Справа № 2а- 203/2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011р.             Брянківський міський суд Луганської області

у складі:  

судді                                       Гончарова В.М.

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці про  визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень - УПФУ в м. Брянці щодо визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов’язання  здійснити  перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В  :

Позивач ОСОБА_1 просить визнати дії УПФУ в м. Брянці, яке визначило йому розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи,  виходячи  з розміру  19,91 грн., протиправними, такими, що порушують його конституційні права та свободи; зобов’язати УПФУ в м. Брянці нарахувати та виплатити йому основну державну пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2004 року та основну державну пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23.03.2004 року із її збільшенням  на 12%  згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, починаючи з 01 вересня 2004 року та у 2,5 рази згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня  2005 року, починаючи з 01 січня 2006 року, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», складає не менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується основна та додаткова пенсія, із подальшим підвищенням розміру пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без обмеження максимального розміру пенсії.

                Позивач обґрунтовує свої вимоги такими доводами:

                Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС, з 03.03.1998 року та інвалідом 2 групи від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС, з      23.03.2004 року.

Відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ ( з наступними змінами та доповненнями), його основна  державна щомісячна пенсія, як інваліда 3 групи мала становити 6 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію –50% мінімальної пенсії за віком, а як інваліда 2 групи мала становити 8 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію –75% мінімальної пенсії за віком.

           На виконання Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  30 травня 1997 року, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 523, якою затвердив новий Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язав Міністерство соціального захисту населення привести, починаючи з 01 лютого 1997 року розміри всіх пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсій у зв'язку

з  втратою  годувальника  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  у відповідність  з  розмірами,  що  визначаються  згідно з затвердженим Порядком.

          Відповідно до п. 4  вказаної Постанови, в усіх випадках розмір пенсії  для  інваліда 3 групи, щодо  якого встановлено  зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а для  інваліда 2 групи, щодо  якого встановлено  зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Поняття мінімального розміру пенсії за віком передбачено в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року. Згідно з вказаною статтею, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, починаючи з 01 січня 2004 року, УПФУ в м. Брянці  повинно було здійснювати нарахування  та виплату йому основної державної пенсії по інвалідності 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 23 березня 2004 року -  основної державної пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності з ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили  працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується основна та додаткова пенсія.

Окрім того, розраховуючи розмір його пенсії, відповідач повинен був збільшити її розмір на 12 відсотків (без урахування  надбавок,  підвищень,  додаткових  пенсій,   державної допомоги  та  сум  індексацій)   на підставі Постанови КМУ № 894 від 13 липня 2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  та у  2,5 рази  на підставі Постанови КМУ  № 1293 від 27 грудня  2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Фактично пенсія йому сплачувалась в значно меншому розмірі, оскільки її розрахунок в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці здійснювався не з розрахунку мінімальної пенсії за віком, а з розрахунку величини 19,91 грн., на підставі Постанови  КМУ № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Такі дії відповідача він вважає протиправними; вони порушують та звужують його конституційні права на життя, здоров’я, пенсію, належний соціальний захист, медичне обслуговування, встановлені статтями 21, 22, 23, 24, 46 Конституції України, законами, міжнародними договорами з прав людини.  

                  Статтею 71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону, що вказує на його пріоритетність при застосуванні перед іншими Законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

          Частиною 2 статті  46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються  за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Підставою для звернення за захистом його прав є неправильно нарахована та недоплачена з вини відповідача пенсія по інвалідності 3 та 2 групи, яка настала в результаті ушкодження його здоров’я внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому він вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити на його користь пенсію у відповідності із статтями 50, 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку мінімальної пенсії за віком, розмір якої, складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили  працездатність, починаючи з 01.01.2004 року.

                           Відповідач –Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області –позов ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, обґрунтовуючи свою незгоду доводами, викладеними в запереченні:

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведеною нормою питання обчислення пенсії віднесені до відома Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , управління Пенсійного фонду України є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі –регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Постанови КМУ № 894 від 13 липня 2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було передбачено –збільшення з 1 вересня 2004 року на 12% пенсії (без урахування  надбавок,  підвищень,  додаткових  пенсій,   державної допомоги  та  сум  індексацій), призначені відповідно до частини 4 статті 54 Закону.

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

-          по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

-          по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

                Відповідно до ст. 9, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються  такі пенсійні виплати:

-          пенсія за віком;

-          пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання;

-          пенсія у зв’язку  з втратою годувальника.

Тому, на думку відповідача, положення статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                Згідно із Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок пенсій за ч. 4 ст. 54 Закону. Ця  постанова втратила чинність лише 1 вересня 2008 року у зв’язку з прийняттям Постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

          Відповідно до Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року ««Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було передбачено –збільшення пенсії відповідним категоріям пенсіонерів з 1 січня 2006 року у 2,5 та 3,5 рази. Це збільшення було проведено позивачу з 01.06.2006 року з урахуванням Постанови КМУ  1 від 03.01.2002 року та Порядку проведення перерахунків автоматизованим способом, що підтверджується відповідним розпорядженням.  

          Крім того, питання обчислення пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи були врегульовані державним бюджетом України на 2008 рік та Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

          Таким чином, на думку відповідача, пенсію позивачу обраховано вірно, згідно з діючим законодавством.

          Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо заява про перерахунок пенсії подана до 15 числа місяця, то перерахунок проводиться з 1-го числа цього місяця, а якщо після 15 числа, то з 1 числа наступного місяця. Позивач за перерахунком пенсії не звертався.

          Оскільки вимоги позивача стосуються нарахування та виплати пенсії, то на думку відповідача,  доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України є помилковим.

          У зв’язку з наведеним відповідач просить суд позов відхилити у повному обсязі.

          Суд, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Довідкою військової частини 34003 № 585/33 та довідкою-доповненням військової частини 34003 до довідки № 585/33 від 15 липня 1987 року № 33 підтверджується, що позивач  приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 14  травня 1987 року по 08 липня 1987 року (а.с.6,7).

Експертним висновком Луганської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв’язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру № 10 від 25 жовтня 1991 року підтверджується, що позивач має захворювання, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС(а.с.8).

Посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серії  НОМЕР_1 від 11 березня 1998 року, посвідченням інваліда серії НОМЕР_2 від 25 березня 2004 року, пенсійним посвідченням НОМЕР_3 від 13 квітня 1998 року, довідками  МСЕК від 03.03.1998р. № 197384, від 15.03.2001р. № 063219, від 23.03.2004р. №0064254, від 06.03.2007р. № 018620, від 09.03.2010р.  підтверджується, що позивач у цій справі є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС, починаючи з 03.03.1998р. та інвалідом 2 групи від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС, починаючи з 23.03.2004р (а. с.9-13,21-23,25,26).

                  Розпорядженням Брянківського МУСЗН № 139504 від 16.03.1999р. підтверджується, що позивачу було вперше призначено  пенсію по інвалідності 3 групи, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  з 03.03.1998 року (а.с.20).

          Розпорядженнями Брянківського МУПФУ  № 139504 від 09.02.2004р., № 139504 від 01.01.2006р. підтверджується, що позивачу призначено пенсію по інвалідності 2 групи, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розмір якої, станом на 31.03.2004р. складав –411,57грн., на 01.01.2006р. –1281,67 грн., що не відповідає вимогам статей 50, 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.24,27).

                  Вказані докази суд вважає достовірними, заперечень з боку відповідача вони не викликали.

          З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

          Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону України передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

          Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається одна пенсія за її вибором.

          Стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначає, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

                  Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, щодо їх соціального захисту, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(спеціальний закон).

                 Згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної відповідно із цим Законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів 2 групи –8 мінімальних пенсій за віком,  стаття 50 вказаного Закону передбачає, що таким особам призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - для інвалідів 3 групи, та 75% - для інвалідів 2 групи.

                   Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

                  Постановою КМУ № 523 від 30.05.1997 р. затверджено Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, в пункті 4 якого продубльовано положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

          Постановою КМУ № 894 від 13 липня 2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було збільшено з 1 вересня 2004 р.  на 12 % пенсії (без урахування  надбавок,  підвищень,  додаткових  пенсій,   державної допомоги  та  сум  індексацій),  призначені  відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

          Постановою КМУ № 1293 від 27 грудня  2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, призначену   відповідно   до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було збільшено у 2,5 рази з 01 січня 2006 року.  Збільшення пенсії повинно було відбуватися без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.          

           Отже, посилання відповідача на те, що відповідно до положення Постанови КМУ  № 1 від 03.01.2002 р. базовим для обчислення спірної пенсії по інвалідності слід брати суму 19,91 грн., на увагу не заслуговують. На думку суду, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою  КМУ  № 1 від 03.01.2002 р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», оскільки вказана постанова суперечить  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і Постанові КМУ № 523 від 30.05.1997 року «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв’язку з втратою годувальника  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          За таких обставин, починаючи з 01.01.2004 року, позивач має право на призначення основної державної пенсії по інвалідності 3 групи у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а починаючи з 23.03.2004 року - на призначення основної державної пенсії по інвалідності 2 групи у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком  у відповідності із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не з постановою  КМУ  № 1 від 03.01.2002 р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

          Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

           Ствердження відповідача, який вважає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених відповідно до цього Закону, суд вважає необґрунтованим, тому що це суперечить змісту цієї статті та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.      

                 Відповідач щодо розміру виплат посилається на частину 5 ст. 54 вказаного вище Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, суд  вважає таку позицію відповідача хибною, не можна ототожнювати поняття «порядок»та «розмір»(Кабінетом Міністрів України визначається порядок виплат, але не розмір).

                  На думку суду, цілком обґрунтованим є посилання позивача, як на правову підставу позовних вимог, на ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю осіб, віднесених до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, тому що в цьому разі змінюватиметься розмір мінімальної пенсії за віком.

          Посилання відповідача на положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відносно того, якщо заява про перерахунок пенсії подана до 15 числа місяця, то перерахунок проводиться з 1 числа цього місяця, а якщо після 15 –то з 1 числа наступного місяця, в даному випадку не заслуговує на увагу, оскільки, згідно з ч. 3 ст. 42 цього Закону  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили  працездатність,  визначеного законом,  підвищується розмір пенсії,  визначений відповідно до статті 28  цього  Закону. Перерахунок  пенсії  провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового  мінімуму.

          Як було зазначено вище, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю осіб, віднесених до категорії 1, при цьому перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму (ч. 3 ст. 67 цього Закону). Отже, для  такого перерахунку пенсії пенсіонер не повинен звертатися до відповідача з заявою про перерахунок ; УПФУ повинно проводити перерахунок за такою підставою вже з однієї умови –якщо мало місце збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Частиною 2 статті  46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються  за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

          Оскільки, вимоги позивача стосуються повного та своєчасного нарахування і виплати пенсії по інвалідності 3 та 2 групи, що настала в результаті пошкодження здоров’я та каліцтва при виконанні ним обов’язку щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то суд вважає  доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, обґрунтованими.

          Відповідно до ч.1 ст. 8 КАС України, суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і  спрямованість діяльності держави.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними  дії Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці  Луганської області щодо визначення розміру пенсії позивача та її збільшення на 12% на підставі Постанови КМУ № 894 від 13 липня 2004 року та у 2,5 рази на підставі Постанови КМУ № 1293 від 27 грудня 2005 року  виходячи  з розміру  19,91 грн. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу основну державну пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2004 року та основну державну пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23 березня 2004 року із її збільшенням  на 12%  згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, починаючи з 01 вересня 2004 року та у 2,5 рази згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня  2005 року, починаючи з 01 січня 2006 року, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», складає не менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується основна та додаткова пенсія, із подальшим підвищенням розміру пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без обмеження максимального розміру пенсії.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 183-2, 256 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року., Постановою КМУ № 523 від 30 травня 1997 р., Постановою КМУ № 894 від 13 липня 2004 р., Постановою КМУ № 1293 від 27 грудня  2005 року,  суд

ПОСТАНОВИВ:

                Позов  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянці Луганської області щодо визначення ОСОБА_1 розміру пенсії по інвалідності 3, 2 групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01 січня 2004 року та її збільшення на 12 % на підставі Постанови КМУ № 894 від 13 липня 2004 року та у 2,5 рази на підставі Постанови КМУ № 1293 від 27 грудня  2005 року, виходячи з розрахунку величини 19,91 грн., на підставі Постанови  КМУ № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».  

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянці здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  основної державної пенсії по інвалідності 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2004 року та основної державної пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23 березня 2004 року (з урахуванням проведених виплат) виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», складає не менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується основна та додаткова пенсія, із подальшим підвищенням розміру основної і додаткової пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без обмеження максимального розміру пенсії.

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1   пенсії по інвалідності 2 групи, призначеної   відповідно  до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  як учаснику  ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС   у   1987-1990 роках,  віднесеному до 1 категорії, збільшивши її розмір на 12%  згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, починаючи з 01 вересня 2004 року  та у 2,5 рази згідно з  Постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня  2005 року, починаючи з 01 січня 2006 року (з урахуванням проведених виплат) виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», складає не менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується  пенсія, із подальшим підвищенням розміру пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без обмеження максимального розміру пенсії.

          Допустити постанову до негайного виконання.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова  може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду  через  суд  першої інстанції,  протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови. Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк апеляційну скаргу подано не було.

Суддя                                                      Гончаров В.М.