Справа № 1- 154/2007 р.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем  України

            12 грудня  2007 року                       Хустський  районний  суд , Закарпатської  області

в складі головуючого - с у д і  Кемінь В.Д.

                                                                       при   секретарі  Озарук О.І.

                                                                       з  участю прокурора Дорошевич Р.Р. 

                                                                       адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті  Хуст, справу про обвинувачення:   

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, в злочині  передбаченому ст. 129 ч.1 КК  України -

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1обвинувачується в тому, що 16.01.2007 р. біля 11.00 год., знаходячись на земельній ділянці, що межує з ТОВ „Веста-2005”, яке розташоване в м. Хуст по вул. А.Волошина №44 підійшов до працівника ДП „Закарпатгеодезцентр” ОСОБА_3, який проводив вимірювальні роботи на вказаній земельній ділянці, маючи при собі сокиру висловлював останньому погрози та вимагав припинити вимірювальні роботи. Вказані дії з боку ОСОБА_1потерпілий ОСОБА_3сприйняв як реальну загрозу своєму життю.     

            В судовому засіданні ОСОБА_1заявив суду клопотання про закриття справи у зв'язку з примиренням з потерпілим, визнавши неправомірність свого проступку щодо ОСОБА_3просить від нього вибачення за свої дії, обіцяє суду подібних вчинків не робити.

            Дане клопотання підтримала адвокат ОСОБА_2 просить суд його задовольнити, так як по справі наявні всі підстави для її закриття у зв'язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого.

            Прокурор не заперечив проти закриття справи провадженням, вважає що по справі наявні підстави для задоволення клопотання підсудного, виходячи з вимог зазначених в ст. 46 КК України.

            Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив пояснення підсудного, про їхнє примирення, оскільки останній визнав обставини по справі, вибачився перед ним за свій вчинок. Тому не заперечує проти закриття справи за примиренням між ними.

            Виходячи з встановлених по справі обставин, з`ясувавши думку прокурора, потерпілого, підсудного, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що підсудний в ході розгляду справи примирився з потерпілим, останній також ствердив про це у судовому засіданні.

Враховуючи наведене та оцінивши в сукупності докази по даній справі, суд дійшов до висновку, що дану кримінальну справу слід закрити провадженням, а підсудного звільнити від кримінальної відповідальності, так як він примирився з потерпілими. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 129 ч. 1 КК України, за який ОСОБА_1пред'явлено обвинувачення,  є злочином невеликої тяжкості. Крім цього підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягався і по місцю проживання характеризується з позитивної сторони.

Керуючись  вимогами  ст., ст. 7, 347 КПК України  та  ст. 46 КК України , с  у  д -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити від кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_1  обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 129 ч.1  КК України, з підстав зазначених в ст. 46 КК України - у зв'язку  з  примиренням винного з потерпілими, а провадження в кримінальній справі  -  закрити .

Речовий доказ по справі - сокиру, зазначену в постанові слідчого від 08.05.2007 р. (а. с. 125)  - знищити.

Запобіжний захід обраний до ОСОБА_1постановою слідчого від 21.02.2007 р. у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

На постанову може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Закарпатської  області .

                                               Головуючий:                         підпис            Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

                   Суддя Хустського районного суду:                                                    Кемінь В.Д.