Справа№2-а-935/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Філатової  Л.Б.,

               при секретарі           Гиляка  О.М.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про зобов»язання нарахувати і виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу, зобов»язання в подальшому щомісячно нараховувати державну соціальну допомогу,  

В С Т А Н О В И В:

       27.01.2011 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період за 6 місяців 2010 року у розмірі 849 гривень, зобов»язання в подальшому щомісячно постійно нараховувати як дитині війни щомісячну державну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Зазначає, що її права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.

          Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28.01.2011 року позовна заява ОСОБА_1 в частині вимог за період з 01.07.2010 року по 27.07.2010 року залишена без розгляду.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.  

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду повідомлені належним чином, направили письмові заперечення проти позовних вимог в яких просили розглядати справу у їх відсутності. В запереченнях посилаються, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважає, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування, підвищення до пенсії «дітям війни» виплачується у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу їх відсутності.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з»явились, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дитиною війни (а.с.6).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і «Про Державний бюджет України на 2011 рік»  положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, а отже в спірний період мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірах.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку щомісячної соціальної допомоги відсутні.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі менше 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 27.07.2010 року по 09.02.2011 року – день постановлення судового рішення (частково задоволені вимоги про нарахування допомоги в подальшому – за період з 01.01.2011 року по 09.02.2011 року).

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково – зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова нарахувати та виплатити позивачу недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з 27.07.2010 року по 09.02.2011 року. При цьому щодо вимог про стягнення на користь позивача 849 гривень невиплаченої соціальної допомоги, то суд враховує, що кошти на ці потреби з Державного бюджету не виділені, наведений позивачем розрахунок містить посилання на фактично отримуваний розмір соціальної допомоги, який документально не підтверджений.

Щодо вимог про зобов»язання в подальшому (після 09.02.2011 року) нараховувати та виплачувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування і виплати щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 27.07.2010 року по 09.02.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      Л.Б.  Філатова