ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-а-3919/11

У Х В А Л А

            10 лютого 2011року                                                                             м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Черніцька І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

07.02.2011р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по даний час

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить поновити строк звернення до суду, однак в матеріалах справи відсутні будь –які дані, які б підтверджували факт пропуску звернення з поважних причин.

Доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду є безпідставними та жодними доказами не підтвердженні.

Позивач повинен був дізнатись про порушення свого права з дня офіційного опублікування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у офіційному виданні Вісник Конституційного Суду України за №4 від 07.11.2007 року.

З дня опублікування  рішення  і до дня подання позивачем позову минув шестимісячний строк звернення до суду.

Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутись до суду зі захистом своїх прав з часу опублікування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року позивачем не наведено.

Посилання позивача на вимоги ч.2 ст.46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є безпідставними, оскільки  дане положення застосовується у випадку нарахованих, але не виплачених розмірів пенсійних виплат.  У даному випадку, підвищення до пенсії позивачу  як дитині війни, УПФ України не були нараховані.

За нормами ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Таким чином, у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду без поважних причин та відсутності клопотання про його поновлення, суд, вважає, що адміністративний позов в частині зобов’язання нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 06.08.2010р. включно - слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99, ч.1 ст.100 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну допомогу в частині зобов’язання нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 06.08.2010р. включно –залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя