ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року справа № 2а-8532/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
судів Букіної Л.Є.,
Врони О.В.,
при секретарі Шенкунісі А.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача-1 Клименко І.В., Шрамко І.В.,
представника третьої особи -1 ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Державної податкової адміністрації України, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, Державне казначейство України про визнання бездіяльності незаконною, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 (далі –позивач, ОСОБА_7.) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі –відповідач-1, Південна МДПІ), Державної податкової адміністрації України (далі –відповідач-2, ДПА України), треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області (далі –третя особа-1, ДПА у Дніпропетровській області), Державне казначейство України (далі –третя особ-2, Держказначейство), в якій з урахуванням уточнень від 15.07.2010 р.(а.с.147-149) просить: визнати бездіяльність Південної МДПІ та ДПА України щодо не нарахування та невиплати полковнику податкової міліції ОСОБА_7, першому заступнику начальника МДПІ –начальнику відділу податкової міліції Південної МДПІ грошового забезпечення за період з червня по листопад 2008 р., незаконною; стягнути з Південної МДПІ, ДПА України солідарно на користь ОСОБА_7 грошове забезпечення в розмірі 18673,89 грн., яке складається з: окладу в розмірі 9402 грн., доплати за спеціальне звання в розмірі 810 грн., надбавку за вислугу років в розмірі 3760,80 грн., надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 4701 грн.; стягнути з Південної МДПІ, ДПА України на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 60000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: наказом ДПА України від 04.11.2008 р. №1995-о та наказом ДПА у Дніпропетровській області від 21.11.2008 р. № 660-о ОСОБА_7 з 03.03.2008 р. було поновлено на посаді першого заступника начальника Південної МДПІ. Таким чином, з 03.03.2008 р. по 04.11.2008 р. позивач займав посаду першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ. Представник позивача, посилаючись на пункти 1.3, 1.5, 1.6, 1.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. №499, зазначає, що з дня винесення наказу ДПА України № 1995-о від 04.11.2008 р. у позивача виникло право на отримання грошово забезпечення за період з 03.03.2008 р. по 04.11.2008 р. включно, яке складається з окладу, доплати за спеціальне звання та вислугу років, надбавки за особливі умови праці. Представником позивача здійснено розрахунок невиплаченого грошового забезпечення за період з 01 червня 2008 р. по 30 листопад 2008 р. включно виходячи з посадового окладу –1567 грн., доплати за звання –135 грн., доплати за вислугу років - 626,8 грн. та надбавки в розмірі 50% від окладу –783,50 грн. Представник позивача також зазначає, що на підставі ст. 237-1 Кодексу законів про працю України позивачу повинно бути відшкодовано моральну шкоду в розмірі 60000 грн.
Представники Південної МДПІ заперечували проти позову, просили суд відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі, зазначаючи, що наказом ДПА України від 03.03.2008 р. № 474-о позивача звільнено з посади першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ та зараховано у розпорядження ДПА у Дніпропетровській області, внаслідок чого саме ДПА у Дніпропетровській області повинна з 04.03.2008 р. виплачувати позивачу грошове забезпечення. За час перебування позивача в розпорядженні ДПА у Дніпропетровській області на посаді першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ працювала інша особа, якій виплачувалось грошове забезпечення у повному обсязі. Південна МДПІ є бюджетною організацією, яка отримує кошти на виплату заробітної плати працюючих осіб та не має додаткових асигнувань для оплати грошового забезпечення осіб, які знаходяться в розпорядженні ДПА у Дніпропетровській області. Крім того, Південна МДПІ не є належним відповідачем по справі, оскільки прийняття на роботу, звільнення, переміщення по службі керівників податкової міліції здійснюється ДПА України. Представники відповідача-1 також зазначили, що Південною МДПІ оплачені всі листи непрацездатності позивача за періоди з 17.03 по 31.03.2008 р., з 01.04 по 11.04.2008 р., з 12.04 по 25.04.2008 р., з 05.05 по 23.05.2008 р., з 23.06 по 04.07.2008 р. Також неправомірними є вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки в діях Південної МДПІ відсутня вина, як складова відповідальності.
