Справа №295/14037/24

2-з/295/87/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М., розглянувши заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г., що діє в інтересах держави про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г., що діє в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи – Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирськй області (філія ГСЦ МВС), ТОВ «Автокапітал» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу №7990/24/006316 від 19.08.2024 року недісним, скасування реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богунського районного суду перебуває цивільна справа заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г., що діє в інтересах держави про забезпечення позову в цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г., що діє в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи – Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирськй області (філія ГСЦ МВС), ТОВ «Автокапітал» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу №7990/24/006316 від 19.08.2024 року недісним, скасування реєстрації.

20.09.2024 року заступником керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцовим Г., що діє в інтересах держави подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Id: НОМЕР_4 від 10.08.2021 орган видачі: 1836, РНОКПП: НОМЕР_5 ).

У заяві прокурор посилається на те, що у даному випадку предмет спору нерозривно пов`язаний та безпосередньо стосується рухомого майна, щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки вказане майно є предметом оспорюваного договору.

Враховуючи вказані вище обставини, існує висока ймовірність того, що відповідач, розуміючи підстави та предмет позову у даній справі, усвідомлюючи наслідки, в разі ухвалення судового рішення на користь позивача, відсутність забезпечення на майно відповідача, останній в будь-який момент зможе здійснити відчуження нерухомого майна, яке йому належить на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідачем було здійснено відчуження зазначеного нерухомого майна з метою уникнення від виконання судового рішення.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суддя дійшов наступноговисновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний суд України зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен враховувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Крім того, у справі № 904/1934/23 Верховний Суд звертає увагу на те, що " у випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які зберігаються на його рахунках, так і відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За таких обставин у разі звернення з позовом про стягнення коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Зокрема, і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Отже, наявність практичної можливості отримати відшкодування в рамках позову про стягнення коштів безумовно пов`язана з існуванням дієвих механізмів для забезпечення позову. І це повною мірою відповідає ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. "

Судом встановлено, що предметом спору у справі є визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу №7990/24/006316 від 19.08.2024 року недісним, скасування реєстрації.

Відповідно до бази даних НАІС Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_6 , 20.08.2024 перереєстровано, згідно договору СГ ТОВ «Автокапітал+» за № 7990/24/006316 від 19.08.2024 на нового власника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з видачею нового державного номерного знака НОМЕР_3 .

Таким чином, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет заяви забезпечення позову у даній справі, є взаємопов`язаний із способом забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно, та невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Виходячи з наведеного, перевіривши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про необхідність її задоволення, оскільки рухоме майно - транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 2006 року випуску, VIN:  НОМЕР_1 , номер двигуна  НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3  належить ОСОБА_2 ,  і він, як власник, у будь-який момент може здійснити його відчуження, що надалі, в разі задоволення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Між тим питання як розподілити між сторонами судові витрати суд вирішує під час ухвалення рішення, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України. А тому заява прокурора в цій частині не підлягає задоволенню, у зв`язку із тим, що позов на даний час не розглянуто та рішення у справі не ухвалено.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 149-154, 264, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Id: НОМЕР_4 від 10.08.2021 орган видачі: 1836, РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

В решті вимог заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.М. Єригіна