ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/23392/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/817/361/24 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263  КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

                                       за участю :

                                       прокурора – ОСОБА_6 ,

                                       обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

                                       захисника обвинуваченого — ОСОБА_8        

ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 11-кп/817/361/24 за апеляційними скаргами прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2024 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України та щодо ОСОБА_10 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України, клопотанням прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження ОСОБА_7 строку застосування обов`язків від 23.09.2024 року та клопотанням прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження ОСОБА_10 строку застосування обов`язків від 23.09.2024 року, -

                                       встановила:

       Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

       На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

       Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

       На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_7 зараховано термін його попереднього ув`язнення з 19.07.2023 по 28.07.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

       Продовжено строк дії обов`язків ОСОБА_7 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою суду від 19.06.2024, а саме, прибувати до суду за кожною вимогою до набрання вироку законної сили, але не довше ніж до 25.09.2024, включно.

       Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2024 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

       На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_10 у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 ( місяць.

       На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку - 1 рік.

       Зобов`язано ОСОБА_10 , відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

       Продовжено строк дії обов`язків ОСОБА_10 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою суду від 19.06.2024, а саме, прибувати до суду за кожною вимогою до набрання вироку законної сили, але не довше ніж до 25.09.2024, включно.

       4 вересня 2024 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України та щодо ОСОБА_10 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України, разом із апеляційними скаргами надійшло на апеляційний розгляд в апеляційний суд Тернопільської області. 06.09.2024 відкрито апеляційне провадження.

       Провадження призначено до розгляду на 10:00 год. 25.09.2024 року.        Строк покладених на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 обов`язків закінчується 25.09.2024 року.

       У Тернопільський апеляційний суд надійшли клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених ухвалою суду від 19.06.2024.

       Свої клопотання прокурор обґрунтовував наявністю щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, що підтверджуються доказами, які були досліджені в ході судового розгляду у суді першої інстанції, а також вказав, що продовжує існувати ризик, передбачений п.п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, який став підставою для покладення на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відповідного обов`язку, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, який закінчується 25.09.2024. Зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 можуть переховуватись від суду.

       Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання та попросив продовжити щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 строк застосування обов`язків на 60 днів, захисника обвинуваченого, який просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, ознайомившись з матеріалами провадження, вважаю, що строк дії обов`язків, покладених ухвалою суду від 19.06.2024, щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 слід продовжити, виходячи з наступного.

       Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

       Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

       Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

       Згідно з ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

       Таким чином, вирішуючи питання щодо необхідності продовження покладення на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відповідного обов`язку, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

        ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України, а саме: носіння, зберігання, придбання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та носіння, зберігання, придбання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та усвідомюючи можливість застосування до нього покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

        ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України, а саме: носіння, зберігання, придбання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та носіння, зберігання, придбання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та усвідомюючи можливість застосування до нього покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

       Доведення існування вказаних ризиків не вимагає надання доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч. 1,5 ст. 177 КПК України, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.

       Колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , те що останній раніше не судимий, є особою пенсійного віку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії обов`язку прибувати до суду за кожною вимогою.

       Колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , те що останній раніше не судимий, є інвалідом третьої групи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 строк дії обов`язку прибувати до суду за кожною вимогою.

Таким чином, вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_10 строк дії обов`язку прибувати до суду за кожною вимогою на строк, що не перевищує 60 (шістдесят) днів.                

Керуючись ст. ст. 177, 194, 179, 331, 401 КПК України, -

                                               У Х В А Л И Л А:

       Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 обов`язків задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_7 строк дії обов`язку, покладеного ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19.06.2024, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме, прибувати до суду за кожною вимогою до 22.11.2024, включно.

Продовжити щодо ОСОБА_10 строк дії обов`язку, покладеного ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19.06.2024, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме, прибувати до суду за кожною вимогою до 22.11.2024, включно.

       Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді