  суддів  судової  палати  апеляційного  суду  Сумської області  від  18.08.2009  року  позовні  вимоги  ОСОБА_1 задоволено в  частині стягнення  з ОСОБА_2 суму позики у розмірі 198 580 гривень, три відсотки річних  у розмірі 3459 грн. 84 коп., інфляційних витрат у розмірі 41 188 грн. 35 коп. та  пені у розмірі 70000 грн. 00 коп.

          Позивач  зазначає,  що  не  зважаючи  на  це,  відповідач  продовжує  ухилятися  від  виконання  своїх  договірних  зобов”язань,  тому позивач  просить  ухвалити  рішення,  яким  стягнути з ОСОБА_2  на  свою  користь 3634014  гривень  00  копійок  пені  за  період  з  20.10.2009  року  по  20.10.2010  року,  46 070  гривень  56  копійок  інфляційних  збитків  за  період  з  листопаду  2008  року  по  вересень  2010  року, а  також   9 269  гривень  76  копійок відсотків  річних  за  період  з  01.04.2009  року  по  20.10.2010  року.

          В судовому засіданні позивач  та  його  представник  заявлені  вимоги  підтримав.

          Відповідач  в  судове  засідання не  з”явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся.

          Суд, заслухавши учасників  процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що 05 квітня 2006 року  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  було укладено договір позики відповідно до якого позивач передав відповідачу гроші в сумі 198580  гривень зі сплатою 20 % процентів річних зі строком повернення позики та відсотків в строк до 05.04.2007 року, а відповідач зобов’язувався повернути позику у розмірі 198580 грн. та відсотки у розмірі 39719 грн.  у зазначений строк та місці виконання договору, а саме : в АДРЕСА_1. Вказаний договір був посвідчений нотаріально нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 ( а.с. 7 ).

          Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  позику, в даному випадку грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Факт  ухилення  відповідача  від  виконання  своїх  договірних  зобов”язань  підтверджується  рішенням  колегії  суддів  судової  палати  апеляційного  суду  Сумської області  від  18.08.2009  року,  яким  позовні  вимоги  ОСОБА_1 задоволено в  частині стягнення  з ОСОБА_2 суму позики у розмірі 198 580 гривень, три відсотки річних  у розмірі 3459 грн. 84 коп., інфляційних витрат у розмірі 41 188 грн. 35 коп. та  пені у розмірі 70000 грн. 00 коп. ( а.с. 10-12 ).

          Жодних  доказів на  підтвердження того,  що  кошти  позивачу  повертаються,  а  вищевказане  рішення  суду  виконується,  відповідач  суду  не  надав.          

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню у  відповідності  до ст. 625 ЦК України  в частині стягнення 6 070  гривень  56  копійок  інфляційних  збитків  за  період  з  листопаду  2008  року  по  вересень  2010  року, а  також   9 269  гривень  76  копійок відсотків  річних  за  період  з  01.04.2009  року  по  20.10.2010  року.

          Між  тим,  суд не може погодитися із  розміром нарахованої ОСОБА_1 розміру пені, оскільки вона  значно перевищує суму боргу, а тому  суд вважає  на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК  України  зменшити розмір неустойки та стягнути її  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в  сумі  120 000  гривень  00  копійок.

          На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1 700  гривень  00  копійок  в рахунок  повернення  судового  збору  та  120  гривень  00  копійок  в  рахунок  повернення  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи ( а.с.  1-2 ).

           Керуючись  ст.ст.  509, 526,  551,  611,  625, 1046 –1050 ЦК  України ,  ст.ст. 10-11,                  57-60,  88, 212-215,  224-226  ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

          Позовні  вимоги  ОСОБА_1  задовольнити  частково.

          Стягнути з ОСОБА_2  на  користь ОСОБА_1  120 000  гривень  00  копійок  пені,  46 070  гривень  56  копійок  інфляційних  збитків,  9 269  гривень  76  копійок відсотків  річних,  1 700  гривень  00  копійок  в рахунок  повернення  судового  збору  та  120  гривень  00  копійок  в  рахунок  повернення  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи,  а                разом :  177 160  гривень  32  копійки.

          Відповідач  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  заочного  рішення  може  подати  до  суду  заяву  про  його  перегляд.  

Іншими  особами  рішення суду може  бути  оскаржено  в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня його  проголошення апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

                    СУДДЯ                                                                                             В.Б.  БОЙКО