Справа №2-173/11 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 лютого 2011 року                                                  м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Вітковського С.В.,

з участю секретаря: Корби В.І.,

позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні міськрайсуду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в міськрайсуд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п’ятсот) гривень щомісячно починаючи з 20.01.2011 року і до досягнення ним повноліття посилаючись на те, що з відповідачем зареєструвала шлюб 3 березня 2006 року, однак сімейні відносини не склались і з вересня 2009 року відповідач проживає окремо, а син проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні. Їй досить важко одній утримувати дитину без допомоги відповідача.   Відповідач є батьком дитини, але ніякої матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, оскільки фізично здоровий, інших утриманців крім сина у нього немає, матеріально забезпечений, бо працює на різноманітних роботах і має доходи. Враховуючи нерегулярний мінливий дохід відповідача просила суд стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі.   

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, викладене в позовній заяві підтвердила та пояснила, що їй самій важко утримувати сина, бо тільки за утримання дитини в дитячому садку сплачує по 250 грн. щомісячно, а ще для дитини необхідно купувати продукти харчування, іграшки, одяг.  Відповідач дуже рідко купує дитині солодощі, а також одяг, але цього недостатньо.  Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодився виплачувати аліменти на утримання сина в мінімальному розмірі і суду пояснив, що дійсно працює в м. Києві на будівництві, отримує заробітну плату понад  2000 грн.. Однак вважає, що не взмозі сплачувати аліменти по 500 грн. щомісячно, оскільки з зароблених коштів він має утримувати себе, а дитині купує і буде купувати одяг в міру його потреб.  

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Сторони зареєстровали шлюб 3 березня 2006 року. Під час спільного проживання у них народився син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на вихованні та утриманні позивачки.

З пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу, яка б забезпечувала потреби дитини в повному обсязі, на утримання сина добровільно не надає, хоча має таку можливість, оскільки фізично здоровий, інших утриманців у нього немає, матеріально забезпечений, бо  працює в м. Києві і отримує прибутки понад 2 000 грн. щомісячно.

Суд не приймає заперечень відповідача, що він не може сплачувати аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно, оскільки має використовувати кошти для свого утримання, бо  сума стягуваних аліментів складатиме близько 1/4  частини його доходів і це не поставить його в складне матеріальне становище.     

У відповідності до ч.1 ст. 184 СК України: " Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі".

Із змісту ст. 180 СК України, яка передбачає, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття випливає, що ОСОБА_2 зобов’язаний утримувати дитину, а отже має забезпечувати потреби сина, дбати про його задовільний матеріальний стан, духовний розвиток та забезпечити якісну освіту.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України: "При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення ".

Враховуючи, що відповідач інших утриманців не має, його стан здоров'я та матеріальне становище задовільне, суд вважає, що для нормального матеріального забезпечення сина та його розвитку слід стягувати з ОСОБА_2 щомісячно по 500 грн. на утримання сина ОСОБА_3.       

Слід стягнути з відповідача на користь держави 51 гривню судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі п. 1 ст.367 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п’ятсот) гривень щомісячно починаючи з 20.01.2011 року і до досягнення ним повноліття.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 51 (п’ятдесят одну) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) грн..    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.  

СУДДЯ: