Справа №2-475/2011р.            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          «26»січня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді –Кочко В.К.,

при секретарі –Шестопалової О.Ю.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

відповідачки –ОСОБА_2,

      розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що 19 вересня 2000 року між сторонами укладений шлюб відділом РАЦС с.Буюкань мун.Кишинів Р.Молдова, актовий запис №321.

У сторін від спільного життя є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час спільного проживання позивач з відповідачкою не зійшлися характерами, сторони не проживають разом тривалий час.

Посилаючись на те, що сім’я сторін розпалась та поновити її не можливо, позивач просив суд розірвати шлюб між сторонами.

Позивач також просив суд визначити місце проживання дітей з відповідачкою.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, проти того, щоб діти проживали з нею не заперечувала.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.104 п.2, 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей - ст.109 Сімейного кодексу України.

Згідно п.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 19.09.2000 року між сторонами укладений шлюб відділом РАЦС с.Буюкань мун.Кишинів Р.Молдова, актовий запис №321.

У сторін від спільного життя є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час спільного проживання позивач з відповідачкою не зійшлися характерами, сторони не проживають разом тривалий час. Сім’я сторін розпалась та поновити її не можливо.

З таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.   

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст.104 п.2, 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований відділом РАЦС с.Буюкань мун.Кишинів Р.Молдова, актовий запис №321.

Дочку ОСОБА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на виховання матері.

Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в відділі РАЦС з ОСОБА_1 держмито у сумі 17 грн. ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:В. К. Кочко