Справа № 2-а-156/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28 січня 2011 року                                      м.  Кодима Одеської області

Суддя  Кодимського районного суду Одеської області  Сопільняк  О. М.  розглянувши одноособово відповідно до ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про визнання безпідставною відмову відповідача виплатити щомісячне підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язати його здійснити нарахування вказаних виплат та забезпечити їх виплату за 2008-2011 р.р.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суб’єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області, в якому просить визнати безпідставною відмову відповідача виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати відповідача нарахувати вказане підвищення і забезпечити його виплату за 2008-2011 роки.

В своєму позові вказав, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»зі змінами, внесеними згідно з Законом № 1891-VІ від 16.02.2010 року (надалі Закон № 2195-ІV) він є дитиною війни і згідно ст. 6 вказаного Закону має право отримувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, вказане право порушене відповідачем, який впродовж 2008-2011 р.р. виплачував вказане підвищення у розмірі, значно меншому від встановленого ст. 6 Закону № 2195-ІV. З цих підстав просить позов задовольнити, оскільки відповідач відмовив у добровільній виплати зазначеної допомоги.

Представник відповідача 25 січня 2011 року надав до суду письмове заперечення у якому позовні вимоги позивача не визнав, зазначивши, що Закон України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»набув чинності з 01 січня 2006 року. Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»№ 3235-ІV було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак запровадження їх у 2006 році так і не відбулось. Статтею 71 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V з урахуванням вимог ст. 111 цього Закону на 2007 рік було зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-ІV. Статтею 111 Закону № 489-V було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV виплачується лише особам - дітям війни, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни, яка (надбавка) відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року визначена на рівні мінімальної пенсії за віком у розмірі 19 грн. 91 коп., встановленої постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року. Пунктом 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»до ст. 6 Закону № 2195-ІV були внесені зміни, відповідно до яких особам, віднесеним до категорії «діти війни»виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, розмір якої (надбавки) відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року становив 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 58 Закону № 2195-ІV прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність у 2008 році становив: з 01 січня –470 грн., з 01 квітня –481 грн., з 01 липня 482 грн., з 1 жовтня –498 грн. У зв’язку з цим належна позивачеві надбавка у 2008 році була виплачена відповідно до цих нормативно-правових актів, зокрема з 01 січня - 47.00 грн., з 01 квітня –48.10 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими були внесені зміни до ст. 6 Закону №2195-ІV визнані неконституційними. В зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», частиною 8 якої було встановлено, що підвищення до пенсії дітям війни виплачується у розмірі: з 22 травня - 48 грн. 10 коп., з 01 липня –48 грн. 20 коп. і з 01 жовтня –49 грн. 80 коп. Зазначені кошти з 2008 року виплачуються позивачеві в повному обсязі. Крім цього, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин і підстави для його поновлення відсутні, що відповідно до ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно п. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Пункт 2 вказаної статті встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що позов подано до суду 13 січня 2011 року. В позові позивач просить розглянути його вимоги за період з 2008 року і до цього часу, при цьому впродовж 2008-2011 р.р. з відповідним позовом позивач до суду не звертався. Предметом позову є дія (бездіяльність) суб’єкта владних повноважень, пов’язана з соціальними виплатами, які є регулярними щомісячними платежами. У зв’язку з цим визначений шестимісячний строк звернення до суду слід застосовувати відносно кожного місяця, в якому внаслідок невиплати (виплати не у повному обсязі) порушувалось право позивача на отримання належного до пенсії підвищення. Отже, з врахуванням вимог п. 2 ст. 99 КАСУ, адміністративний позов щодо позовних вимог за період з 01 січня 2008 року до 13 липня 2010 року подано з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Доводи позивача про необізнаність щодо порушення своїх законних прав та похилий вік не є поважними причинами пропуску строку позовної давності, тому суд не знаходить достатніх правових підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду, у зв’язку з цим порушені права позивача підлягають захисту за період з 13 липня 2010 року.

Відповідно до п. 1 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 99, 100 КАС України,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про визнання безпідставною відмову відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, зобов’язати його здійснити нарахування вказаних виплат та забезпечити їх виплату за період з 01 січня 2008 року по 13 липня 2010 року залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя  О. М.Сопільняк