Справа № 2-124/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 січня 2011 року  Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого  судді Берещанського Ю.В., при секретарі Бойко З.О., з участю прокурора Багратян К.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, -  

в с т а н о в и в:

Прокурор м. Ялти, уточнивши позовні вимоги у судовому засіданні, діючий в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим, просить суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,030 га, що розташована за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, в межах будинку № 8 по вул. Червоних галстуків шляхом знесення огорожі за його власний рахунок.

Вимоги мотивує тим, що працівниками Державної інспекції з контролю за використанням  та охороною земель АРК в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства у червні 2009 року було виявлено, що відповідач   використовує земельну ділянку за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, в межах будинку № 8 по вул. Червоних галстуків  без правовстановлюючих документів, та яка ні у власність, ні в користування відповідачу   не передавалась і на якій розташована самочинно збудована огорожа.

Представник позивача Управління Державної інспекції з контролю за використанням  та охороною земель АРК в судове засідання не з’явився,  про день і час слухання справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без участі Управління.  

Представник Гурзуфської селищної ради  в судове засідання не з’явився,  про день і час слухання справи повідомлений належним чином,  письмових пояснень не надав.

Представник відповідачки ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності,  позов не визнала та суду пояснила, що відповідач не зводив самовільно огорожу на земельній ділянці, не притягувався до адміністративної відповідальності за самовільне використання земельної ділянки, жодних актів не підписував. П росила суд у задоволені позову відмовити, так як вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЗК України, розпорядження землями територіальних общин, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад в області земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні, подає заяву у відповідну районну, Київську або Севастопольську міську державну адміністрацію або сільську, селищну, міську раду за місцезнаходження земельної ділянки.

В даному випадку, власником спірної земельної ділянки є Гурзуфська селищна рада.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідна міська рада розглядає заяву і у разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на розробку проекту відводу.

Згідно  ст. 125 ЗК України, право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, підтверджуючого право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використовування земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), отримання документа, підтверджуючого право на нього, і державної реєстрації забороняється.

На підставі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі  або землекористувачам без відшкодування витрат за час незаконного користування.

У відповідності до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідач категорично заперечує проти того, що у МДЦ «Артек» є правові документи, підтверджуючі його право користуванні спірною земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на відсутність державного акту на право постійного користування земельною ділянкою МДЦ «Артек». Як пояснив у судовому засіданні представник МДЦ «Артек» документи на цей час знаходяться на узгодженні  по затвердженню технічної документації по землеустрою в частині складання документів, які підтверджують право постійного користування МДЦ «Артек» земельними ділянками за адресою: смт. Гурзуф, МДЦ «Артек» для здійснення статутної діяльності, підтвердив, що використовується земельна ділянка без встановлення меж в натурі.

Представник Гурзуфської селищної ради у судове засідання не надав заяви про підтримання позову прокурора. В ідповідних рішень по даному питанню рада не приймала, відсутні дані, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

В позовній заяві вказано, що відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП. Однак, в матеріалах справи постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності відсутня.

     Суду не було надано жодних доказів про належність спірної земельної ділянки  позивачам. З наданих суду документів взагалі неможливо встановити, де знаходиться спірна ділянка, який її розмір, на яких землях вона розташована та про яку огорожу йде мова.

    Таким чином, суд вважає, що позов прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення огорожі не підлягає задоволенню.

     Оскільки позов заявлений в інтересах держави прокурором, який відповідно до закону звільнений від сплати судових витрат по справі, то  судові витрати по справі варто віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, 158, 211, 212 ЗК України,  ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В::

У задоволенні позовної заяви прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення огорожі- відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя