Справа  №  2-216/11                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року  

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючої –судді Царюк Л.М., при секретарі –Бітюковій С.В., за участю:

позивачки –ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в  м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

                                           В С Т А Н О В И В :  

        16 грудня 2010 року  позивачка звернулася до суду з позовом, де просить визнати за нею право власності на   житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов’язати комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»внести в єдиний реєстр державної реєстрації право власності на вищезгадане нерухоме майно.

          В судовому засіданні  позивачка підтримала свої  позовні вимоги і пояснила, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла  її мати ОСОБА_6   Остання за життя написала заповіт, відповідно до якого заповідала  їй свій будинок розташований в АДРЕСА_1.   Після смерті ОСОБА_6, у визначений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори  із заявою про прийняття спадщини, однак  їй було відмовлено, оскільки   нею не пред’явлено документів, підтверджуючих право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок. Ці обставини змусили її звернутися до суду з позовом, оскільки порушуються її права на спадщину.

          Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та підтвердив обставини на які посилається позивачка.

Відповідачі -ОСОБА_4 і  ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися до суду надіслали заяви, в яких не заперечували в задоволенні позовних вимог та просили слухати справу за їх відсутністю.

Відповідач Калинівська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, до суду надіслала повідомлення з проханням слухати справу без присутності свого представника та не заперечувала в задоволенні позовних вимог.

          Третя особа - комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання свого представника не направила, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9). Відповідно до  свідоцтв про народження остання є матір’ю позивачки та  відповідачів  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.10,36).

Згідно заповіту,  посвідченого секретарем виконавчого комітету Калинівської сільської ради ОСОБА_8 8 вересня 1980 року, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповідала вищевказаний будинок своїй дочці ОСОБА_1   Цей заповіт не скасовувався та не змінювався (а.с.8). Довідкою Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області підтверджено, що ОСОБА_8 у 1980 році працювала секретарем  Калинівської сільської ради та виконувала  нотаріальні дії на підставі своїх посадових обов’язків (а.с. 48). Зазначений заповіт зареєстровано в книзі заповітів Калинівської сільської ради (а.с.37-38).

З листа нотаріальної контори  на адресу позивачки вбачається, що органи нотаріату  відмовили позивачці  в оформленні спадкових прав, оскільки позивачкою не пред’явлено документів, підтверджуючих право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок (а.с. 11).

Згідно рішення  Калинівської сільської ради  від 26.12.01р. № 72 за ОСОБА_6 було вирішено оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1  (а.с.17).

Аналізуючи досліджені докази, суд, виходячи з положень ст.ст.328,334 Цивільного Кодексу України  вважає доведеним, що ОСОБА_6 на момент смерті набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 (один). Після  її смерті   відкрилася спадщина, до складу якої входять усі права та обов’язки пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням на зазначений будинок. За життя ОСОБА_6   склала заповіт, де  розпорядилася зазначеним нерухомим майном  на користь позивачки. Відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є спадкоємцями першої черги, не оспорюють заповіту та згодні на задоволення позову.

Згідно  ст. 1223 Цивільного Кодексу України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, будь –яких обставин, що усувають позивачку від права на спадкування, в судовому засіданні не встановлено.

На  підставі викладеного, суд приходе до переконання, що позовні вимоги  ОСОБА_1 в частині визнання за нею право власності на спадкове майно за заповітом підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов’язання   комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (надалі БТІ)  внести в єдиний реєстр державної реєстрації право власності на вищезгадане нерухоме майно, оскільки  порядок внесення в єдиний реєстр  державної реєстрації прав власності передбачає  звернення особи   до вказаного підприємства  із зазначеного питання. Як встановлено в судовому засіданні позивачка не зверталася до  БТІ  з питань державної реєстрації нерухомого майна та  зазначеним підприємством не приймалось будь-яких рішень стосовно позивачки та спірного нерухомого майна, а відтак  права позивачки не порушувалися та  судового захисту не потребують.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України,

                                                          В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 (один) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області    (актовий запис № 21).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                       Л.М. Царюк