Справа № 6-120

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 04 травня 2007р.                                              Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської обметі В складі:головуючого-судді -                Хільчука 1.1.

секретаря -                Чернової О.А.

представника скаржниці -                 Сабадош Г.М.

представника відповідача -               МикицеяВ.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за скаргою міжгосподарського торгово-комерційного центру/надаліМТКЦ/ „Прут" до державної виконавчої служби в м.Коломиї на рішення , дії та бездіяльність посадових осіб ДВС,-

 

 

встановив:

 

Скаржник звернувся до суду 24.04.2007 р. з даною скаргою про те, що постановою заступника начальника ДВС у м.Коломиї ОСОБА_2 від 05.04,2006 р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа про стягнення з МТКЦ „Прут" (боржник) на користь ОСОБА_1 3077,33 гри. Термін на добровільне виконання було встановлено до 12.04.2006 р. Постанову боржник отримала під розписку тільки 11 квітня 2006 року. За заявою боржника державним виконавцем постановою від 13 квітня 2006 року відкладено провадження виконавчих дій та поновлено боржнику строк на добровільне виконання рішення до 24 квітня 2006 року. По здійсненню виконавчого провадження державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, в тому числі і накладення арешту на кошти боржника в межах суми 6000 грн. (постанова від 27 квітня 2006 року). Однак, Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року (суддя Димашок В.П.) дії державного виконавця ОСОБА_2 по здійсненню виконавчого провадження у даній справі визнано неправомірними та скасовано відповідні постанови. Виконавче провадження у справі зупинено у зв"язку з зупиненням Верховним Судом України виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий лист.

02.04.2007 їй стало відомо, що державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження, окрім раніше відомих і оскаржених, вчинено виконавчу дію, якою накладено арешт на все майно МТКЦ „Прут" та оголошено заборону на його відчуження (постанова від 10.04.2006), але МТКЦ „Прут" такої постанови не отримувало, у зв'язку з чим звернулось із відповідною заявою від 03.04.2007 до державного виконавця ОСОБА_2 про видачу копії згаданої постанови та ознайомлення з матеріалами справи. Постанову їм не видали і ознайомитись із матеріалами справи не дозволили, що є грубим порушенням вимог ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження". З постановою та супровідним розпорядженням її ознайомила нотаріус, тобто протягом року їм нічого не було відомо про існування згодної постанови, зокрема, ні під час здійснення виконавчого проовадження, починаючи з квітня 2006 року, ні під час судового розгляду,тобтто вважає, що ця постанова від 10 квітня 2006 року винисена заднім числом.

 

2

 

 

Крім того, вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 квітня 2006 року, є незаконною, винесеною з грубим порушенням встановленого законом порядку, порушує законні права МТКЦ „Прут", зокрема обмежує права власника, а тому підлягає скасуванню.

Просить суд поновити 10-денний строк на звернення за захистом, визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 по здійсненню виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1, та бездіяльність начальника Державної виконавчої служби у м. Коломия ОСОБА_3 неправомірними; скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 квітня 2006 року; зобов'язати Державну виконавчу службу у м. Коломия вжити заходів для зняття арешту з майна боржника та зняття заборони розпоряджатися ним.

Представник відповідача скаргу не визнав та пояснив, що на виконанні у Державній виконавчій службі у м. Коломия перебуває виконавче провадження відкрите згідно рішення Коломийського суду по аїрові №2-58-2006р. про стягнення з МТКЦ «Прут» на користь ОСОБА_1 боргу 3077,33 грн. по зарплаті та зобов'язання внести запис в трудову книжку про роботу кухарем з 04.12.2000р. по 15.03.2004р. та стягнення 51 грн. держмита в користь держави.

Рішення суду 0 частині зобов'язання внести запис в трудову книжку про роботу кухарем з 04.12.2000 р. по 15.03.2004р. виконано повністю.

Заява про відкриття виконавчого провадження поступила 05.04.2005р. в якій крім прохання відкрити виконавче провадження було заявлено що в порядку ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» нтошсти арешт на все майно

ҐІППЖШІкП

05.04.2006 р. відкрито виконавче провадження та 10.04:2006р. винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження про що повідомлено боржника та стягувана.

19 квітня 2007 року МТКЦ «Прут» подало сщрщ до Коломийського міськрайонного п/ді/ на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої огужби.

Директор МТКЦ «ПРУТ» в скарзі просить скасувати постанову МВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 10 квітня 2006 року.

Вважає, що дана скарга не підлягає задоволенню, мотивує наступним: Скаржник у скарзі вказує на те, що постанова заступника начальника ДВС у м.Коломия ОСОБА_2 від 05.04.2006 р. про відкриття виконавчого провадження по стягненню з МТКЦ «Прут» на користь боржника ОСОБА_1 3077,33 грн. та постанови від 27 -квітня 2006 року про накладення арешту на майно боржника скасовані. Однак дат ствердження, є помилковим і не відповідає дійсності, оскільки суддею Кагомийського міськрайонного суду Дилшшком В.П. скасовано постанови по накладенню штрафних санкцій в тому числі виконавчого збору, витрат на проведений виконавчих дій та ги,

Також МТКЦ «Прут» посилається на же, що тільки. 02.04.2007 р. апало відомо про винесення ДВС м. Коломия постанови про накладення арешту на все майно боржника та оголоиіення заборони на його відчуження. Діне посилання є необгрунтованим, оскільки постанови була відправлена листом,що підтверджується випискою із журшьгу вихідної документації.

Скаржник вказує на те, що ДВС м. Коломия порушила порядок виконання судового рішення, однак це не може братись до уваги у зв'язку із тилі що накладення арешту на все майно здійснювалось за заявою стягу'вача від 05.04.2006 р„ в якій чітко було зазначено вимога накладення арешту на все мийно   на підставі   ст.,ст..    24 та 50   Закону України    «Про виконавче

 

 3

 

 

провадження».

Крім того, зняття арешту з майна боржника може і в подальшому утруднити виконання рішення суду, а тому зняття арешту на майно може порушити законні права стягувана.

Скаржник при зверненні до Коломийського міськрайонного суду порушило вимоги ст.385 ЦПК України, тобто пропустило десятиденний термін для звернення із скаргою про скасування постанови від 10.04.2006 р., оскільки відповідно до журналу вихідної кореспонденції ДВС м. Коломия, розпорядження та листа повідомлення, скаржник МТКЦ «Прут» був належним чином відповідно до чинного законодавства повідомлений про винесення постанови пронаюшдення арешту на мато боржники.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає . що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що державним виконавцем порушено вимоги ч. З ст. 55 ЗУ „Про виконавче провадження", відповідно до якої копія постанови про арешт майна надсилається боржнику та у відповідні органи ж пізніше наступного дня теля винесення , а в даному випадку постанова про арешт майна винесена з порушенням встановленого законом порядку, зокрема, стяттнми 50, 55. 56. 57. 64 ЗУ „Про виконавче провадження" та вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом. Міністерства Юстиції України від 15.17/1999 КЬ 71/5.

Відповідно до ЗУ „Про виконавче провадження" примусове виконання рішення   суду  починається   тільки   тая   спливу  встановленого  терміну  на

добровільне виконання., однак як видно з матеріалів справи, постанови про арешт майна державний виконавець виніс ще до закінчення терміну, встановленого  на добровільне виконання.

Звернення стягнення на майно боржника, полягає в його виявленні описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт манна боржника є лише однією із стадій примусового звернення стгпсния на майно (крім випадки авеїипт майна з метою забезпечення позовних вимог). Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони.

На нерухоме майно державний виконавець .може накласти арешт лише за умови одержаная деку ментального підтвердження його належності боржникові на праві власності та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого \іай ? і а

Отже, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника і тільки у разі відсутності у божника - юридичної особи коштів, достатніх для. покриття заборгованості стягнення звертається на інше майно, належне боржникові. Па майно накладається арешт, і проводиться його опис в межах позовних вимог, а не на все майно як вчинив виконавець.

Однак, по виконавчому провадженні, жодних дій по виявленню та опису майна державшій виконавцем проведено не було і всупереч вимогам закону державний виконавець без жодних на те законних підстав спершу наклав арешт

на майно (10,04,2006), а тоді тільки на кошти боржника (27,04,2006)

Крім того, у п:і5 Постанови Пленум}} Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № І4 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або

бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учиснишії виконавчого провадження''' також наголошується на тому, що при виконанні рішень про стягнення грошових коштів, що мало місце в даному

 

4

 

випадку, державний виконавець у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно. Стягнення на нерухоме майно звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи іншого рухомого майна.

Державний виконавець безпідставно застосував у даному провадженні -виконавчу дію, як арешт на майно, оскільки така обставина як „забезпечення виконання  виконавчого листа",   про   що  зазначено  державним  виконавцем у постанові, в ст. 55 ЗУ „Про виконавче провадження" відсутня.

Крім того , дана постанова винесена після, того як ихвсаою Верховного сиди України від 11.04.2006 р. зупинено виконання рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.03.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 /а.с.17/, а також ухвилою  Коломийського міськраионного суду  від  25,07,2006 р. вже з цих же підстав скасовувались по даному провадженні постанови державного виконавця /а с 12/

Через наведені  порушення ДВС м. Коломії скаржниця своечасно не була ознайомлена з оскаржуваною постановою і тому суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку на оскарження даної постанови поважними і поновити скаржнику строк  для  оскарження,

На підставі ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження1 та керуючись ст.,ст. 383, 384, 385 ЦПК України, суб -

 

УХВАЛИВ:

 

Скаргу задовольнити повністю.   Поновити міжгосподарському торгово-комерційному центру „Прут" 10-денний строк на звернення за захистом.

Визнати дії державного виконавгрг віддіїу ДВС по м.Коломиї ОСОБА_2 по здійсненню виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1, та бездіяльність начальника Державної виконавчої служби у м. Коломия ОСОБА_3 -неправомірними.

Скасувати   постанову   про  накладання  арешту на майно  боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 квітня 2006 року.

Зобов'язати Державну виконавчу службу у м. Коломия вжити заходів для зняття арешту з майна боржника та зняття заборони розпоряджатися ним.

На ухвалу може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 5 днів теля її проголошення та апеляціцна скарга до апеляційного суду Івано-Франківськ області через Коломийський міськрайонний суд   протягом 10 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.