ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.02.11 р. Справа № 10/24пн
за позовом: Прокурора м.Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димитров, ЄДРПОУ 04052956
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Димитров,
код НОМЕР_2
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області, м.Донецьк
про зобов’язання звільнити земельну ділянку
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
в засіданні суду брали участь:
від прокурора: Смагіна Г.В. – посв.
СУТЬ СПРАВИ:
Прокурор м.Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димитров звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Димитров про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель Димитровської міської ради, площею 0,0006 га, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”, та використовується відповідачем без правоустановчих документів, а також про зобов’язання відповідача забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Позивач надав пояснення б/н та дати, що надійшли на адресу господарського суду Донецької області 11.01.2011р. (з урахуванням пояснень б/н від 17.01.2011р., листа №02/02-17-0098 від 04.02.2011р.), за змістом яких позов прокурора підтримав у повному обсязі, розгляд справи просив здійснити без участі представника Димитровської міської ради.
Відповідач у судові засідання 11.01.2011р., 25.01.2011р, 15.02.2011р. не з’явився, будь-яких заперечень проти позову не надав.
Згідно із довідкою НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
На вказану адресу господарським судом на виконання положень ст.ст.64, 87 Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 28.12.2010р., 11.01.2011р., 25.01.2011р.
За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до п.11 листа №01-08/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги наявність на ухвалах від 28.12.2010р., 11.01.2011р., 25.01.2011р. штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних докуменів учасникам судового процесу, враховуючи, що вказані ухвали направлялись господарським судом за адресою, яка вказана у довідці НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.12.2010р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області.
Третя особа пояснень по суті спору не надала. Одночасно, 10.01.2011р. господарським судом отримано лист №01-32-47/25 від 10.01.2011р. Головного управління Держкомзему у Донецькій області, за змістом якого станом на час розгляду цієї справи територіальний орган Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області не створено, повноважні особи відділу Держінспекції управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області звільнені.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.15 Земельного кодексу України, ч.1 ст.5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно із ч.1, ч.4 ст.9 вказаного Закону України державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, зокрема, шляхом проведення перевірок.
За змістом ст.10 зазначеного нормативно-правового акту державні інспектори у сфері державного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель наділені правом, в тому числі, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.
Як встановлено судом, 27.08.2009р. державним інспектором Західного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована у м.Димитров, м-н „Східний”, біля магазину „Інтер”, що оформлено актом №27/08-09 від 27.08.2009р.
27.08.2009р. вказаною уповноваженою особою контролюючого органу було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що відповідач самовільно займає та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови площею 0,0006 га, яка розташована у м.Димитров, м-н „Східний”, біля магазину „Інтер” без правоустановчих документів, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
За приписами ст.10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
27.08.2009р. державним інспектором Західного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було видано припис №031344 на усунення порушень вимог земельного законодавства, про виконання якого порушника зобов’язано повідомити до 27.09.2009р.
З вимогами припису №031344 від 27.08.2009р. відповідача повідомлено належним чином, про що свідчить підпис Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вказаному документі.
Одночасно, державним інспектором Західного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення №013180 від 27.08.2009р. та 27.08.2009р. прийнято постанову №27/08-09 про накладення адміністративного стягнення.
14.10.2009р. уповноваженою особою контролюючого органу було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої оформлені актом від 14.10.2009р.
Перевіркою встановлено, що відповідачем вимоги припису №031344 від 27.08.2009р. не виконано.
За таких обставин, державним інспектором Західного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення №009509 від 14.10.2009р., постанову про накладання адміністративного стягнення №14/10-09 від 14.10.2009р.
Одночасно, відповідача було ознайомлено з вимогами припису №031515 від 14.10.2009р. на усунення порушень вимог земельного законодавства в строк до 14.11.2009р.
Таким чином, за висновками суду, станом на час проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 14.10.2009р., відповідач вимоги припису №031344 від 27.08.2009р. не виконав, встановлені порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України не усунув.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог приписів №031344 від 27.08.2009р., №031515 від 14.10.2009р. на теперішній час.
Господарський суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом с.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, лист №вх.02-17-0019 від 17.01.2011р. Димитровської міської ради орендні відносини між позивачем та відповідачем стосовно спірної земельної ділянки відсутні.
Одночасно, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів набуття Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0006 га із земель Димитровської міської ради, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, враховуючи зміст ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка із земель Димитровської міської ради загальною площею 0,0006 га, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”, зайнята та використовується відповідачем самовільно.
Сттатею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, позовні вимоги про зобов’язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель Димитровської міської ради, площею 0,0006 га, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”, та використовується відповідачем без правоустановчих документів, а також про зобов’язання відповідача забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора м.Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димитров до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель Димитровської міської ради, площею 0,0006 га, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”, використовується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Димитров без правоустановчих документів, а також про зобов’язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан задовольнити повністю.
Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель Димитровської міської ради, площею 0,0006 га, яка розташована у АДРЕСА_1 біля будинку магазину „Інтер”, використовується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Димитров без правоустановчих документів та забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 21.02.2011р.