Справа   №   1 -17 4

2 007   р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року  Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді     Очеретяного В.А.

при секретарі Юхименко Г.В.

з участю прокурора      Печенюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м.  Умань кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженець   м.   Шпола   Черкаської області,   українця,   громадянина   України,   з неповною    середньою    освітою,     працюючого каменотесом  в   СВК  №  92,   не   одруженого, відбувавшого   покарання   в   Старобабанівській виправній колонії № 92 Уманського р-ну Черкаської обл., проживавшого вАДРЕСА_1, раніше судимого: 1) ЗО жовтня 2002 року Шполянським       райсудом по ст.ст.  296 ч.2,  304,  70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 04 вересня 2003 року Полтавським районним судом на підставі ст.З Закону України "Про амністію" від 11 липня 2003 року; 2) 15 лютого 2006 р. Шполянським райсудом по ст.121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, станом на 05 лютого 2007 року (на момент затримання) не відбута  частина  покарання  становить  5  років  9 місяців 3 дні

у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.15, ч.2 ст.393 КК України,

встановив :

Підсудний ОСОБА_1., будучи судимий/ востаннє 15 лютого 2006 року Шполянським райсудом Черкаської області по ч. 2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, відбував покарання в Старобабанівській виправній колонії № 92, яка розташована в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області.

Об жовтня 2 00 6 року близько 2 0.00 години засуджений ОСОБА_1., діючи умисно та цілеспрямовано, протиправно, намагався здійснити втечу з місць позбавлення волі, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною СВК-92 при подоланні противтечевої загорожі виправної колонії. При затриманні в забороненій зоні виправної колонії ОСОБА_1. погрожував фізичною розправою охороні СВК № 92.

Допитаний на попередньому слідстві підсудний ОСОБА_1. свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково, а в судовому засіданні не визнав і пояснив, що імітувавши втечу з Старобабанської виправної колонії № 92 намагався покінчити життя самогубством, спонукаючи варту на постріли, вимагав аби стріляли в нього, погрожуючи власним суїцидом, що поріже себе. Охороні він не погрожував. Умислу на втечу із колонії у нього не було.

Вина  підсудного  ОСОБА_1.  у вчиненні злочину підтверджується:

-     показами свідка ОСОБА_2. про те, що б жовтня 2006 року

близько 9.00 години в добове чергування начальником чергової варти

Старобабанівської виправної колонії № 92, близько 20.02 годині

спрацювала сигналізації периметру охорони колонії, а також

зателефонував у вартове приміщення вартовий поста № 5 ОСОБА_3., який

повідомив про порушення периметру охорони і засудженим здійснюється

втеча з колонії, після чого він підняв варту до зброї та разом з іншими

охоронниками ОСОБА_4. і ОСОБА_5. висунувся до місця, де

здійснювалась втеча засудженого і на ділянці № 4 він разом з іншими

охоронниками затримав засудженого-втікача, ним виявився засуджений

ОСОБА_1., при затриманні засуджений погрожував фізичною

розправою, казав, що у нього є заточка і він їх усіх переріже, але в

руках у нього нічого не бачили, оскільки йшов дощ і на вулиці було

темно, затриманого засудженого було повернуто назад в колонію, при

затриманні у ОСОБА_1. ніякої зброї не було виявлено (а.с.76-77);

-    показами свідка ОСОБА_4. про те, що він 6 жовтня 2006 року,близько 9.00 години, заступив в добове чергування вартовим на пост № 5чергової варти по охороні Старобабанівської виправної колоні № 92,

близько 20.02 години спрацювала сигналізація периметру охорони колонії,

а також зателефонував у вартове приміщення вартовий поста № 5 ОСОБА_3, який повідомив про порушення периметру охорони і засудженим

здійснюється втеча з колонії, після чого начальником варти ОСОБА_6. була піднята варта до зброї, і він разом з начальником варти та

охоронником ОСОБА_5. вирушили до місця, де здійснюється втеча

засудженого, і на ділянці № 4 він разом з ОСОБА_6. та ОСОБА_5. затримав засудженого-втікача, ним виявився засуджений ОСОБА_1., при затриманні засуджений погрожував фізичною розправою,

начальник варти двічі стріляв вгору, ОСОБА_1. на команди лягти не

реагував, пробіг метрів 200 і зупинився, з його сторони були погрози

про те, що всіх переріже, було темно, ішов дощ, тому дана загроза

сприймалась як реальна, ОСОБА_1. просив щоб його застрелили,

.втриманого засудженого було повернуто назад в колонію, (а.с.69-70);

-    показами свідка ОСОБА_5. про те, що він 6 жовтня 2006 року, близько 9.00 години заступив в добове чергування вартовим

на пост № 4 чергової варти по охороні Старобабанівської виправної

колоні № 92, близько 20.02 години спрацювала сигналізація периметру

охорони колонії, а також зателефонував у вартове приміщення вартовий

поста № 5 ОСОБА_3., який повідомив про порушення периметру охорони

і засудженим здійснюється втеча з колонії, начальником варти ОСОБА_6. була піднята варта до зброї, і він разом з начальником варти та

охоронником ОСОБА_4. висунулись до місця, де здійснюється втеча

засудженого, і на ділянці № 4 він разом з ОСОБА_6. та ОСОБА_4. затримав засудженого-втікача, ним виявився ОСОБА_1., при

затриманні засуджений на команди лягти не реагував та продовжував втечу,

 

3

начальник ватри попередив про те, що буде стріляти, якщо засуджений не припинить втечу, але ОСОБА_1. на дані попередження не реагував, тому начальник варти здійснив попереджувальні постріли вгору, але засуджений продовжував втечу, погрожував фізичною розправою, кричав, що їх поріже, що сприймалось ними як реальна загроза життю, від місця виявлення засудженого ОСОБА_1. до місця його затримання він пробіг метрів 2 00, затриманого засудженого було повернуто назад в колонію, (а.с.64-66) ;

-    показами свідка ОСОБА_3. про те, що він 6 жовтня 2006 року,

близько 9.00 години заступив в добове чергування вартовим на пост № 5

чергової варти по охороні Старобабанівської виправної колоні № 92,

близько 20.02 години він знаходився на посту № 5, в цей час він

побачив засудженого, який долав противтечеву смугу, тобто намагався

здійснити втечу з колонії, відразу ж натиснув на кнопку тривожної

сигналізації, про здійснення втечі негайно повідомив у вартове

приміщення, після чого до засудженого почали наближатись начальник

варти ОСОБА_2. з іншими охоронниками ОСОБА_5. та

ОСОБА_4., які засудженого наздогнали і затримали, втеча

здійснювалась на межі 4 поста, а затримали ОСОБА_1. біля поста №

5, все відбувалось метрів за 100 від нього, тому змісту розмов він

не чув, чутні були тільки постріли, засудженим-втікачем виявився

ОСОБА_1.,    затриманого   засудженого   було   повернуто   назад   в   колонію

(а.с.71-73);

-    показами свідка ОСОБА_7. про те, що він 6 жовтня 2006

року, близько 9.00 години заступив в добове чергування вартовим на

пост № 4 чергової варти по охороні Старобабанівської виправної колоні

№ 92, близько 20.02 години він знаходився на посту № 4, в цей час він

побачив засудженого, який долав противтечеву смугу, тобто намагався

здійснити втечу з колонії, про це він негайно повідомив у вартове

приміщення, після чого до засудженого почали наближатись начальник

варти ОСОБА_2. з іншими охоронниками ОСОБА_5. та

ОСОБА_4., які засудженого почали наздоганяти, після чого вони з

поля зору зникли, через деякий час ОСОБА_2. з іншими охоронниками

вели засудженого-втікача, ним виявися ОСОБА_1., затриманого

засудженого було повернуто назад в колонію, (а.с.67-68);

показами свідка ОСОБА_8., про те, що він 6 жовтня 2006 року, близько 9.00 години, заступив в добове чергування помічником начальника чергової варти по охороні Старобабанівської виправної колоні № 92, близько 20.02 години, спрацювала сигналізація периметру охорони колонії, а також зателефонував у вартове приміщення вартовий поста № 5 ОСОБА_3., який повідомив про порушення периметру охорони і засудженим здійснюється втеча з колонії, після чого /начальник варти ОСОБА_2. підняв варту до зброї та разом з іншими охоронниками ОСОБА_4. і ОСОБА_5. висунувся до місця, де здійснюється втеча засудженого, а він залишився у вартовому приміщенні, через деякий час у вартове приміщення начальник варти з іншим охоронниками привели засудженого-втікача, ним виявився засуджений ОСОБА_1., затриманого засудженого було повернуто назад в колонію, (а.с.78-79);

-     показами свідка ОСОБА_9., який пояснив, що він 6

жовтня 2006 року, близько 9.00 години, заступив в добове чергування

черговим Старобабанівської виправної колоні № 92, близько 2 0 години

черговий оперативної групи ОСОБА_10. доповів йому про

відсутність засудженого ОСОБА_1., близько 20.02 години до чергової

частини  колонії  зателефонував  помічник  начальника  чергової  варти

ОСОБА_8. та повідомив, що засудженим здійснюється втеча з колонії,  через деякий час ОСОБА_8.   повідомив, що засудженого-втікача затримано та доставлено у вартове приміщення, ним виявився засуджений ОСОБА_1., затриманого засудженого було повернуто назад в колонію. (а.с.7 4-75);

показами свідка ОСОБА_10., який пояснив, що він б жовтня 2006 року, близько 9.00 години заступив в добове чергування черговим в оперативній групі Старобабанівської виправної колоні № 92, близько 20 години при перевірці засуджених 2-ї зміни, які закінчили роботу, він виявив відсутність засудженого ОСОБА_1., про це він негайно доповів черговому по колонії ОСОБА_9., після чого черговий направив його в складі оперативної групи до посту № 5, через деякий час йому повідомили, що засудженого-втікача затримано, ним виявився засуджений ОСОБА_1., працевлаштований ОСОБА_1. був каменотесом у СВК № 92 в 14 відділі, в день організації втечі працював спокійно, в його діях не було помічено нічого підозрілого (а.с.62-63);

-    даними висновку перевірки по факту спроби скоєння втечі із СВК

№ 92 засудженим ОСОБА_1. (ар.с 7-9);

даними рапорту оперативного чергового Уманського РВ УМВС ОСОБА_11. про спробу втечі з СВК-92 с. Старі Бабани Уманського району засудженого ОСОБА_1.. (а.с.2);

-    даними протоколу огляду місця події, схемами та таблицями

зображень до них, де зафіксовано спробу втечі з СВК-92 засудженого

ОСОБА_1.. (а.с. 12-23);

рапортом чергового СВК-92 ОСОБА_9. про спробу втечі з СВК-92 с.  Старі Бабани Уманського району засудженого ОСОБА_1.. (а.с.10-11) ;

·      наказом про забезпечення охорони та нагляду на добу СВК-92 с Старі Бабани Уманського району, (а.с.24-25);

·      відомістю про забезпечення охорони та нагляду на добу СВК-92 с. Старі Бабани Уманського району, (а.с.26-29);

·      постовою відомістю чергової варти по охороні СВК-92. (а.с.ЗО-36) .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та объективного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено.

Невизнання вини підсудним ОСОБА_1. та його покази про те, що у нього не було умислу на втечу з колонії, що він у такий спосіб намагався покінчити з життям, суд оцінює критично - як форму захисту, намагання уникнути кримінальної відповідальності та покарання.

Дії підсудного ОСОБА_1. суд кваліфікує по ст. 15, ч.2 ст.393 КК України - замах на втечу з місць позбавлення волі, вчинений особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вчинений із погрозою застосування насильства.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який по місцю відбуття покарання в Старобабанівській ВК-92 характеризується посередньо.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1., суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує рецидив злочину.

 

5

З врахуванням наявності у підсудного ОСОБА_1. попередніх судимостей, після яких він висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, суд вважає, що його виправлення можливе тільки при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі .

ОСОБА_1. раніше судимий і на день постановления даного вироку не відбув покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Суд вважає необхідним у відповідності до ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуту частину покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.15, ч.2 ст.393 КК України і призначити йому покарання шість років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком ІПполянського районного суду Черкаської області від 15 лютого 2006 року у вигляді двох років позбавлення волі і остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_1. рахувати з 5 лютого 2 007 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1., до набрання вироком законної сили, залишити попередню - тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області учасниками судового розгляду протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1. в той же строк - з моменту вручення йому копії вироку, через Уманський міськрайонний суд.