Справа № 2а-2084/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   УК Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року                                                                      м. Ковель Волинської області

Ковельський міськрайонний суд Волинської області                                      

в складі: головуючого –судді Логвинюк І. М,

               при секретарі Щесюк Н.Й.,

               з участю: позивача ОСОБА_1,

                                 представника відповідача Тучака Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника В ДАІ по обслуговуванню м. Ковеля та району УДАІ УМВС України у Волинській обл. Давидюка Валерія Федоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до начальника В ДАІ по обслуговуванню м. Ковеля та району УДАІ УМВС України у Волинській обл. Давидюка В.Ф. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,                                                       мотивуючи тим, що за постановою від 03.02.11 р. на нього було накладено адмінстягнення у виді штрафу в сумі 1 020 грн. за адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП. Вважає дії відповідача, що полягають у винесенні оскаржуваної постанови, неправомірними, оскільки він не порушував правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулично - шляхової мережі, неусунення ямковості, не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП. Оскаржувану постанову вважає незаконною, такою, що винесена з порушенням Конституційних норм, положень ст..268 КУпАП, інших вимог законодавства та на основі неналежного доказу. Зазначає, що у КП «Добробут»він працює головним інженером та у його обов»язки і завдання, згідно із положеннями Статуту, не входили і не входять функції по забезпеченню безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд. Власниками доріг місцевого значення є органи місцевої влади і місцевого самоврядування. КП «Добробут» не є спеціалізованою дорожньою організацією, а займається лише дрібним ремонтом між будинкових проїздів та провулків, а не поточним ремонтом основних магістральних вулиць міста. А тому відповідальність за ч.1 ст. 140 КУпАП він нести не повинен. Ні рішенням міськради, ні рішенням виконкому міськради КП «Добробут»не уповноважене на виконання завдань по утриманню вулично-шляхової мережі м. Ковеля,  забезпеченню поточного ремонту вулиць міста, усуненню ямковості. Це стверджується і його посадовою інструкцією. Вважає, що його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП, не доведена. Хоча він заперечував свою винуватість у вчиненні даного правопорушення, відповідач не зібрав доказів його винуватості, при вирішенні справи не дотримав положень ст. ст. 33, 251, 252, 9, п.3 ч.1 ст. 293, п.1 ст. 247 КУпАП.  Просить позов задовольнити, оскаржувану постанову –скасувати із закриттям провадження у справі.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, суду додатково пояснив, що обов»язки директора підприємства він виконував з 19.01.11 р., у протоколах про адмінправопорушення посилався на те, що відсутні кошти на проведення ремонту доріг та природні умови, однак, на даний час надійшло фінансування та недоліки усунуто. Не заперечує того, що вказані у справі факти виявлення ямковості на вулицях міста, дійсно, мали місце. Просить позов задовольнити.  

В судовому засіданні 18.02.11 р. відповідач позову не визнав, суду пояснив, що належне утримання доріг –це обов»язок балансоутримувача - КП «Добробут». Позивач на час винесення оскаржуваної постанови виконував обов»язки директора КП «Добробут». При вирішенні справи ним не з»ясовувалось питання про наявність чи відсутність фінансування КП на вказані цілі, пояснення позивача не перевірялось.

В судове засідання 22.02.11 р. відповідач не з»явився, належно оповіщений. Причини неявки суду не повідомив. Письмового заперечення проти позову суду не надав.

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.02.11 р. проти позову заперечив, суду пояснив, що КП «Добробут»є балансоутримувачем доріг, на час складання протоколів у справах про адмінправопорушення позивач виконував обов»язки директора підприємства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно, 18.01.11 р. щодо позивача було складено протокол про адмінправопорушення серії АС1 № 084139 за ч. 1 ст. 140 КУпАП, у якому зазначено, що 13.01.11 р. о 16 год. 30 хв. та 18.01.11 р. об 11 год. позивач порушив правила, норми і стандарти при утримані а/д М-19 Доманово –Ковель – Чернівці - Тереблече, вулиць: Брестської, Ярослава Мудрого, Тимошенка, Ольжича, Луцької в м. Ковелі, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: допустив утворення ямковості на вказаних вулицях,  чим порушив вимоги п. 3.1 ДСТУ 3587-97, п. 1. 5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.140 КУпАП. До протоколу додано схему, пояснення, фотознімки. Позивач письмово заперечував свою винуватість у вчиненні даного правопорушення, пояснивши, що усунути ямковість неможливо через погодні умови.  Дана обставина стверджується оглянутим в судовому засіданні протоколом.

24.01.11 р. щодо позивача також було складено протокол про адмінправопорушення серії АС1 № 118652 за ч. 1 ст. 140 КУпАП, у якому зазначено, що 20.01.11 р. о 10 год. 30 хв. позивач порушив правила, норми і стандарти відносно забезпечення безпеки дорожнього руху при утримані вулиць: Володимирської, Брестської, Грушевського, ділянки на підході до залізничного переїзду, не вжив заходів щодо ліквідації  ямковості на проїзній частині, не забезпечив відведення води та вимостки узбіччя, чим порушив вимоги п. п. 1.3, 1. 5 ПДР та вимоги ДСТУ 3587-97, розділ 3, п. 3. 5, Закон України «Про дорожній рух», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 140 КУпАП. До протоколу додано акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці від 20.01.11 р., схеми, пояснення, фотознімки. Позивач письмово заперечував свою винуватість у вчиненні даного правопорушення, пояснивши, що на даний час відсутнє фінансування на утримання доріг м. Ковеля.  Дана обставина стверджується оглянутим в судовому засіданні протоколом.

Відповідачем за результатами розгляду протоколів про адміністративне правопорушення, 03.02.11 р. було також винесено оскаржувану постанову серії АС1 № 031264 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1 020 грн. з тих підстав, що він, являючись головним інженером КП «Добробут», 13, 20 січня 2011 р. о 10 год. 30 хв. порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулиць Брестської, Ярослава Мудрого, Тимошенка, Ольжича, Луцької, Володимирської, Грушевського та допустив утворення ямковості на вказаних вулицях, на підході до залізничного переїзду по вул. Брестській, не вжив заходів щодо ліквідації ямковості, чим порушив п. 1.5 ПДР, п.3.1 ДСТУ 3587-97, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.  Дана обставина стверджується оглянутим в судовому засіданні оригіналом оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Частиною 1 ст. 140 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів.  

Як зазначено у п.1. 3 ПДР, посилання на який міститься у протоколі про адмінправопорушення від 24.01.11 р., він містить положення про те, що учасники дорожнього руху зобов»язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР. А також бути взаємно ввічливими.

Однак, як слідує зі змісту п. 1. 10 ПДР, учасник дорожнього руху -  це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху по дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Відповідно до положень п. 1. 5 ПДР, дії чи бездіяльність інших, крім учасників дорожнього руху, осіб, не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов»язана негайно вжити заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів для усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, підрозділ міліції, власника дороги.    

Дійсно, пункт 3.1 «Покриття проїзної частини»ДСТУ 3587-97. Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану, пункту 3 «Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів та залізничних переїздів», містить вимоги щодо покриття проїзної частини.

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.  

При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної  постанови на момент її винесення.  

Посилання позивача на те, що відповідачем не було у оскаржуваній постанові спростовано його  доводи, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, що він не мав можливості усунути недоліки, вказані у протоколі, через відсутність коштів, у зв»язку з погодніми умовами, не врахував кола його повноважень як головного інженера КП «Добробут», знайшли своє ствердження в судовому засіданні, відповідачем у судовому засіданні 18.02.11 р. не оспорювались.   

Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото –і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем у оскаржуваній постанові не наведено, на підставі яких саме доказів він прийшов до висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП у діях чи бездіяльності позивача.

Як зазначено у ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не звернув увагу на такий недолік протоколу про адміністративне правопорушення, як те, що до нього не додано будь-яких доказів, що спростовували б доводи позивача. У протоколах не зазначено, які саме правила, норми та стандарти, ким та коли прийняті чи затверджені, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, порушено позивачем, міститься безпідставне посилання на п.1.3 ПДР. Відповідач при розгляді справи не з»ясував коло повноважень та обов»язків позивача, суть договірних документів КП «Добробут»із власником доріг та вулиць у м. Ковелі, того, чи дійсно, у  обов»язки позивача за станом на 13, 18 та 20 січня 2011 р. входило виконання вимог п. 3.1 ДСТУ 3587-97, наявність чи відсутність за станом на 13, 18, 20 січня 2011 р. відповідного фінансування. Наявність виявлених пошкоджень проїзних частин та недотримання вимог ДСТУ, вказаних у протоколах про адмінправопорушнь вулиць, дороги, позивач не оспорює, однак, ні у протоколах, ні у оскаржуваній постанові не зазначено, які правила та норми щодо забезпечення безпеки дорожнього руху порушено позивачем.

Ці обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що виявлена 18 та 24 січня 2011 р. ямковість утворювалась на протязі певного проміжку часу, є слушною, однак, не спростовує доводів позивача про те, що до 19.01.11 р. він не очолював КП «Добробут», а до 19.01.11 р. працював на посаді головного інженера підприємства. А також того, що в період з грудня 2010 по лютий 2011 р. не було погоджено та прийнято відповідні договірні документи між підприємством та міськрадою з приводу порядку фінансування витрат на утримання доріг. Вказане частково стверджується і копіями листів начальника відділу комунального господарства виконкому Ковельської міської ради від 20.01.11 р., від 04.02.11 р.

Тієї обставини, що за станом на 13, 18 січня 2011 р. позивач не очолював підприємство, представник відповідача не заперечує.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у оскаржуваній постанові відповідачем не прийнято рішення з приводу зазначеного у протоколі від 18.01.11 р. про порушення вимог законодавства 18.01.11 р. об 11 год., з приводу порушення вимог законодавства на а/д М-19 Доманово –Ковель –Чернівці –Тереблече; години вчинення правопорушення зазначено інші, ніж у протоколах про адмінправопорушення від 18 та 20 січня 2011 р..

Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено порушення вимог закону, а саме: 278, 7, 33 -35 КУпАП, а тому є підстави для визнання оскаржуваної постанови нечинною з моменту її винесення та такою, що підлягає до скасування.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст. 19 Конституції України,  ст. ст. 8 -11, п. 2 ч.1 ст.18, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 72, ст. ст. 86, 87, 159 - 163, 256 КАС України,  ст. ст.7, 9, ч. 1 ст. 140, ст. ст. 245, 251, 252, 268, 278, 280, 256 КУпАП, ст. 9 Закону України «Про дорожній рух», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії АС1 № 031264 від 03.02.11 р., винесену начальником В ДАІ по обслуговуванню м. Ковеля та району УДАІ УМВС України у Волинській обл. Давидюком Валерієм Федоровичем у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1 020 грн.

Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                            І.М. ЛОГВИНЮК