Номер провадження: 33/813/2178/24

Номер справи місцевого суду: 523/10865/23

Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №427538, 22.06.2023 року о 22 годині 05 хвилин, в м. Одеса, по вул. Дунаєвського, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електромопедом, без н/з, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у спеціалізованому медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. в дохід держави.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду, 20 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка постановою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 повернута особі, яка її подала, у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою та відсутності клопотання про його поновлення. 10 липня 2024 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу, яка постановою Одеського апеляційного суду від 06.08.2024 повернута з підстави не долучення до апеляційної скарги витягу з договору про надання правової допомоги з інформацією щодо повноважень адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій, як захисника.

07.08.2024 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , втретє подав апеляційну скаргу на наведену постанову, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Також в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що 13.11.2023 при ухваленні оскаржуваної постанови не був присутній у залі судового засідання (в останній раз був присутнім у судовому засіданні 13.09.2023). Зазначає, що після 13 вересня 2023 року будь-яких повісток про судові засідання в зазначеній справі не отримував та інформації про здійснення такого повідомлення матеріали справи також не містять. Звертає увагу, що оскаржувана постанова в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена лише 26 грудня 2023 року. Про її наявність дізнався 11 травня 2024 року, коли відносно нього була винесена постанова за порушення приписів п. 2.1 а ПДР, за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а одразу виписали направлення для проходження огляду в медичному закладі. Тобто ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, однак не погоджувався пройти огляд в медичному закладі, оскільки йому довелося б залишити в темний час доби свій електросамокат на дорозі без охорони. Суд помилково послався на протокол, як на належний доказ вини, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Крім того, під час складання протоколу, працівники поліції не роз`яснили водію суть правопорушення та права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на відеозаписи з бодікамер №001983, а тому є недопустимим доказом. Окрім цього, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо якого були відсутні відомості про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Гришко С.О. доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст.і 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи судом першої інстанції відносно  ОСОБА_1 був здійснений за його відсутності щодо якого були відсутні відомості про належне повідомлення про дату та час судового засідання, копія оскаржуваного рішення останньому не надсилалась. В Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана постанова суду оприлюднена 26 грудня 2023 року.

Вперше з апеляційною скаргою звернувся 20 травня 2024 року, яка постановою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 повернута особі, яка її подала, у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою та відсутності клопотання про його поновлення. 10 липня 2024 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу, яка постановою Одеського апеляційного суду від 06.08.2024 повернута з підстави не долучення до апеляційної скарги витягу з договору про надання правової допомоги з інформацією щодо повноважень адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій, як захисника.

07.08.2024 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 втретє подав апеляційну скаргу на наведену постанову.

Зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №427538 від 22.06.2023 (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с. 3);

- відеозаписам події, яка сталася 22.06.2023 (а.с. 4).

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини  ОСОБА_1 встановленою постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року та порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а одразу виписали направлення для проходження огляду в медичному закладі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, з відеозаписів з ПВР №001653, 001983 вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновали пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Проте, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки (диск 2, урив. 22:14:05 – 22:14:12) так і в медичному закладі (диск 2, урив. 22:16:43-22:16:52).

Апеляційний суд також звертає увагу, що наслідками відмови від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 роз`яснювались (диск 2 , урив. 22:16:53 – 22:16:59).

Посилання скаржника на те, від проходження огляду в медичному закладі він відмовився, оскільки йому довелося б залишити в темний час доби свій електросамокат на дорозі без охорони, апеляційний суд не приймає, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, про що йому неодноразово роз`яснювалось працівниками поліції.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №427538 в графі «до протоколу додаються» містить посилання на відеозаписи з портативних відеореєстраторів, зокрема на відеозапис з №001983, а тому доводи в частині відсутності посилання на відеозаписи в протоколі, що має наслідком визнання відеозаписів недопустимими є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Доводи про те, що такий номер був дописаний, не спростовують факту здійснення відеозапису саме з таким номером та не доведено спотворення зафіксованих ним подій.

Також неспроможними є доводи апеляційної скарги, що під час складання протоколу, працівники поліції не роз`яснили суть правопорушення та права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, оскільки як вбачається з відеозапису та особистого підпису ОСОБА_1 в протоколі, особу було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, роз`яснено суть правопорушення, правило дорожнього руху яке вона порушила та передбачену законом відповідальність за таке порушення, а також з його правами.

Доводи апеляційної скарги в частині розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, а право на захист та доступ до правосуддя стороні захисту було забезпечене на стадії апеляційного перегляду, де ОСОБА_1 скористався своїми правами, зокрема на кваліфіковану правничу допомогу, приймав участь у судових засіданнях, наводив аргументи та надавав суду пояснення.

Посилання скаржника на, те що суд першої інстанції помилково послався на протокол, як на належний доказ вини, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, апеляційний суд не приймає, з огляду на таке.

За змістом статей 251, 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Тобто протокол про адміністративне правопорушення за своєю природою є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, який оцінюється судом разом з іншими по справі доказами.

Досліджений апеляційним судом протокол про адміністративне правопорушення ААД №427538 від 22.06.2023 року повністю відповідає положенням ст. 256 КУпАП, а його дані узгоджуються з іншими по справі доказами. Відтак у суду відсутні сумніви щодо його належності та допустимості, а зібрані по справі докази у сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам закону, порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийнято законне рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                         Є.С. Сєвєрова