Справа № 3-311

2011 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 рік                                                                                          м. Макіївка

                    Суддя Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області Алексєєнко І.П.., при секретарі Чернієнко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Макіївки, матеріали, що надійшли з відділу ДПС  міста Макіївки при УДАІ  Донецької області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у місті Макіївці Донецької області, громадянина України,  не жонатого,  не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                  в с т а н о в и в :

                              Згідно протоколу АН1 № 496381 про адміністративне правопорушення, складеного ІДПС роти ДПС м. Макіївки,  05 січня 2011 року  о2 годині 30 хвилин у місті Макіївці по проспекту Генерала Данилова та вулиці Сусаніна у Гірницькому районі міста водій ОСОБА_2 керував автомобілем “Шевролет Лачеті” номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння ( запах алкоголю з рота). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння  у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

                       У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав і пояснив, що 05 січня 2011 року о 2 годині 30 хвилин, коли він вийшов з кафе “Нахічевань” і ішов пішки до свого автомобілю “Шверолет Лечеті”, в якому сиділа його дівчина ОСОБА_3, то під’їхав автомобіль ДАІ, з якого вийшли робітники ДАІ і попросили його дихнути на них. Він зауважив, що іде пішки  і не є учасником дорожнього руху, він не пив взагалі. Робітники ДАІ не дали йому дихнути у трубку, незважаючи, що він на цьому наполягав. Вони один одному казали, що не розуміють чи є від нього запах алкоголю чи не має. При цьому вони викликали в нього недовіру, бо він цих робітників неодноразово бачив у цьому кафе і вони самі вживали спиртні напої. Саме з цієї причини він відмовився з ними їхати у наркологічний диспансер, зауважив, що він автомобілем не керував і що їхати в наркодиспансер не має сенсу. Робітники ДАІ склали протокол, зупинили понятих, щоб ті підтвердили, що він відмовляється їхати у наркологічний диспансер. Після цього він поїхав  на освідчення в наркологічний диспансер і отримав висновок, що він був тверезим.

                        Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2, допитавши свідка  ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вважає, що вказана справа підлягає закриттю, оскільки по справі встановлені обставини, які виключають провадження про адміністративне правопорушення.

                              Так, ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

                              З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що  ОСОБА_2   керував автомобілем “Шевролет Лачеті” з  ознаками  алкогольного сп’яніння та відмовився  від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому порядку.

                              ОСОБА_2 як у поясненні до протоколу так і у судовому засіданні заперечував, що керував транспортним засобом, коли до нього підійшли робітники ДАІ і стали складати протокол.

                              Свідок ОСОБА_3 показала, що 05 січня 2011 року о 2 голині 30 хвилин вони з ОСОБА_2 на його автомобілі “Шевролет Лачеті” під’їхали до кафе “Нахічевань” і ОСОБА_2 пішов у кафе купити їм два кофе, а вона сиділа у автомобілі. Коли ОСОБА_2 вийшов з кафе і ішов до автомобілю, до нього підійшли робітники ДАІ, які приїхали до кафе на службовому автомобілі і стали щось розпитувати. Вона почула, що робітники ДАІ пред’являли претензії, що ніби ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння, він заперечував і сказав, що він же не керує автомобілем, а підійшов пішки. Робітники ДАІ склали протокол і вони поїхали у наркологічний диспансер, де ОСОБА_2 здав аналізи і отримав висновок, що був тверезим.

                                Згідно висновку № 1289-в -20 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у міському наркологічному диспансері міста Макіївки 05 січня 2011 року о 4 годині 30 хвилин був обстежений за власною заявою ОСОБА_2, та за висновком обстеження у ОСОБА_2 ознак сп’яніння не виявлено.

                    З досліджених у суді письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що вони як пойняті були запрошені робітниками ДАІ 05 січня 2011 року о 2 годині 40 хвилин і у їх присутності ОСОБА_2 відмовлявся їхати у наркологічний диспансер  для медичного огляду на  стан сп’яніння, так як він заперечував, що керував транспортним засобом.

                      Таким чином, судом не встановлено безспірних доказів того, що 05 січня 2011 року о 2 годині 30 хвилин у м. Макіївці по проспекту Генерала Данлова та вулиці Сусаніна водій ОСОБА_2. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, так як при  огляді його у Макіївському міському наркологічному диспансері через дві години у ОСОБА_2 ніякого стану сп’яніння  не було виявлено.

                      Заява ОСОБА_2, що він не був учасником дорожнього руху, коли робітники ДАІ складали щодо нього протокол про відмову пройти медичний огляд на стан сп’яніння, підтверджена показаннями свідків, доданими до протоколу, які підтвердили той факт, що ОСОБА_2 заявляв, що автомобілем не керував і тому не треба їхати на медичний огляд у наркологічний диспансер, показаннями свідка ОСОБА_3, а тому немає  ніяких доказів того, що ОСОБА_2, як особа, що керує транспортним засобом, відмовився від проходження  відповідно до встановленого порядку  огляду на стан сп’яніння.

                    Оскільки всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь особи, що притягається до відповідальності, то суд приходить до висновку , що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення і  справа підлягає закриттю.

                              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч.2, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                  П о с т а н о в и в :

                              Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

                              На постанову може бути подана апеляційна скарга чи внесено протест прокурором до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її винесення.

                                                  Суддя: