АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кулянда М. І.
суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.
секретар Цимбал Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Пулильської селищної ради, Путильського райвідділу Держкомзему про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Пулильської селищної ради про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку, відновлення права на земельну ділянку та поновлення пропущеного строку звернення з позовними вимогами за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду від 16 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Путильської селищної ради, Путильського райвідділу Держкомзему про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради про передачу у приватну
_______________________________________________________________________________________
Справа №22 ц – 2046 2010 р. Головуючий у І інстанції
категорія: 45 Маковійчук Л.Р.
доповідач:Кулянда М.І
власність земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю.
Просить визнати незаконним та скасувати рішення від 28 жовтня 2005 року №474/23-05 Путильської селищної ради про затвердження технічної документації про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0246 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1;
визнати недійсним державний акт серії ЯБ №637617 від 20 лютого 2006 року про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0246 га виданий ОСОБА_3 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки розміром 0,0246 га від 27 лютого 2006 року посвідчений приватним нотаріусом Путильського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під №205 відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала належну їй земельну ділянку ОСОБА_2;
визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ЯБ №756864 від 12 квітня 2006 року розміром 0,0246 га виданий ОСОБА_2 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ЯД № 098820 розміром 0,0100 га виданий ОСОБА_2 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування магазину з житловим будинком;
визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю на земельну ділянку серії ЯД № 098761 від 27 січня 2009 року розміром 0,0146 га виданий ОСОБА_2 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
визнати незаконним та скасувати рішення № 313/9 –07 від 23 серпня 2007 року 9 сесії селищної ради «Про затвердження проекту відведення зміни цільового призначення використання земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 по вул. Українській.»
Посилалась на те, що вищезазначені документи підлягають скасуванню, оскільки у власності ОСОБА_3 була квартира АДРЕСА_1, а у власності позивачки квартира АДРЕСА_2 в цьому ж будинку. Будинок розташований на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Пулильської селищної ради про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку, відновлення права на земельну ділянку та поновлення пропущеного строку звернення з позовними вимогами.
Просили визнати недійсним рішення Путильської селищної ради №168/11 від 5 жовтня 2001 року про надання дозволу ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку на власній земельній ділянці та зобов’язати ОСОБА_1 звільнити від незаконної забудови житлового будинку прибудинкову територію приватизованого будинку АДРЕСА_1, як таку, що перешкоджає їм здійснювати у повному обсязі їх права як співвласника будинку на всю земельну ділянку всієї прибудинкової території.
17 листопада 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду першої інстанції заяву в якій просили свою позовну заяву до ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Рішенням Путильського районного суду від 16 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Путильського районного суду від 16 серпня 2010 року та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог або направлення справи на новий судовий розгляд.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі судове рішення не відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.
Так, судом встановлено, що сторони у справі проживають в будинку по АДРЕСА_1, а саме позивачка ОСОБА_1- у квартирі АДРЕСА_2, відповідачка ОСОБА_3- у квартирі АДРЕСА_1.
Квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за позивачкою ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Путильської селищної ради 08 червня 2000 року; квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за відповідачкою ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Путильської селищної ради 30 червня 1999 року.
Вищезазначені квартири знаходяться в житловому будинку квартирного типу та приватизовані згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
20 лютого 2006 року ОСОБА_3 на підставі рішення Путильської селищної ради від 28 жовтня 2005 року №474/23-05 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0246 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
27 лютого 2006 року відповідачка ОСОБА_3 подарувала вищезазначену земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_6, остання 12 квітня 2006 року отримала державний акт на праві власності на земельну ділянку.
Рішенням Путильської селищної ради № 53/2-06 від 20 червня 2006 року відповідачці ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту зміни цільового призначення земельної ділянки з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на будівництво та обслуговування магазину з житловим будинком в розмірі 0,01 га по вул. Українській в селищі Путила. На вищезазначену ділянку ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯД № 98820 від 27 січня 2009 року .
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державні акти видані на підставі рішень Путильської селищної ради, які є чинними, і цим актами права позивачки не порушуються.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх із порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками
При цьому під прибудинковою територією слід розуміти встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов'язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд, тобто нею є територія під жилим будинком, проїзди та тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських цілей та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.
Виходячи з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст. 42 ЗК України в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 “Про реалізацію Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”.
Нормами земельного законодавства не передбачена можливість передачі у власність окремих співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки (на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.
Враховуючи, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_2, висновок суду про те, що передача в приватну власність відповідачці згідно з державними актами частини земельної ділянки, яка відноситься до земель, наданих для обслуговування багатоквартирного жилого будинку, не порушуються її права, є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивачки.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Путильського районного суду від 16 серпня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Путильської селищної ради, Путильського райвідділу Держкомзему про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Путильської селищної ради №474/23-05 від 28 жовтня 2005 року про затвердження технічної документації про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0246 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
Визнати недійсним державний акт серії ЯБ №637617 від 20 лютого 2006 року про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0246 га виданий ОСОБА_3 з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки розміром 0,0246 га від 27 лютого 2006 року посвідчений приватним нотаріусом Путильського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під №205 відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала належну їй земельну ділянку ОСОБА_2.
Визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ЯБ №756864 від 12 квітня 2006 року про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0246 га виданий ОСОБА_2 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Визнати недійсним державний акт про право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,0100 га серії ЯД № 098820 від 27 січня 2009 року виданий ОСОБА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування магазину з житловим будинком.
Визнати недійсним державний акт про право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,0146га серії ЯД № 098761 від 27 січня 2009 року виданий ОСОБА_2 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Визнати незаконним та скасувати рішення № 313/9 –07 від 23 серпня 2007 року 9 сесії селищної ради «Про затвердження проекту відведення зміни цільового призначення використання земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 по вул. Українській».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: