ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/268/23

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М.- головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Босого В. П.

від 01 травня 2023 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О. М., Майданевича А. Г., Суліми В. В.

від 28 травня 2024 року (повний текст складений 04 червня 2024 року)

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

до ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат";

3) Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат";

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат",

про стягнення 45 979 796 953,50 грн

за скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову.

У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45 979 796 953,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» встановив факт вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність цього банку, дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам банку.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06 січня 2023 року прийняв цю позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/268/23, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01 березня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутних капіталів Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», які опосередковано належать ОСОБА_1 через FERREXPO AG (ФЕРРЕКСПО АГ), а також просив заборонити:

- Компанії FERREXPO AG здійснювати відчуження 50,3% акцій Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», а також відчуження корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат»;

- Компанії FERREXPO PLC здійснювати відчуження своєї долі в FERREXPO AG;

- Компанії Fevamotinico SaRL здійснювати відчуження своєї долі в FERREXPO PLC;

- Компанії Minco Trust (Singapore) здійснювати відчуження своєї долі в Fevamotinico SaRL;

- державним реєстраторам, нотаріусам будь-яких нотаріальних округів, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо перереєстрації права власності на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат»;

- Приватному акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу вказаних підприємств.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03 березня 2023 року задовольнив заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повністю та вжив заявлені позивачем заходи забезпечення позову.

2. Короткий зміст скарги на дії органу державної виконавчої служби.

14 квітня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла скарга на дії та рішення державного виконавця, в якій позивач (стягувач) просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун Наталії Андріївни щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23;

- зобов`язати Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року про забезпечення позову у справі № 910/268/23 в частині накладення арешту на корпоративні права у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», які опосередковано належать ОСОБА_1 через FERREXPO AG (ФЕРРЕКСПО АГ).

В обґрунтування вимог скарги позивач послався на те, що 10 березня 2023 року він пред`явив до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в частині накладення арешту на корпоративні права, що опосередковано належать відповідачу через FERREXPO AG. Однак, старший державний виконавець Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун Наталія Андріївна повернула йому виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам, передбаченим частиною другою цієї статті. За твердженням позивача такі дії та рішення державного виконавця є неправомірними, а державний виконавець безпідставно послався на невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим частиною другою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначена норма права не стосується ухвал про забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17 квітня 2023 року поновив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пропущений строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, призначив скаргу до розгляду.

3. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх ухвалення.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01 травня 2023 року задовольнив скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: визнав неправомірними дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун Наталії Андріївни щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23. Зобов`язав Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23 в частині накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», які опосередковано належать ОСОБА_1 через FERREXPO AG.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірні дії державного виконавця щодо відмови у прийнятті виконавчого документа - ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі до виконання є неправомірними та такими, що суперечать принципу обов`язковості виконання судових рішень, оскільки пред`явлений стягувачем до виконання зазначений виконавчий документ повністю відповідав вимогам, закріпленим у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». За висновком судів положення, закріплені у цій нормі права, а також у частині п`ятій статті 327 Господарського процесуального кодексу України, стосуються саме виконання рішень суду, ухвалених за наслідками розгляду справи по суті, та не стосуються ухвал про вжиття заходів забезпечення позову, постановлених відповідно до вимог статті 137 Господарського процесуального кодексу України, які не є рішеннями, ухваленими на користь позивача або проти відповідача.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 28 травня 2024 року, ухваленою за результатами нового розгляду, (з урахуванням ухвали від 06 червня 2024 року про виправлення описки в резолютивній частині постанови), скасував ухвалу Господарського суд міста Києва від 01 травня 2023 року на підставі пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на неправомірні дії та рішення старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнив повністю: визнав неправомірними дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун Наталії Андріївни щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23; зобов`язав Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23 в частині накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», які опосередковано належать ОСОБА_1 через FERREXPO AG.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Господарського суд міста Києва від 01 травня 2023 року у цій справі, виходив з того, що місцевий господарський суд в порушення статті 342 Господарського процесуального кодексу України здійснив розгляд скарги позивача на дії та рішення державного виконавця без повідомлення Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), яка є боржником за виконавчим документом (ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23 про вжиття заходів забезпечення позову) в частині виконавчого документа, що була пред`явлена до виконання, та інших третіх осіб про розгляд скарги.

Суд апеляційної інстанції, встановивши те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року у справі № 910/268/23 про вжиття заходів забезпечення позову була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції за результатами її апеляційного та касаційного перегляду та керуючись принципом «правової визначеності», відхилив посилання скаржників (Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та відділу ДВС) на те, що зазначена ухвала не відповідає вимогам частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а дії державного виконавця щодо відмови у прийнятті її до виконання є правомірними.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки перша вимога поданої скарги про визнання неправомірними дій державного виконвця є правомірною, то вимога про зобов`язання виконавця відкрити виконавче провадження - також підлягає задоволенню, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20, а Скарга в частині зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за заявою стягувача не є втручанням в дискреційні повноваження виконавчої служби, а спрямована на здійснення ефективного захисту порушеного права заявника.

Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції факт відкриття виконавчого провадження за ухвалою суду про забезпечення позову від 03 березня 2023 року та накладення арешту на частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутних капіталів ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК», на який послався стягувач, свідчить про фактичну можливість виконання ухвали від 03 березня 2023 року.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Третя особа-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії державного виконавця повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підстави касаційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у цій справі скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат:

1) місцевий господарський суд порушив частину другу статті 341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки поновив позивачу строк для подання скарги на дії державного виконавця за відсутності поважних причин пропуску такого строку, не врахував висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 22 березня 2023 року у справі № 640/9792/20, у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 910/18480/20, від 07 липня 2022 року у справі № 918/539/16, від 13 червня 2023 року у справі № 638/5995/15-ц, а суд апеляційної інстанції в порушення частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України не надав оцінки зазначеним порушенням норм процесуального права, що були допущені місцевим господарським судом, не врахував зазначені вище висновки Верховного Суду, а також висновки Верховного Суду, викладені у пункту 175 постанови від 04 травня 2023 року у справі № 925/636/22, у пункті 67 постанови від 16 червня 2023 року у справі № 925/1775/21, у пункті 86 постанови від 15 червня 2023 року у справі № 910/21122/20 та у пункті 4.25. постанови від 18 березня 2024 року у цій справі № 910/268/23;

2) суди попередніх інстанцій, задовольнивши вимогу скарги про зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, порушили статтю 2 Господарського процесуального кодексу України стосовно втручання в дискреційні повноваження державного виконавця, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права, викладені у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 809/853/16 та від 29 вересня 2022 року у справі № 910/12460/21.

3) суди попередніх інстанцій порушили статті 3 та 4 Закону України «Про виконавче провадження», статтю 140 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, викладені у постановах від 17 грудня 2018 року у справі № 917/154/15, від 12 квітня 2023 року у справі № 904/1283/22, від 19 листопада 2019 року у справі № 761/30109/15, від 22 червня 2018 року у справі № 922/2577/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 403/152/18 про те, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, який має відповідати вимогам, встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів скаржника та на те, що дійсною підставою для пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Біланівський ГЗК» касаційної скарги є не захист порушених чи оспорюваних прав чи законних інтересів скаржника, а протизаконна спроба не допустити виконання ухвали суду про забезпечення позову та арешту активів ОСОБА_1. За твердженням позивача:

- скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біланівський ГЗК» не є учасником та не є боржником виконавчого провадження щодо накладення арешту на акції ПрАТ «Полтавський ГЗК» та на частину корпоративних прав ТОВ «Біланівський ГЗК» та ТОВ «Єристівський ГЗК», а його права та законні інтереси не порушуються оскаржуваними судовими рішеннями, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 березня 2024 року у цій справі;

- станом на дату подання відзиву на касаційну скаргу відсутній предмет оспорення за скаргою на дії державного виконавця, оскільки 15 травня 2023 року Горішньоплавнівським відділом ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про скасування оскаржуваного Фондом повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт майна боржника, а 31 травня 2023 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про арешт майна боржника, тобто виконавче провадження за ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року в частині накладення арешту було не тільки відкрито, а і фактично виконано та закінчено у зв`язку з виконанням;

- місцевий господарський суд правильно поновив позивачу строк на подання скарги на неправомірні дії державного виконавця, що була подана повторно після повернення судом первісно поданої позивачем у встановлені процесуальним законом строки скарги. За твердженням позивача поновлення судом строків на подання скарги за таких обставин є звичайною судовою практикою, а доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться не до якогось конкретного порушення норм матеріального чи процесуального права або порушення прав чи законних інтересів скаржника, а до власних висновків (власного розсуду) скаржника щодо недоцільності поновлення строків на подання Фондом гарантування скарги, а також незгоди скаржника з тим фактом, що суд першої інстанції допустив скаргу Фонду до розгляду. Саме поновлення судом першої інстанції процесуальних строків розглядається Скаржником як протиправна/недозволена дія, яка оскаржується. Натомість, право суду поновлювати процесуальні строки прямо передбачено процесуальним законом, зокрема, статтею 119 ГПК України;

- суди не порушили дискреційні повноваження державного виконавця, оскільки у разі, якщо до державного виконавця надходить заява стягувача про примусове виконання та відповідний виконавчий документ, що відповідає вимогам закону, то у державного виконавця відсутня будь-яка дискреція, він зобов`язаний відкрити виконавче провадження, а скаржник в цій частині висновків судів попередніх інстанцій здійснює посилання на неіснуючі висновки Верховного Суду, оскільки Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року по справі № 809/853/16 не надавав висновків про те, що вимога про зобов`язання відкрити виконавче провадження є втручанням в його дискреційні повноваження;

- положення частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається скаржник, не стосуються ухвал про забезпечення позову, в яких зазначено декілька «боржників», а доводи скаржника в цій частині фактично зводяться до заперечення законності/правильності ухвали Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 року, а не оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду від 01 травня 2023 року чи постанови апеляційного суду від 28 травня 2024 року.

Треті особи-1, -2, -3 - Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" у письмових поясненнях щодо касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський ГЗК» погоджуються з доводами скаржника, просять касаційну скаргу задовольнити повністю, посилаючись на обґрунтованість її доводів.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

7. Короткий зміст заявлених учасниками справи клопотань. Розгляд клопотань.

До Верховного Суду від третіх осіб у справі - Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшли клопотання про розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у справі № 910/268/23 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. В обґрунтування зазначених клопотань заявники послалися на те, що ця справа є складною, зі значним розміром позовних вимог, є резонансною, має значний суспільний інтерес та не може розглядатися в порядку спрощеного провадження, а також зазначили про необхідність висловлення ними своїх позицій при розгляді судом касаційної інстанції цієї справи.

Розглянувши зазначені клопотання третіх осіб, Верховний Суд відхиляє ці клопотання з огляду на відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною п`ятою статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається предметом касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" є ухвала Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року про задоволення скарги на дії державного виконавця та постанова Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року, ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку зазначеної ухвали Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року.

Згідно з частиною шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій статті 301 Господарського процесуального кодексу України, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.

Верховний Суд зазначає про те, що для учасників цієї справи № 910/268/21 були створені належні умови для ознайомлення з матеріалами справи та з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен учасник справи, керуючись своїми процесуальними правами, передбаченими господарським процесуальним законодавством, має право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншого учасника справи та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема і шляхом надання суду відповідних відзивів на касаційну скаргу, пояснень, заперечень по справі тощо.

Як вбачається треті особи-1, -2, -3 надали суду касаційної інстанції свої пояснення щодо касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", про що зазначено у пункті 6 цієї постанови, тобто фактично реалізували свої процесуальні права на висловлення своєї позиції.

Верховний Суд не бере до уваги посилання заявників на складність і резонансність справи та значний розмір ціни позову у цій справі як підставу для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, оскільки судові рішення, ухвалені по суті спору, не є предметом касаційного перегляду. Предметом касаційного перегляду у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" є ухвала місцевого господарського суду про задоволення скарги на дії державного виконавця та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами перегляду цієї ухвали місцевого господарського суду, що згідно з частиною тринадцятою статті 8 та частиною п`ятою статті 301 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду цієї справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що предметом касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" є тільки питання процесуального права, то розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім, що узгоджується з положеннями, закріпленими у частині тринадцятій статті 8 та частині п`ятій статті 301 Господарського процесуального кодексу України. Заявники не надали переконливих доказів того, що для забезпечення справедливого судового розгляду цієї справи процесуальні питання у цій справі потребують вирішення виключно в судовому засіданні.

Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Однак, обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховний Суд не виявив, а треті особи у клопотаннях не навели обґрунтованих доводів та не надали переконливих доказів щодо такої необхідності, зокрема не довели наявності питань, які не можна було б вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

З огляду на викладене Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань третіх осіб про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відхиляє ці клопотання.

Позиція Верховного Суду

8. Оцінка аргументів учасників справи та дотримання судами попередніх інстанції норм процесуального права.

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, доводи інших учасників справи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та у поясненнях по справі, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

За змістом пункту 25 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Як вбачається предметом апеляційного перегляду за оскаржуваною до суду касаційної інстанції постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у цій справі, була ухвала Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року про задоволення скарги позивача на дії державного виконавця. Апеляційне провадження з перегляду зазначеної ухвали місцевого господарського суду було відкрите за апеляційними скаргами третьої особи-1 - Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

За змістом пунктів 3, 4 частини першої статті 267 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. В описовій частині постанови зазначаються, зокрема короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу (підпункти «б», «в» пункту 2 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України). У мотивувальній частині постанови зазначаються, зокрема мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції (підпункти «в», «ґ», пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у цій справі, Верховний Суд зазначає про те, що ця постанова не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження Північний апеляційний господарський суд у пункті 4 постанови від 28 травня 2024 року у цій справі зазначив вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених в них доводів. Так, зокрема, Північний апеляційний господарський суд зазначив про те, що апеляційна скарга Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року про задоволення скарги позивача на дії державного виконавця обґрунтована, зокрема, посиланням на те, що:

- розгляд скарги на дії державного виконавця здійснювався без участі боржників, які не були повідомлені про розгляд скарги.

- ухвала місцевого господарського суду не відповідає вимогам частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» через наявність шести боржників;

- висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження є суперечливим та таким, що фактично підмінює повноваження державного виконавця, оскільки, задовольнивши цю позовну вимогу, місцевий господарський судом порушив дискреційні повноваження державного виконавця.

Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (1-й том матеріалів апеляційного оскарження, а.с. 94 - 100), у цій скарзі, крім зазначених доводів, наведених судом апеляційної інстанції у пункті 4 постанови від 28 травня 2024 року у цій справі, Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) в апеляційній скарзі в обґрунтування незаконності та необґрунтованості зазначеної ухвали місцевого господарського суду також послалася на безпідставне поновлення судом першої інстанції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строку на подачу скарги на дії державного виконавця.

Крім того, відзив позивача на зазначену апеляційну скаргу (1-й том матеріалів апеляційного оскарження, а.с. 108 - 112) містив заперечення щодо цих доводів апеляційної скарги Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).

Однак, суд апеляційної інстанції в порушення підпункту «в» пункту 2 та підпунктів «в», «ґ», пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України не зазначив в описовій частині постанови про зазначений довід апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), не надав належну правову оцінку зазначеному доводу заявника апеляційної скарги, не навів у мотивувальній частині постанови мотиви прийняття або відхилення цього аргументу апеляційної скарги, не надав оцінку запереченням позивача на цей аргумент, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків за результатами розгляду цього доводу, про що обґрунтовано зазначив скаржник у касаційній скарзі.

Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в порушення пунктів 3, 4 частини першої статті 267 Господарського процесуального кодексу України не з`ясував на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду у повному обсязі усі обставини, на які послалися учасники справи, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Не з`ясувавши відповідних обставин, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме: статей 13, пунктів 3, 4 частини першої статті 267, статті 269, частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо змагальності сторін, щодо повного з`ясування усіх доводів, аргументів та заперечень учасників справи, щодо всебічного їх дослідження з наданням їм належної правової оцінки, щодо обґрунтованості судового рішення.

Не розглянувши зазначені доводи апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та заперечення позивача на них, суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності сторін, визначений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції не врахував положення, закріплені в частині третій статті 255 Господарського процесуального кодексу України про те, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, та фактично не дослідив обставини правомірності поновлення судом першої інстанції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строку на подачу скарги на дії державного виконавця.

Враховуючи те, що ці обставини є першочерговими для дослідження, від їх з`ясування залежить необхідність надання оцінки іншим доводам апеляційних скарг по суті оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року про задоволення скарги позивача на дії. Суд апеляційної інстанції не дослідивши ці обставини, передчасно надав оцінку іншим доводам апеляційних скарг Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по суті оскаржуваної ухвали.

З огляду на те, що обставини правомірності поновлення судом першої інстанції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строку на подачу скарги на дії державного виконавця, як першочергові, не були досліджені судом апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції не перевіряє правильність інших висновків суду апеляційної інстанції щодо застосування та дотримання норм процесуального права, що були зроблені судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді скарги на неправомірні дії державного виконавця по суті та які містяться у зазначеній постанові Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року, а також не надає оцінку відповідним доводам касаційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що Північний апеляційний господарський суд при постановленні оскаржуваної ухвали від 28 травня 2024 року у справі № 910/268/23 допустив порушення норм процесуального права, зазначена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи № 910/268/23 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення розгляду апеляційних скарг Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 травня 2023 року у справі № 910/268/23.

10. Розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у справі № 910/268/23 скасувати.

3. Справу № 910/268/23 (за скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення та дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець