АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28  грудня  2010  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Кулянда  М.  І.  

          суддів: Бреславського О.Г, Лисака І.Н.                              

         при секретарі  Цимбал Ю.Ю.      

         за  участю  представника  позивача ОСОБА_2,  відповідача

                            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   приватного підприємства «Санітарія»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по квартирній платі, за апеляційною скаргою приватного підприємства «Санітарія»на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2010 року, -

         в с т а н о в и л а :

         В листопаді 2010 року  ПП «Санітарія»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по квартирній платі.

         Посилається на те, що будинок № 6 по вул. Південно- Кільцевій в м. Чернівці є комунальною власністю територіальної громади міста, перебуває на балансі Чернівецької міської ради. Будинок та прибудинкова територія передані для утримання і технічного обслуговування ПП «Санітарія»згідно рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 жовтня 2006 року № 477/12 та від 26.09.2006 року № 398/10.

          Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є мешканцями квартири АДРЕСА_1. Їх заборгованість по квартирній платі за період з 1 жовтня 2006 року по 1 вересня 2009 року складає 852 грн. 64 коп. відповідно до розміру тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідачі були попереджені про необхідність сплати боргу та укладення договору

Справа 22ц-2729 / 2010 р.                                          Головуючий у 1 інстанції Гончарова І.М.

Категорія 19/24                                                                         доповідач Кулянда М.І.

про надання послуг з утримання будинку, їм пропонувалося укласти договір реструктуризації заборгованості, однак всі пропозиції позивача не були взяті до уваги відповідачами.

         Позивач просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на його користь заборгованість по квартирній платі в сумі 852 грн. 64 коп., а також вирішити питання судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2010 року в задоволенні позову ПП «Санітарія»відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Санітарія»просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

           Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

   Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив в того, що будинок АДРЕСА_1 в якому постійно проживають відповідачі, перебуває на балансі ПП «Санітарія».

Позивач не належно надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

         Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між ПП «Санітарія»та відповідачами вважається фактично укладеним, так як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5фактично користуються послугами, які надаються позивачем.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” утримання будинків і прибудинкових територій є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім’ї власника будинку зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку ( квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, наймач (власник) квартири зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду,  фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків  і  прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня

2005 року № 560 “Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньобудинкових систем. Перелік робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання та зливної каналізації визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів її власників.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року, N 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

          Згідно пункту 5 частини 1 статті 20 Закону споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 18 Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Згідно пункту 6 частини 5 статті 21 вказаного Закону виконавець зобов’язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»від 20 травня 2009 року N 529 встановлено зміст типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Пунктом 9 вказаного типового договору встановлено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець проводить перерахунок розміру плати.

Виходячи з положень ст. ст. 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається  як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України  суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і                заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.  

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом будинок №6 по вулиці Південно-Кільцевій, в якому проживають відповідачі, переданий для утримання і технічного обслуговування ПП «Санітарія»в жовтні 2006 року.

Суд вірно виходив з того, що між сторонами мають місце договірні відносини, оскільки  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5фактично користуються послугами, які надаються позивачем.

Проте визначаючи суму заборгованості по оплаті послуг, які позивач надавав відповідачам суд не врахував, що ПП „Санітарія”   надавало відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території в обсязі, визначеному чинним законодавством.

Суд також не врахував положення статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі не надали доказів того, що вони зверталися до ПП «Санітарія»з актом-претензією про ненадання або надання не в повному обсязі послуг, передбачених типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 вересня 2006 року № 398/10 ПП „Санітарія” було визначено переможцем конкурсу серед суб’єктів підприємницької діяльності для надання послуг з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкової території комунальної власності територіальної власності м. Чернівці, в тому числі будинку № 6 по вулиці Південно-Кільцевій м. Чернівці. ( а.с. 12).

Згідно акта прийому- передачі житлових будинків на обслуговування ПП „Ремжитлосервіс” передало на обслуговування  ПП „Санітарія” будинку № 6 по вулиці Південно-Кільцевій м. Чернівці з 1 жовтня 2006 року( а.с. 13).            Борг  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5перед ПП „Санітарія” з оплати комунальних послуг за період з 1 жовтня 2006 року по 1 жовтня 2009 року  складає 852,64 грн. Вказана обставина підтверджується розрахунками, які надані позивачем ( а.с. 5).

Із довідки розрахунку, яка була надана представником позивача в суді апеляційної інстанції вбачається, що станом на 1 жовтня 2006 року заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги становить 136 грн. 68 коп. і вищезазначена сума ввійшла в розрахунок , включаючи період з 1 жовтня 2006 року по 1 жовтня 2009 року в суму  852 грн.64 коп. Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник позивача, вказана сума була внесена в розрахунок помилково.

         Враховуючи наведене, рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 31 березня 2010 року слід скасувати, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким стягнути з солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь приватного підприємства «Санітарія»заборгованість з оплати за надані житлово-комунальні послуги в сумі 715, 96 коп.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України у справі необхідно стягнути судові витрати.

Згідно п. 10  Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарський справ та їх розмірів, та п. 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, які  затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, №1258  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи позовного провадження з розгляду спору про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг оплачується в розмірі 30 гривень.

Згідно вказаних нормативних актів  ПП «Санітарія»при подачі позовної заяви та апеляційної скарги сплатило витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справив розмірі 60 гривень.

Крім того,  апелянт згідно  п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року при подачі позовної заяви апелянт мав сплатити судовий збір в сумі 51 гривні, а при подачі апеляційної скарги  судовий збір в сумі 25 гривень 50 копійок.

Як вбачається з рішення Чернівецької міської ради від 27 грудня 2007 року № 478 позивач звільнений від сплати судового збору, а тому він підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави.

        Враховуючи наведене, з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  на користь ПП «Санітарія»слід стягнути солідарно судові витрати  60 гривень в рахунок відшкодування понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.  З відповідачів також слід стягнути судовий збір в сумі  76, 50 грн.  в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

         вирішила:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Санітарія»задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 31 березня 2010 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь приватного підприємства «Санітарія» 715, 96 грн. в рахунок погашення боргу з оплати житлово-комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  солідарно на користь приватного підприємства «Санітарія  60 гривень  в рахунок відшкодування  витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  солідарно 76, 50 грн.  судового збору в дохід держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий:                      

          Судді: