Справа № 2-113/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" лютого 2011 р.                                                                       м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                          Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря                                            Попроцької О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за позовом  Публічного  акціонерного  товариства   «Універсал Банк» до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2   про  стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором     в  сумі  28 798, 20  гривень

                                               В С Т А Н О В И В:

             Позивач звернувся   до  Липовецького  районного суду  з  позовом  до   відповідачів  про  стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором,  мотивуючи  тим,  що  21  травня 2007  року  між      ВАТ «Банк  Універсальний» та     ОСОБА_1  було  укладено   кредитний  договір № 15/04/397к-07.  21  травня 2007  року  між   ВАТ «Банк  Універсальний» та  ОСОБА_2 було  укладеного  договір  поруки.  27  серпня  2007  року  рішенням  загальних  зборів учасників  ВАТ «Банк  Універсальний» перейменовано  на  ВАТ «Універсал Банк», а  в  подальшому  відповідно  до  Закону  України «Про  акціонерні  товариства», - на  ПАТ «Універсал Банк», який  є  правонаступником  ВАТ «Універсал Банк»

Відповідно  до  кредитного  договору  позичальнику  було  надано  кредит  в  сумі 31 500 гривень строком   на  60  місяців,   дата  погашення кредиту, -20  травня  2012  року,  процентна  ставка -18,5%  річних.  Позичальник  зобов’язався   своєчасно  сплатити  проценти  за  користування  кредитом,    повернути  кредит  у  визначений  кредитним  договором,  термін, виконати  інші  зобов’язання,  передбачені  п. п. 6.1.1 п. 6   Кредитного  договору.  Відповідно  до  договору  поруки  поручитель  зобов’язався  відповідати  перед  кредитором  по  зобов’язаннях  ОСОБА_1,  що  випливають  із  вищевказаного  кредитного  договору.  Поручитель  і  боржник  несуть  солідарну  відповідальність  перед  кредитором.  Внаслідок  порушення   позичальником  зобов’язання  за  кредитними   договором,  а  саме   щодо  сплати  відсотків  за  користування  кредитом  та   заборгованості  за  кредитом,   станом  на  12  листопада 2010 року  виникла  заборгованість  в  сумі 28 796, 20  гривень.   Дану  суму  заборгованості  просить    позивач  просить  стягнути  з  відповідачів, як  солідарних  боржників.

          Представник  позивача  в  судове  засідання  не  з’явився,  скориставшись  своїм  правом,  передбаченим   ч. 2 ст. 158  ЦПК  України    направив    заяву  з  клопотанням  про  розгляд  справи  за  його  відсутності.

Відповідач  ОСОБА_1    в  судовому  засіданні  позовні  вимоги  визнав,  суду  пояснив,  що  дійсно  в  зв’язку  з  тим   що  виникли  матеріальні  труднощі    порушив  умови  кредитного  договору,  однак  зобов’язується  виплачувати  кредитні  кошти  та  просить  стягнути   суму  заборгованості    по  кредиту  лише  з  нього.    

Відповідачка   ОСОБА_2,  в  судове  засідання  не  з’явилась, хоча  належним  чином  повідомлена  про  час  та  місце  судового  розгляду  заяви  про  розгляд  справи  в  її  відсутності  до  суду  не  надійшло.

              Зі згоди  представника  позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

             Суд,  заслухавши  пояснення  представника  позивача,   дослідивши  усі  зібрані  по  справі  докази,  приходить  до  наступного  висновку:

Правовідносини,  що  є  предметом  спору  по  даній  справі,  регулюються  цивільним  законодавством  України  щодо загальних  положень  про зобов’язання,  правових  наслідків  порушення  зобов’язання   забезпеченого  порукою,  а  саме  параграфом 3 глави 49  (порука)    параграфами 1, 2  глави 71 ЦК  України (позика,  кредит).

          Судом  встановлено, що  21  травня  2007  року ВАТ «Банк  Універсальний» та     ОСОБА_1  було  укладено   кредитний  договір № 15/04/397к-07.  21  травня 2007  року  між   позивачем  та  ОСОБА_2 було  укладеного  договір  поруки.  27  серпня  2007  року  рішенням  загальних  зборів учасників  ВАТ «Банк  Універсальний» перейменовано  на  ВАТ «Універсал Банк», а  в  подальшому  відповідно  до  Закону  України «Про  акціонерні  товариства», - на  ПАТ «Універсал Банк», я кий  є  правонаступником  ВАТ «Універсал Банк»

Відповідно  до  кредитного  договору  позичальнику  було  надано  кредит  в  сумі 31 500 гривень строком   на  60  місяців,   дата  погашення кредиту, 20  травня  2012  року,  процентна  ставка -18,5%  річних.  Позичальник  зобов’язався   своєчасно  сплатити  проценти  за  користування  кредитом,    повернути  кредит  у  визначений  кредитним  договором,  термін, виконати  інші  зобов’язання,  передбачені  п. п. 6.1.1 п. 6   Кредитного  договору.   Свої  зобов’язання  за  кредитними  договором   позивач  виконав  видав  позичальнику  кредит  на  умовах,  передбачених   договором,    про  що  свідчить заява про  видачу  готівки  від 21.05.2007  року ( а. с. 12).

В  свою  чергу  позичальник  зобов’язався  своєчасно  сплачувати  проценти  за  користування  кредитом,  повернути  кредит  у  визначений  кредитним  договором  термін ,  виконати  інші  зобов’язання,  передбачені  п. 6.1.1 кредитного  договору.  Відповідно  до  умов  вказаного  договору п.  п. 4.4, 4.5,   позичальник   зобов’язаний  сплачувати  проценти  не  пізніше  10-го  числа  наступного  за  звітним  місяцем.  Сплата  позичальником   заборгованості  за  кредитним  договором   здійснюється  згідно   з  Графіком  погашення  заборгованості по  кредиту.  

П. 6.1.4  Договору  передбачено,  що  при  настанні  випадків,  передбачених п. 10.3-10.4,  кредитного  договору, зокрема  порушення  терміну  платежів,     позичальник  зобов’язується  достроково  погасити  заборгованість  по  кредиту  та  процентах  в  повному  розмірі,  а  також  сплатити всі  суми пені  і штрафів.     Договором  також  передбачено,  що  позивач  має  право  вимагати  дострокового  погашення  заборгованості  по  кредиту,  сплати   процентів  та  штрафних  санкцій,  що  передбачені  кредитним  договором  в  раз1 невиконання  або  неналежного  виконання  позичальником  своїх  зобов’язань. П. 9.1  договору   обумовлено,  що при  порушенні  строків  погашення  кредиту або сплати  процентів  за  користування  кредитом   позичальник  сплачує  пеню  за  кожен день  прострочення  платежу  в  розмірі  подвійної  облікової  ставки  НБУ  від  несплачених  вчасно  сум  за  кожен  день  прострочення    платежу.

В  порушення   даних  умов  договору,  позичальником  не   сплачено  плату  за користування  кредитом  та  заборгованість  по  кредиту  в  порядку  та  на  умовах, встановлених  кредитним  договором  про  що  свідчить розрахунок    заборгованості( а. с. 14)  Заборгованість  за  вищевказаним  кредитним  договором  станом  на  12  листопада 2010  року  становить  28 798, 20  гривень,  що  складається  з :  21204, 45  грн -  непогашена  сума  кредиту;     7 506, 35  грн  -  несплачені  відсотки;  87,40  грн  -   пеня.  Суд  погоджується   з  даними  розрахунками  заборгованості,  оскільки   заборгованість  випливає  з  умов  кредитного  договору.

В  забезпечення  зобов’язання   за  даним  кредитним  договором  між  Банком, ОСОБА_2 21  травня  2007  року  було  укладено  договір   поруки.  Відповідно  до  п. п. 1,  3. 4 Договору  поруки  поручитель  зобов’язався  відповідати  перед  кредитором  по  зобов’язаннях  ОСОБА_1,  що  випливають  із  вищевказаного  кредитного  договору.  Відповідальність   поручителя  настає   у  випадку,  коли  боржник  не  виконує  або  неналежним  чином   виконує свої  грошові  зобов’язання  за  кредитним  договором. Поручитель  і  боржник  несуть  солідарну  відповідальність  перед  кредитором.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, в тому числі  і з  договору.   

Відповідно  до  Загальних  положень  про зобов’язання,  а  саме ст. 525 ЦК  України  одностороння  відмова  від  зобов’язання або  одностороння  зміна   його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено  договором або  законом.  Зі  змісту  ст.  526, 530 ЦК  України  зобов’язання  має  виконуватись  належним  чином,  відповідно  до  умов  договору  та  ЦК України та у  встановлений у зобов’язанні  строк.

Приписи  ст.ст. 610, 611 ЦК  України  вказують,  що  порушення  зобов’язання  є  його  невиконання  або  виконання  з  порушенням умов,  визначених  змістом  зобов’язання (неналежне  виконання).  В  разі  порушення  зобов’язання  настають  правові  наслідки,  встановлені  договором  або  законом.

Ст. 1049 ЦК  України  визначено,  що   позичальник  зобов’язаний  повернути  позикодавцеві   позику ( грошові  кошти у  такій  самій  сумі  або  речі,  визначені  родовими  ознаками  у  тій  самій  кількості,  такого  самого  роду  та  такої  самої  якості,  що  були  передані  йому  позикодавцем) у  строк  та в  порядку,   що  встановлені  договором.

Статтями  553, ч. 1,   554 ЦПК  України  за  договором  поруки  поручитель  поручається  перед  кредитором  боржника  за   виконання ним   свого  обов’язку.  Поручитель  відповідає  перед  кредитором  за  порушення  зобов’язання  боржником.  У  разі  порушення  боржником  зобов’язання  забезпеченого  порукою,  боржник і  поручитель  відповідають  перед  кредитором,  як  солідарні  боржники.

Згідно  ст. ст. 625, 629 ЦК  України  боржник  не  звільняється  від   відповідальності   за  неможливість  виконання  ним  грошового  зобов’язання. Договір  є  обов’язковим   для  виконання  сторонами.

Тому оцінюючи  в  сукупності  всі  досліджені  по  справі  докази  у  контексті  наведених  вище  правових  норм  регулювання  предмету  спору  суд  вважає,    доведеними  позивачем  позовні  вимоги  та сума  заборгованості  за  кредитним  договором  підлягає  стягненню  з  відповідачів, як  солідарних  боржників   на  користь  Банку .   

          Відповідно  до   ст.  88 ч. 1  ЦПК  України  з  відповідачів на  користь  позивача  підлягають  стягненню  понесені  ним  та  документально  підтверджені  судові  витрати  пропорційно  до  розміру  задоволених  позовних  вимог.

        Керуючись  ст.ст.  509,  525, 526, 530, 538, 553, ч. 1  ст.  554,  610- 611, 625,  629, 1049, 1054  ЦК  України,  ст. ст.  60, 88 ч. 1,  208 -210, 212-215,    ЦПК України, суд

                                                                 В И Р І Ш И В:

    Позов  задовольнити.

Стягнути   солідарно  з   ОСОБА_1  та   ОСОБА_2    на   користь     Публічного  акціонерного  товариства «Універсал Банк»   заборгованість  за  кредитним  договором   №    15/04/379к-07  від  21  травня  2007  року  в  сумі   28 798  ( двадцять  вісім  тисяч  сімсот дев’яносто вісім)  гривень  20   копійок.

Стягнути   солідарно  з   ОСОБА_1   та  ОСОБА_2   на   користь   Публічного  акціонерного  товариства «Універсал Банк»      судовий  збір  в   сумі  288  гривень    та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  сумі  120  гривень.     

Рішення  може бути оскаржене  позивачем в апеляційному порядку протягом десяти днів . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через  Липовецький районний суд, Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.     Копію рішення протягом трьох днів з часу виготовлення його в повному обсязі  надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.   

 Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.   

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справ

Суддя:Г. І. Пороховий