Представник ДПА у Дніпропетровській області у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених представниками Південної МДПІ.
Представники ДПА України та Держказначейства у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення повісток про виклик. На підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, за відсутності представників суб’єктів владних повноважень, що не з’явилися.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що наказом ДПА України від 23.05.2007 р. № 833-о полковника податкової міліції Прошутю В.І. призначено на посаду першого заступника начальника ДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ (а.с.27).
Наказом ДПА України від 03.03.2008 р. № 474-о полковника податкової міліції ОСОБА_7 звільнено з займаної посади, зарахувавши його у розпорядження ДПА у Дніпропетровській області (а.с.26).
В періоди з 17.03 по 31.03.2008 р., з 01.04 по 11.04.2008 р., з 12.04 по 25.04.2008 р., з 05.05 по 23.05.2008 р., з 26.05 по 06.06.2008 р. позивач був тимчасово непрацездатним (а.с.13-17).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 р. по справі № 22а-7012/08 визнано протиправним та скасовано наказ ДПА України від 03.03.2008 р. № 474-о „Про звільнення з посад та зарахування у розпорядження органів державної податкової служби працівників податкової міліції” в частині звільнення з посади ОСОБА_7 –першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ (а.с.34-37).
Наказом ДПА України від 04.11.2008 р. № 1995-о „Про поновлення ОСОБА_7.” позивача поновлено на посаді першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ (а.с.21).
Наказом ДПА у Дніпропетровській області від 21.11.2008 р. №660-о „Про оголошення наказу ДПА України від 04.11.2008 р. № 1995-о” позивача з 03.03.2008 р. поновлено на посаді першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ (а.с.22).
Як зазначено в ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Невирішення цього питання судом при поновленні на посаді не позбавляє працівника права звернутися до суду з позовом про стягнення ненарахованого та невиплаченого грошового забезпечення за період вимушеного прогулу.
Також, в Аналітичній довідці Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.2009 р. визначено, що справи про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, за умови, коли така вимога не заявлялася одночасно з вимогою про поновлення на роботі, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються проходження особою публічної служби.
Відповідно до ч.1 ст.24, ч.1 ст.27 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ; форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Схема окладів осіб начальницького складу податкової міліції, надбавки за спеціальні звання та класний чин визначені постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (далі –Постанова №268).
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. № 499 „Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі –Інструкція № 499), дія якої розповсюджується на порядок нарахування та виплати грошового утримання осіб начальницького складу податкової міліції.
Відповідно п.1.5 Інструкції № 599 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру.
Згідно п.1.6 Інструкції № 599 грошове забезпечення виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу.
Отже, нарахування та виплата ОСОБА_7 грошового забезпечення повинні здійснюватися за місцем служби – Південною МДПІ.
Згідно ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов’язання.
Таким чином, вимоги позивача про визнання бездіяльності ДПА України неправомірною та зобов’язання ДПА України солідарно нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Згідно п. 1.8 Інструкції №599 у разі виникнення в особи рядового чи начальницького складу права на отримання (зміну розмірів) якогось з видів грошового забезпечення зазначені виплати проводяться з урахуванням указаних з дня набуття особою такого права.
Відповідно до Постанови №268 грошове забезпечення складається з посадових окладів, надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років. Згідно п.2 Постанови №268 керівникам органів надано право, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.
Стаття 2 Закону України „Про оплату праці” визначає, що заробітна плата працівників складається з: - основної заробітної плати ( винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці); - додаткової заробітної плати (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій).
Таким чином, з моменту поновлення позивача на посаді першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ, тобто, з 03.03.2008 р. позивач повинен отримати основне грошове утримання (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та надбавку за вислугу років). Додаткові види грошового утримання (надбавки, підвищення, доплати, преміювання, матеріальна допомога тощо) можуть виплачуватись лише за результатом фактичної роботи працівника. Нарахування та виплата додаткових видів грошового утримання є правом, а не обов’язком керівника органу, в якому особа проходить службу.
Вирішуючи питання про стягнення середньої заробітної плати суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100. Згідно штатного розпису Південної МДПІ на 01.02.2008 р., затвердженого головою ДПА у Дніпропетровській області, посадовий оклад першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ складає 1567 грн. Відповідно до Довідки Південної МДПІ від 01.11.2010 р. № 120/10/050-027 (а.с.175) надбавка за спеціальне звання позивача становить 135 грн., надбавка за вислугу років дорівнює 680,80 грн. в місяць. При розрахунку грошового забезпечення позивача, суд враховує, що в період вимушеного прогулу позивач був тимчасово непрацездатним, а Південною МДПІ було сплачені кошти за всіма листками непрацездатності. В судовому засіданні встановлено, що після поновлення на посаді позивачу почали нараховувати та виплачувати грошове утримання з 21.11.2008 р. За таких обставин, нарахування та виплата позивачу грошового утримання повинна бути здійснена за: 19 днів липня 2008 р. у сумі 1968,42 грн., 20 днів серпня 2008 р. –2382,80 грн., 22 дня вересня 2008 р. –2382,80 грн., 23 дня жовтня 2008 р. –2382,80 грн., 14 днів листопада 2008 р. –1667,96 грн. Загальний розмір не нарахованого та невиплаченого позивачу грошового утримання за період вимушеного прогулу становить 10784,78 грн. та підтверджується Довідкою Південної МДПІ (а.с.175).
Суд не враховує доводи представників відповідача-1 та третьої особи-1 про те, що з 04.03.2008 р. по день поновлення на посаді позивача, обов’язки першого заступника начальника МДПІ –начальника ВПМ Південної МДПІ виконувала інша особа, якій також виплачувалось грошове утримання в повному обсязі. Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить обов’язок працедавця щодо виплати грошового утримання за час вимушеного прогулу в залежність від виконання (чи невиконання) обов’язків за цією посадою іншою особою та виплатою такій особі грошового утримання.
Також суд зазначає, що відсутність асигнувань на виплату грошового утримання позивача не є підставою для відмови у виплаті грошового утримання позивачу за час вимушеного прогулу.
Безпідставними є посилання представників Південної МДПІ про перебування позивача у розпорядженні ДПА у Дніпропетровській області (яка і повинна виплачувати ОСОБА_7 заробітну плату), оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 р. по справі № 22а-7012/08 визнано протиправним та скасовано наказ ДПА України від 3.03.2008 р. № 474-о.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, вина. Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року № 4 зазначає, що моральна шкода –втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб. Під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди в судовому порядку, обов’язковому з’ясуванню підлягає питання в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та якими доказами підтверджуються такі вимоги. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не надано суду доказів в обґрунтування наявності моральної шкоди та розрахунку саме зазначеної суми відшкодування.
За наведених обставин, суд вважає вимогу про відшкодування моральної шкоди необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, дослідивши надані до матеріалів адміністративної справи письмові докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, суд вважає, що позовні вимоги є частково обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Також, суд зазначає, що у відповідності до п.п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Отже, суд при задоволенні позовних вимог визнає протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не незаконною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати полковнику податкової міліції ОСОБА_7, першому заступнику начальника міжрайонної державної податкової інспекції –начальнику відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області грошового утримання за період з 03 червня по 20 листопада 2008 р. –протиправною.
Стягнути з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_7 грошове утримання в сумі 10784 (десять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 78 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24 грудня 2010 року.
Головуючий суддя М.В.Бондар
Судді Л.Є.Букіна
О.В.Врона