АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03  червня  2010  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Кулянда  М.  І.  

          суддів: Кулянди М.І. Одинака О.О.

при секретарі Максимюк В.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень сільської ради, свідоцтв на право власності на нерухоме майно, свідоцтв про право на спадщину, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності за апеляційними скаргами ОСОБА_4, який діє в інтересах Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2010 року,

встановила :

          У вересні 2000 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень сільської ради, свідоцтв на право власності на нерухоме майно, свідоцтв про право на спадщину, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності.

          Посилалася на те, що після смерті батька ОСОБА_5, ОСОБА_2, відповідачка по справі, без її відома виготовила технічну документацію та провела акт обстеження  будинковолодіння, в якому проживає позивачка і яке знаходиться по АДРЕСА_1.

         Після проведення обстеження самочинно зведених будівель ОСОБА_2 звернулася з заявою до Топорівської сільської ради Новоселицького району про

________________________________________________________________________________________________

Справа № 22 ц –447    2010                                                                                                       Головуючий в І інстанції

Категорія:                                                                                                                     Павлінчук С.С.

                                                                                                                                                  доповідач Кулянда М.І.

узаконення за покійним ОСОБА_5 право власності на майно колишнього колгоспного двору, яке знаходиться за вищезазначеною адресою.

            Рішенням  сільської ради № 13 від 29 березня 1999 року визнано право власності на майно колгоспного двору за ОСОБА_5           .

          В подальшому, відповідачка  ОСОБА_2 28 січня 1998 року отримала державний акт серії 1-ЧВ № 009562 на право приватної власності на землю.

          На підставі заповіту та свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державного акту про право власності на земельну ділянку, державним нотаріусом 05 серпня 1999 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВА № 623532 на нерухоме майно до якого входять: житловий будинок літ. «А», житловий будинок літ. «Б», літня кухня літ. «В», гараж літ. «Г»і «Д», сарай літ. «Ж», «З», «И», «К», «Л», «М», навіс  літ. «Н», сарай  літ. «О», вбиральня літ.»П», «Р», погріб літ. «Пг-1», «Пг-2», «Пг-3», колодязь № 2, №1, огорожа № 3-8.

          На основі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідачка по справі зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку площею 0,50 га, що посвідчується державними актами на праві приватної власності на земельні ділянки серії ЯД № 095450 та серії ЯД № 095451, включаючи земельну ділянку площею 0,25 га, що відноситься до майна колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1.       

          Рішенням Новоселицького районного суду від 26 січня 2010 року позов задоволено.

          Визнано недійсним рішення виконкому Топорівської сільської ради Новоселицького району №13 від 29 березня 1999 року в частині визнання за померлим ОСОБА_5 права власності на  житловий будинок літ. «Б», прибудову до житлового будинку літ. «А», гараж літ. «Г»і «Д», сарай літ. «Н»і «М»та видачу свідоцтва на право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

         Визнано недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння, що знаходиться   по АДРЕСА_1, видане на ім’я ОСОБА_5 від 28 квітня 1999 року.

        Скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ЧВ № 009562 від 28 січня 1998 року, виданий на ім’я ОСОБА_5

         Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВА  № 623534 від 5 серпня 1999 року, видане Новоселицькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5, на  ім’я ОСОБА_2

         Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВА  № 623532 від 05 серпня 1999 року, видане Новоселицькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5, на  ім’я ОСОБА_2                                   

         Скасовано  реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1

         Скасовано державні акти про право приватної власності на земельні ділянки серій  ЯД № 095450 та № 095451 видані на ім’я ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВА  № 623534 від  5 серпня 1999  року.

          В апеляційних скаргах ОСОБА_4, який діє в інтересах Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Посилаються на неповне з’ясування судом фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

   Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради № 59  від 13 серпня 1997 року   видано державний акт 1-ЧВ № 009562  від 28 січня 1998 року на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 0,54 га.

    На підставі вищезазначеного державного акту на праві власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину серії АВА № 623534 від 05 серпня 1999 року та державні акти на право власності на земельні ділянки серій ЯД № 095450 та  ЯД № 095451 від 07 травня 2007 року.

     Будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 1990-1991 роки відносилось до категорії колгоспних дворів, членами якого були ОСОБА_5, ОСОБА_1(в подальшому ОСОБА_1), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

      Рішенням виконавчого комітету Топорівської сільської ради Новоселицького району  № 13 від 29 березня 1999 року визнано право власності на нерухоме майно колишнього колгоспного двору, що знаходиться по АДРЕСА_1 за головою двору ОСОБА_5 На підставі вищезазначеного рішення 28 квітня 1999 року на ім’я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на будинковолодіння, що знаходиться за вищезазначеною адресою.

В подальшому на підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради та свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 28 квітня 1999 року  після смерті 26.09.1997 року ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_2 як спадкоємиці за заповітом від 20.03.1995 року було видано свідоцтво про право на спадщину серії АВА № 623532 від 05 серпня 1999 року на домогосподарство, що  знаходиться  по АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції виходив з того, що майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності, розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх  і непрацездатних, а тому винесення виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Новоселицького району рішення № 13 від 29 березня 1999 року про визнання права власності на нерухоме майно колгоспного двору лише за одним членом колгоспного двору є порушенням. Крім того, позивачка та інші члени колгоспного двору заяв про передачу своєї частки в майні колгоспного двору на користь ОСОБА_5 до виконавчого комітету Топорівської сільської ради не подавали, і з нього не виходили, а тому відповідно своєї частки в ньому не втратили.

Також, задовольняючи позовні вимоги відносно скасування державного акту 1-ЧВ № 009562 на право приватної власності на землю виданого на ім’я ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні Топорівської сільської ради № 59 від 13 серпня 1997 року на підставі якого видано вищезазначений акт, питання про приватизацію присадибної ділянки ОСОБА_5 не вирішувалось, а мова йшла про розпаювання земель колективної власності КСП «Топорівський».

Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадилася на підставі рішень органів місцевого самоврядування, тому у зв’язку з відсутністю такого рішення не було підстав для видачі оспорюваного акту.

Однак з такими висновками погодитись не можна з підстав порушення  судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до ст. 71 ЦК України /в редакції 1963 року/ встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено встановлюється в три роки.

Стаття 76 ЦК України /в редакції 1963 року/ передбачає, що право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 Новоселицького району станом на 01 квітня 1991 відносилось до категорії колгоспних дворів, членами якого були ОСОБА_10, ОСОБА_1/в подальшому ОСОБА_1/, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Позивачці  належала 1/6 частки в майні вказаного колгоспного двору. Таким чином, вона має право на зазначену частку в майні. Про порушення свого права дізналася в жовтні 2007 під час конфлікту, який виник між нею та ОСОБА_3

Проте з такими доводами погодитись не можна, оскільки її право було порушено 29 березня 1999 року видачею свідоцтва на право власності на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 Новоселицького району Чернівецької області на ім’я  ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що позивачка повинна була дізнатися про порушення свого права саме в цей час.

За захистом свого порушеного права вона звернулася до суду 28 вересня 2009 року, пропустивши визначений законом трьохрічний строк без поважних причин.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивачки не врахував вищезазначені обставини, а тому враховуючи наведене, слід відмовити їй в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення виконкому Топорівської сільської ради №13 від 29 березня 1999 року в частині визнання за померлим ОСОБА_5 права власності на  житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , а  також видачі свідоцтва на право власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння, що знаходиться   по АДРЕСА_1 Новоселицького району, видане на ім’я ОСОБА_5; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВА № 623534 від 05 серпня 1999 року, виданого Новоселицькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВА № 623532 від 05 серпня 1999 року, виданого  Новоселицькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2; скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 Новоселицького району.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.17 ЗК України (в редакції 1992 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадилася Радами народних депутатів на території яких розташовані земельні ділянки.

Згідно ст.22 зазначеного Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Стаття 23 вказаного Кодексу передбачала, що право власності або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Позивачка не надала суду доказів того, що їй надано у власність або користування земельну ділянку відповідно до вищевказаних норм законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довела, що її право порушене, а тому в задоволенні позовних вимог про скасування державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЧВ № 009562 від 28 січня 1998 року, виданого на ім’я ОСОБА_5; скасування державних актів про право приватної власності на земельні ділянки серій  ЯД № 095450 та № 095451 виданих на ім’я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВА від 05 серпня 1999  року слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

                                               вирішила:

          Апеляційні скарги ОСОБА_4, який діє в інтересах Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2 задовольнити.

           Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2010 року скасувати.

          В позові ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Новоселицького району, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконкому Топорівської сільської ради №13 від 29 березня 1999 року в частині визнання за померлим ОСОБА_5 права власності на  житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ,а  також видачі свідоцтва на право власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння, що знаходиться   по АДРЕСА_1 Новоселицького району, видане на ім’я ОСОБА_5 від 28 січня 1998 року; скасування державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЧВ № 009562 від 28 січня 1998 року, виданого на ім’я ОСОБА_5 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВА № 623534 від 05 серпня 1999 року, виданого  Новоселицькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВА № 623532 від 05 серпня 1999 року, виданого  Новоселицькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2; скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 Новоселицького район; скасування державних актів про право приватної власності на земельні ділянки серій  ЯД № 095450 та № 095451 виданих на ім’я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВА від 05 серпня 1999  року відмовити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Топорівської сільської ради Новоселицького району 37 гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 гривні 25 копійок витрат понесених на оплату судового збору та 37 гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

          Судді: