Справа № 2-336\07
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“29” березня 2007 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Прищепа О.І.,
при секретарі - Шараповій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Стемаліт” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Ялтинської міської ради, Дочірнього підприємства „Пансіонат з лікування „Зоря” Закритого акціонерного товариства „Укрпрофздравниця”, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КМ № 100191 від 14 липня 2004 року, виданий ОСОБА_2 на підставі Рішення 14-ої сесії 24 скликання Ялтинської міської ради № 72 від 06 серпня 2003 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0100 га від 28 вересня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; в порядку застосування наслідків недійсності правочину стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену грошову суму згідно зазначеного договору в розмірі 34 962,40 гривень; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КМ 132314, виданий ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2004 року, ВВК №995965 (р.№1354).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ „Стемаліт” на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Пансіонат з лікуванням „Зоря” від 28 вересня 2004 року і Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії I-КМ № 003969. є законним користувачем земельної ділянки площею 6,86 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка площею 0,0100 га була протиправно вилучена з користування позивача і передана у власність відповідача ОСОБА_2 28 вересня 2004 року ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки з ОСОБА_1, на підставі чого відповідач ОСОБА_1 одержав Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Відповідачі, їх представники, представники третіх осіб, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідачі надали заперечення проти позову, за змістом яких ними спростовуються ствердження позивача щодо неправомірності вилучення земельної ділянки, вчинення відносно неї правочинів. Окремо відповідачами наголошується на тому, що за сенсом матеріального закону вони є добросовісними набувачами і майно не може бути витребувано у них за жодних умов.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін.
Вивчив матеріали справи, дослідив докази надані стронами, суд приходить до наступного:
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права й обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
За змістом ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Рішенням № 14 5-й сесії Ялтинської міської Ради 23-го скликання від 29 липня 1998 року будинку відпочинку «Зоря» було оформлено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 6,86 га для обслуговування будинку відпочинку.
17 липня 2003 року директором пансіонату з лікуванням «Зоря» був направлений лист Ялтинському міському Голові, в якому він просив залишити за пансіонатом на праві постійного користування земельну ділянку площею 2,23 га, а решту площі передано до запасу земельного фонду міста.
Дана добровільна відмова була розглянута Ялтинською міською Радою і рішенням № 61 18-й сесії 24-го скликання від 16 січня 2004 року право постійного користування пансіонату «Зоря» земельною ділянкою площею 3,2034 га за адресою: АДРЕСА_1 - було припинено, а землі передані в землі запасу міста Ялта, а відповідні зміни внесені до Державного акту серії І-КМ № 003969, виданого Пансіонату „Зоря” 27 листопада 1998 року.
Рішенням 14-ї сесії 24 скликання Ялтинської міської ради № 72 від 06 серпня 2003 року затверджений проект землевпорядження і земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, в районі автостоянки пансіонату „Зоря”, зона Приморський парк, район №40, загальною площею 0.0100 га передана безоплатно у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ялтинська міська Рада, як власник зазначеної земельної ділянки, вправі розпорядитися нею, що й було зроблено.
На момент передачі у власність земельної ділянки вона законних користувачів не мала, т.б.була вільна.
Ялтинська міська Рада, приймаючи рішення, діяла у межах своїх повноважень і у відповідності зі ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, без порушень діючого законодавства.
На підставі рішення 14-ої сесії 24 скликання Ялтинської міської ради № 72 від 06 серпня 2003 року ОСОБА_2 14 липня 2004 року був одержаний Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії КМ № 100190.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Стемаліт” за договором купівлі-продажу від 30 квітня 2004 року, укладеним з ЗАТ Лікувально-оздоровчі заклади профспілок України „Укрпрофздравниця”, набуло право власності на цілісний майновий комплекс - дочірнє підприємство „Пансіонат з лікуванням „Зоря” розташований на земельній ділянці загальною площею 6,86 га у АДРЕСА_1, вважається правонаступником усіх його прав та обов'язків.
Постановою Господарського суду АРК від 28 вересня 2004 року за позовом ТОВ «Стемаліт» до Ялтинської міської Ради, суд зобов'язав Ялтинську міську Раду укласти договір оренди з ТОВ «Стемаліт» на земельну ділянку площею 6,86 га для обслуговування цілісного майнового комплексу ДП «Пансіонат з лікуванням «Зоря».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2004 року дане рішення було залишене без зміни, а його резолютивна частина доповнена визнанням нікчемним рішення Ялтинської міської Ради від 16 січня 2004 року № 61 про припинення права постійного користування земельною ділянкою пансіонату «Зоря».
У виконання вказаних рішень судів, 01 лютого 2006 року між Ялтинською міською Радою і ТОВ «Стемаліт» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,86 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року, рішення господарського суду АРК від 28 вересня 2004 року і постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2004 року, згідно яким Ялтинська міська Рада була зобов'язана укласти договір оренди з ТОВ «Стемаліт», а рішення Ялтинської міської Ради про припинення права постійного користування пансіонату «Зоря» - визнано нікчемним - були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді, ухвалою господарського суду АРК від 14-27 вересня 2006 року провадження по справі було закрито, оскільки судом було встановлено, що даний спір суттєво зачіпає права і інтереси громадян, які не можуть бути учасниками господарського процесу, а справи з їх участю не підвідомчі господарським судам.
Постановою Господарського суду АРК від 17 липня 2006 року постанова Господарського суду АРК від 22 листопаду 2005 року, якою було визнане недійсним рішення Ялтинської міської Ради № 230 від 07 червня 2004 року також була скасована за нововиявленими обставинами, а провадження по справі закрито з тих самих підстав - не підвідомчість спору господарським судам.
Таким чином, всі рішення і постанови господарських судів, які послужили для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом, скасовані, а в силі залишилося рішення Ялтинської міської Ради № 61 від 16 січня 2004 року 18-й сесії 24-го скликання про припинення права постійного користування у тому числі й спірною земельною ділянкою пансіонату «Зоря».
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Ствердження представників позивача стосовно того, що ТОВ „Стемаліт” набуло право постійного користування земельною ділянкою чи право орендаря земельної ділянки, набувши право на цілісний майновий комплекс, безпідставні.
Посилання представника позивача на договор оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Стемаліт» і Ялтинською міською Радою у виконання рішень Господарських судів необгрунтованно, оскільки ст. 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використовування земельної ділянки до встановлення його меж в натурі, отримання документа, що засвідчує право на нього і державної реєстрації, забороняється.
Законом України «Про оренду землі», передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
В судовому засіданні встановлено, що укладений договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом порядку, межі земельної ділянки в натурі не встановлені, а отже договір оренди на даний час чинності не має.
За таких обставин суд не може дійти висновку, що позивач ТОВ „Стемаліт” набуло право власності чи користування спірною земельною ділянкою.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання недійсним наступного правочину, що потягло зміну власника земельної ділянки, оскільки він є добросовісним набувачем.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2004 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив зазначену земельну ділянку, і на підставі цього договору ОСОБА_1 17 листопада 2004 року був одержаний Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії КМ № 132314.
Статтями 41, 42 Конституції України гарантується свобода економічної діяльності, право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також визнання і захист власності, її охорона законом.
У відповідності до ст. ст. 85, 92 Конституції України регулювання правового режиму власності, повинен передбачити такі способи і механізми реалізації майнових прав, які б забезпечували захист не лише власникам, але й добросовісним набувачам як учасникам цивільного обороту. В противному випадку для широкого кола добросовісних набувачів, які при укладенні правочинів виявляють добру волю, розумну обачність та обережність, буде існувати ризик неправомірної втрати майна, яке може бути витребувано в них в порядку реституції.
Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Позивачем заявлені позовні вимоги, за змістом яких він, оспорює правочин купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, наполягаючи на його недійсності у зв'язку з недодержанням вимог закону і наголошуючи на тому, що ОСОБА_2 не мала права на відчуження спірної земельної ділянки.
Однако, земельна ділянка придбана у ОСОБА_2 за відплатним договором купівлі-продажу, а набувач не знав і не міг знати, що продавець не мав права відчужувати земельну ділянку.
ОСОБА_2 будучі власником спірної земельної ділянки на підставі державного акту, продала її ОСОБА_1 по своїй добрій волі, а отже останній є її добросовісним набувачем, і вона не може бути у нього витребувана згідно ст. 388 ЦК України.
Оскільки ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку набуто відповідно до ст.81 Земельного кодексу України, то у відповідності до ст. ст. 78, 90 ЗК України мав усі права для її продажу ОСОБА_1
ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, став власником земельної ділянки відповідно до діючого законодавства, тому у суду відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі -продажу земельної ділянки.
Суду не надано документів, які б підтверджували, що на момент розгляду справи у суді ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої біля автостоянки пансіонату „Зоря” за адресою АДРЕСА_1.
За таких обставин, залучивши до участі у справі осіб, на права або обов'язки яких може вплинути рішення в справі, ретельним чином дослідивши і оцінивши надані докази, перевіривши обставини справи, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 215, 216, 328, 387, 388 ЦК України, ст. 152 ЗК України, 5, 10, 11, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю „Стемаліт” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Ялтинської міської ради, Дочірнього підприємства „Пансіонат з лікування „Зоря”, Закритого акціонерного товариства „Укрпрофздравниця” про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.
По вступу рішення в законну силу скасувати заходи по забезпеченню позову, застосованні ухвалою суду від 30 березня 2006 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ:
29 березня 2007 року
Пр-43 (2-336\07) позивачу: ТОВ “Стемаліт”
98680
вул. Комунарів, 7
м. Ялта
відповідачу: ОСОБА_1
АДРЕСА_2
відповідачу: ОСОБА_2
АДРЕСА_3
3-тій особі: ЗАТ “Укрпрофздравниця”
98600
вул. Ш. Руставелі, 39\41
м. Ялта
Пансіонат “Зоря”
98600
вул. Комунарів, 7
м. Ялта
В провадженні Ялтинського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стемаліт” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Ялтинської міської ради, Дочірнього підприємства „Пансіонат з лікування „Зоря” Закритого акціонерного товариства „Укрпрофздравниця”, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до п. 3 ст. 222 ЦПК України направляємо Вам копію рішення Суду від 29.03.2007 року по зазначеній справі, для ознайомлення.
Додаток: копія рішення від 29.03.2007 року на 1 аркуші.
Суддя
Ялтинського міського суду О.І. Прищепа