Справа № 1-33/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2011 Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Ходоровський Б.В., при секретарі  Обуховській Ю.Є., за участю прокурора Косіка о.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вуглегірськ Єнакіївської міської ради Донецької області, жителя АДРЕСА_3, не працюючого, освіта середня спеціальна, українця, громадянина України, раніше не судимого,

за ст.  122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007 року у вечірній час ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в приміщенні квартири АДРЕСА_1, на підставі особистих неприязних стосунків умисно, викрутив співмешканці ОСОБА_3 ліктьовий суглоб  лівої руки у зворотній бік, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому ліктьового відростку ліктьової кістки, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

28 вересня 2010 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_2, на підставі особистих неприязних відносин умисно, ногами, руками, за допомогою піджака наніс співмешканці ОСОБА_3 численні удари в різні частини тіла, внаслідок чого заподіяв, крім чисельних легких тілесних ушкоджень і закриту травму грудної клітини із переломом шостого ребра зліва, синцем та підшкірною гематомою лівої бокової поверхні грудної клітини, що  за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров’я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Підсудний в судовому засіданні свою вину визнав частково і показав, що на протязі майже чотирьох років проживав з потерпілою у цивільному шлюбі. В листопаді 2007 року потерпіла додому  прийшла у нетверезому стані, її роздягав в коридорі і коли піднімав з підлоги,  потягнув за руку, проте не навмисно, руки не викручував. На ранок потерпіла повідомила, що болить рука і був виявлений перелом.

28 вересня 2010 року додому прийшов біля 24 години, до того вживав алкогольні напої, потерпіла стала хаміти, що його розгнівило, став  бити її піджаком, стягнув з ліжка,  тягав за волосся,  сильно штовхнув, він чого впала і  після побачив, що їй стало боляче з лівого боку, в дверях розбив скло. Ударів кулаками і ногами не наносив. Також вважає, що перелом ребра мав місце в результаті його необережних дій.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

Так  потерпіла показала,  що за станом здоров’я, після того що трапилося, психологічно почуває себе зле, покази які давала свідчим органам підтримує, все відображено в них правдиво, на протязі всього спільного проживання підсудний їй разів чотири спричиняв тілесні ушкодження, перелом руки в 2007 році так і перелом ребра в 2010 році мали місце в результаті його навмисних дій, в 2007 році в міліцію не заявляла, оскільки проживали разом, він допомагав у лікуванні. Після вчиненого не вибачився, разом з тим не  бажає, щоб його засуджували до покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства.

Свідок ОСОБА_4 показала, що є подругою потерпілої. 28 вересня 2010 року у вечірній час на її телефонний дзвінок прийшла до неї додому, потерпіла була побита, крововиливи мали місце на губі, в області вуха,  встати не могла, боліло в області ребра, повідомила, що по побив ОСОБА_2 Вона викликала швидку допомогу яка доставила у лікарню, а після на протязі трьох днів була у неї в квартирі, бо боялася, а після знову доставлена у лікарню у зв’язку з болями голови. Про факти побиття не дуже поширювалася, проте вона знає, що такі випадки були непоодинокі і при тому потерпіла підсудного просила, щоб не бив по голові.

З письмових показів потерпілої від 07 жовтня 2010 року на стадії досудового слідства вбачається, що 28 вересня 2010 року після 23 години ОСОБА_2 прийшов додому у нетверезому стані, вона вже спала, став кричати, кулаком вдарив у живіт, руками по обличчю, вибив на кухні зі злості в дверях скло, своїм піджаком наніс близько 30 ударів, ламав меблі, ногою наніс сильний удар в лівий бік грудної клітини, від чого перехопило подих, стала задихатися (а.с.26-27).

Об’єктивно вина підсудного підтверджується:

висновком судово-медичної експертизи № 274 від 21 жовтня 2010 року згідно якої на основі аналізу даних представлених на експертизу медичних документів, даних рентгенологічних досліджень, ОСОБА_3 в листопаді 2007 року було заподіяно тілесне  ушкодження у вигляді закритого перелому ліктьового відростку лівої ліктьової кістки. Вказаний перелом виник до звернення за медичною допомогою ОСОБА_3 та проведення рентгенологічного дослідження 09 листопада 2007 року, про що свідчать записи в наданій на експертизу медичній карті амбулаторного хворого.

Вказаний перелом ліктьового відростка був заподіяний в результаті прикладання травмую чого предмету до ліктьового відростка в межах задньої поверхні лівої ліктьової кістки і міг виникнути як в результаті безпосереднього травмуючого контакту зі задньою поверхнею ліктьового суглобу, так і в результаті надмірного перерозгинання в ліктьовому суглобі. Перелом ліктьового відростка ОСОБА_3 за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров’я відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (середньо клінічний термін загоювання переломів ліктьових відростків перевищує 21 день).

Крім того з описової частини висновку зі слів обстежуваної встановлено, що в листопаді 2007 року в вечірній час під час сварки ОСОБА_2  схопив рукою за верхню третину лівого передпліччя і сильно смикнув на себе, іншою рукою утримував за праве надпліччя. Нападник стояв попереду обличчя в обличчя. Коли він тягнув, вона трималася рукою за кут стіни, відчула хрускіт. Наступного дня звернулась в поліклінічне відділення ДЗ СМСЧ-4 до лікаря-травматолога з приводу болей (а.с.23);

висновком судово-медичної експертизи № 263 від 07 жовтня 2010 року згідно якої ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: підшкірна гематома та садно в ділянці лобу справа; підшкірна гематома та садно потиличної ділянки голови; синець правої скулової ділянки обличчя; крововилив під слизову оболонку нижньої губи зліва; закритої травми грудної клітини із переломом шостого ребра зліва, синцем та підшкірною гематомою лівої бокової поверхні грудної клітини в проекції розташування перелому ребра; синець в ділянці лівої вушної раковини з поширенням на завушну ділянку; синець в ділянці зовнішньої поверхні лівого плечового суглобу; садно правої лопаточної ділянки; синець правої підключичної ділянки; садно в ділянці задньої поверхні правого променево-запясного суглобу; садно в ділянці внутрішньої поверхні правого променево-запясного суглобу; садно в ділянці передньої поверхні правого променево-запясного суглобу; різана рана долонної поверхні правої кисті. Вказані тілесні ушкодження заподіяні прикладанням тупих твердих предметів, за винятком поверхневої різаної рани долонної поверхні правої кисті, яка виникла за ріжучою дією гострого твердого предмету. Механізмом виникнення ушкоджень в ділянці голови та обличчя, тулуба явилась ударна дія тупих твердих предметів із прикладанням в ділянці лобу справа, правої скулової ділянки обличчя, потиличної ділянки голови, нижньої губи зліва, лівої вушної раковини, правого та лівого плечового суглобу, лівої бокової поверхні грудної клітини, правої лопаточної ділянки тулуба.

Садна в ділянці правого променево-запясного суглобу виникли по механізму здавлювання та зсуву від дії обмеженої контактуючої поверхні твердих предметів, їх властивості та локалізація характерна для виникнення від дії пальців рук при утримування на руки – полощаті та напів-місяцевої форми садна згрупованого розташування. Вказані тілесні ушкодження не відповідають механізму виникнення в  результаті одноразового падіння з висоти власного росту і мають ознаки локального прикладання травмуючих предметів і зокрема травма грудної клітини з переломом ребер. Закрита травма грудної клітини із переломом шостого ребра зліва, синцем та підшкірною гематомою лівої бокової поверхні грудної клітини за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоровя (середньо-клінічний термін загоювання переломів ребер перевищує 21 день) відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Інші ушкодження на тілі відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Крім того з описової частини висновку, зі слів обстежуваної встановлено, що за місцем проживання співмешканець ОСОБА_5 наносив удари кулаками, ногами у взутті. Відкритою долонею наносив удари в обличчя, по голові. Також бив по тілу піджаком. Також поцарапав руку  напевно розбитим склом (а.с.15-16);

протоколом відтворення обстановки і обставин події від 08 жовтня 2010 року  за участю потерпілої ОСОБА_3, згідно якого в кінці вересня 2010 року в нічний час ОСОБА_2 будучи в нетверезому стані, розлюченим, в квартирі АДРЕСА_2 кулаком наніс їй удар в ліву нижню частину живота, декілька ударів долонями  по щоках,  піджаком наніс по голові близько 30 ударів, стягнув з ліжка, тягнув по підлозі, з розмаху наніс взутою ногою удар в лівий бік, від чого відчула нестерпний біль, перехопило подих, два удари  наніс в область голови, знову тягнув по підлозі, на кухні вибив скло у дверях (а.с.30-42);    

протоколом очної ставки від 21 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3 зазначила, що в листопаді 2007 року перелом ліктьового відростка лівої руки заподіяв для неї ОСОБА_2 в результаті того, що різко потягнув рукою за її ліву руку і у неї щось хруснуло в лікті та відчула різкий біль, а перелом ребра отримала в результаті удару ногою ОСОБА_2 по ребрах (а.с.42-43);

довідкою від 02 лютого 2011 року лікаря ОСОБА_6, згідно якої ОСОБА_3 знаходиться на амбулаторному лікуванні в ДЗ СМСЧ №4 з наслідками закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку,  рекомендовано не приймати участі в судових засіданнях у зв’язку з погіршенням стану при стресових ситуаціях.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я,  доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння

Такими, що пом'якшують покарання суд визнає часткове визнання підсудним своєї вини, те що є раніше не судимим, побажання потерпілої не застосовувати покарання, пов’язане з ізоляцією  від суспільства.

Згідно характеристики на ОСОБА_2 з місця проживання -  АДРЕСА_3 за час проживання з 2006 року скарг від сусідів в ЖЕД-2 не надходило, до адміністративної відповідальності не притягався (а.с.48).

Відповідно до довідки начальника-головного лікаря  СМСЧ-4 м. Нетішин від 01 жовтня 2010 року ОСОБА_2 на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.49).

Статтею 122 ч. 1 КК України передбачено покарання у вигляді  виправних робіт на  строк  до  двох років або обмеження волі на строк до трьох років,  або позбавлення волі на строк до трьох років.

Враховуючи сукупність всіх обставин справи суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі побажання потерпілої про незастосування покарання пов’язаного з ізоляцією підсудного від суспільства, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, з прийняттям рішення про звільнення від такого з випробуванням,  відповідно до ст. 75 КК України.

Потерпілою заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1019,02 гривні у зв’язку з лікуванням та 50 000 гривень моральної шкоди.

Від позову про відшкодування матеріальної шкоди в судовому засіданні відмовилася, у зв’язку з відшкодуванням в добровільному порядку, позов морального характеру підтримала, посилаючись на перенесені фізичні біль, моральні страждання, наслідки від отриманих трав мають місце по сьогодні, принижена її честь та гідність.

Підсудний позов морального характеру визнав частково.

Суд приймає відмову потерпілої від позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки така відшкодована добровільно.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позов ґрунтується на дійсних обставинах справи, проте при визначенні розміру відшкодування суд керується правилами розумності і справедливості і розмір моральної шкоди визначає в сумі 20 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК звільнити від відбування одного року обмеження волі, якщо на протязі одного року не вчинить нового злочину.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 000 гривень моральної шкоди.

Провадження у справі в частині відшкодування матеріальної шкоди закрити, у зв’язку з відмовою потерпілої від позову в цій частині.

Міру запобіжного заходу підсудному у вигляді підписки про невиїзд залишити попередню до вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок суду може бути подана  до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя:                   Ходоровський Б. В.