Баранівський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-142/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року  Баранівський районний суд Житомирської області  в складі: головуючого  судді Михалюка О.  П.  секретаря судових засідань  Миронюк Л.К. ,  з  участю позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом  ОСОБА_2  до  Дубрівської сільської ради Баранівського району  Житомирської області про встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності та визнання права власності на спадкове майно ,   -

В С Т А Н О В И В:

 12 січня 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Дубрівської сільської ради Баранівського району   Житомирської області про встановлення факту володіння при житті житловим   будинком на праві приватної власності АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області та про визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме: вказаний житловий будинок.

В обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що його батьками  є   ОСОБА_4 ,  яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3,  який  помер ІНФОРМАЦІЯ_2. При житті вони збудували житловий будинок за АДРЕСА_1, на день смерті батько ОСОБА_3 постійно там проживав і був зареєстрований у цьому будинку, є його власником. Також батько користувався земельною ділянкою площею 0, 90 га,   в т.ч. 0,25 га , яка була виділена для будівництва і обслуговування будинку і 0,65 га  для ведення особистого селянського господарства, яка не приватизована . Будинок батька був зареєстрований в погосподарській книзі Дубрівської  сільської ради, що на той час було достатнім, а тому будь-якого іншого правовстановлюючого документу на будинок батьки не мали, а тому цей будинок не зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 його  батько ОСОБА_3 помер, не залишивши заповіту.

Спадкоємцями першої черги за законом є він та його рідний   брат ОСОБА_5.  Ні  він, ні   його брат   не  звертались до нотаріальної  контори із заявами про прийняття  спадщини.    Його   брат ОСОБА_5 спадщини не приймав, на неї не претендував і не претендує.

27 травня 2010 року рішенням Баранівського районного суду Житомирської області йому було визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю 20 днів з дня набрання рішенням законної сили. 19 червня 2010 року він подав заяву про прийняття спадщини в Баранівську державну нотаріальну контору.

Коли він звернувся до нотаріальної контори   у грудні  2010  року для  отримання  свідоцтва про право на  спадщину, то дізнався, що отримати свідоцтво про право на спадщину - житловий будинок, він не може, так як у нього відсутній правовстановлюючий документ на нього , тому нотаріусом винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 22.12.2010 року. Оспорювати дану відмову він не має законних підстав.

Його батько ОСОБА_3   за життя не звертався з заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на будинок, а тому Дубрівська сільська рада Баранівського району   не може видати свідоцтво про право власності на будинок на померлу особу на даний час .  

В судовому засіданні  позивач ОСОБА_3   позовні  вимоги    підтримав  повністю із підстав, зазначених у  позовній  заяві.

 Представник відповідача: Дубрівської сільської ради Баранівського району   Житомирської області в судове засідання не з”явився   і  не  повідомив  про причину  неявки, про час та місце  розгляду  справи він  повідомлений  належно, що   підтверджується  поштовим повідомленням. Тому  справа  розглядається заочно, проти такого порядку  вирішення  справи позивач ОСОБА_2 не заперечує.

Третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з”явився  і  не  повідомив  про причину  неявки, про час та місце  розгляду  справи він  повідомлений  належно, що   підтверджується  поштовим повідомленням.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що  батьками  позивача   ОСОБА_2  є   ОСОБА_4 ,  яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3,  який  помер ІНФОРМАЦІЯ_2. При житті вони збудували житловий будинок за АДРЕСА_1, на день смерті батько ОСОБА_3І постійно там проживав і був зареєстрований у цьому будинку, є його власником. Також ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою площею 0, 90 га ,   в т.ч. 0,25 га , яка була виділена для будівництва і обслуговування будинку  і 0,65 га  для ведення особистого селянського господарства, яка не приватизована . Будинок ОСОБА_3  був зареєстрований в погосподарській книзі Дубрівської  сільської ради  Баранівського району  , що на той час було достатнім, а тому будь-який інший правовстановлюючий документ   на будинок   відсутній, а тому цей будинок не зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно

Ці обставини відповідали вимогам ст. ст. 100, 101 ЦК України ( в редакції від 1963 року), та підтверджуються  копією   свідоцтва про народження  позивача,  свідоцтва  про смерть   ОСОБА_3,   довідкою Дубрівської сільської ради за № 2261 від 23.12.2010 року, про те, що згідно книг погосподарського обліку в АДРЕСА_1   житловий  будинок  рахується за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2  ( а.с.   18),  довідкою Дубрівської сільської ради за № 2192 від 23.12.2010 року про те, що за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка розміром 0,90 га , яка не приватизована   (а.с. 17), повідомленням КП “Новоград-Волинське бюро технічної інвентаризації” від 20.04.2010 року № 86  про відсутність   реєстрації   права   власності    на  даний  будинок  ( а.с.  11).

Дані докази також вказують на те, що даний будинок не є самовільним будівництвом.

 27 травня 2010 року рішенням Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, після  смерті   батька ОСОБА_3 19 червня 2010 року він подав заяву про прийняття спадщини в Баранівську державну нотаріальну контору. ( а.с.8, 12-13).  

Згідно постанови державного нотаріуса від 22.12.2010 року № 506/02-31, останнім відмовлено ОСОБА_2 . у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1   в зв”язку із відсутністю реєстрації в БТІ правовстановлюючого документа на будинок  ( а.с . 14). Позивач цю постанову нотаріуса не оскаржує.

У відповідності із п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 ( із наступними змінами та доповненнями) , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки) , нотаріус вимагає , крім правовстановлювального документу, витяг із Реєстру прав власності.

Дані вимоги свідчать про те, що ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі , так як у нього відсутній правовстановлювальний документ на спадковий житловий будинок на ім”я його батька ОСОБА_3 і право власності на будинок не зареєстровано на ім”я останнього. У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у ОСОБА_2 відсутні з причин , зазначених вище , тому вимоги його щодо встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності при житті ОСОБА_3 та визнання права власності на спадкове майно за ним при таких обставинах є обгрунтованими.   Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,78,88, 212,213,215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 100-101 ЦК України ( в редакції від 1963 року) , ст. ст. 1216, 1220- 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України ( в редакції від 16 січня 2003 року ) , п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 ( із наступними змінами та доповненнями) , суд

Р І Ш И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

          Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області ОСОБА_3 при житті володів житловим будинком АДРЕСА_1 на праві приватної власності.  

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області , як за спадкоємцем за законом першої черги , право власності на спадкове майно його померлого ІНФОРМАЦІЯ_2      батька ОСОБА_3, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня   його проголошення, а  особами, які  не були присутні в  судовому засіданні, в  той  же строк з  часу  отримання   копії даного рішення.   

Суддя:О. П. Михалюк