ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1634/24 Справа № 202/10087/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року                                                        м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого судді                 ОСОБА_2

       суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

       за участю секретаря

судового засідання                 ОСОБА_5

       прокурора                                 ОСОБА_6

       підозрюваного                         ОСОБА_7

       захисника                                 ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербове Кіровоградської області, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2024 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 жовтня 2024 року без визначення розміру застави.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що на цьому етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується, насамперед, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій (спостереження, аудіо-, відеоконтроль, негласне отримання зразків, контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі тощо), а також висновками експертизи наркотичних засобів.

Зазначає, що прокурором у судовому засіданні доведено існування наведених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших співучасників, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказує, що застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Також зазначає, що з огляду на обставини справи, заставу підозрюваному слід не визначати, оскільки на цьому етапі досудового розслідування застава явно не зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчий не довів наявність ризиків зазначених у клопотанні, не надав до суду відповідних доказів.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості, зокрема про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею не дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості та невмотивованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими з огляду на таке.

Щодо вмотивованості судового рішення про тримання підозрюваного під вартою.

Апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статей 196, 370 КПК України про обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, а висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України за обставин, викладених у повідомленні про підозру є загальними та абстрактними твердженнями, що у даному випадку є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

У рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 акцентовано увагу на наступному.

Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина (друге речення абзацу четвертого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

…зважаючи на положення частини другої статті 29 Конституції України, Конституційний Суд України вважає, що слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного арешту або тримання під вартою: по-перше, арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування цих запобіжних заходів мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права. (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходячи з положень частин першої, другої статті 29 Основного Закону України та сформульованих ним юридичних позицій, а також беручи до уваги наведені положення міжнародних правових актів щодо захисту права людини на свободу та особисту недоторканність, вважає, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та виключно на підставі вмотивованого рішення суду (абзац тринадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

…продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою „ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом“ (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини).

Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.

Повідомлення про підозру має містити відомості, зокрема зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).

Стандарт «обґрунтованої підозри» є вищим ніж стандарт «достатніх підстав (доказів)», оскільки пов`язаний з обмеженням прав, свобод та інтересів людини, в даному випадку права на свободу.

За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду обвинувачення по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Проте саме на слідчого суддю покладається обов`язок, як суб`єкта судового контролю за законністю та пропорційністю обмеження конституційних прав людини на цій стадії кримінального провадження, який на підставі правової оцінки сукупності наданих доказів, має встановити, що причетність підозрюваної особи до вчинення інкримінованих злочинів певного ступеня тяжкості є достатньо обґрунтованою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

В мотивувальній частині оскарженої ухвали слідчий суддя не навів доказів, не розкрив їх зміст та не надав правової оцінки на підставі яких саме доказів він дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , обмежившись загальним формулювання, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбаченого в ч. 1 ст. 412 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Так, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, а саме: участь у злочинній організації; незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно, предметом яких були особливо небезпечні наркотичні засоби, вчинені злочинною організацією; незаконний посів та вирощування конопель з метою збуту, вчинені злочинною організацією.

В обґрунтування повідомленої підозри та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилається на: протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи № 5785т/55/103-2024, № 5615т/55/103-2024, № 5610т/55/103-2024, № 5614т/55/103-2024, № 5775т/55/103-2024, № 5974т/55/103-2024, № 5975т/55/103-2024; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді спостереження за особою № 5625т/55/103-2024, № 5979т/55/103-2024, № 5627т/55/103-2024, № 5619т/55/103-2024, № 5980т/55/103-2024; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі № 3923т/55/103-2024, № 4769т/55/103-2024, № 4770т/55/103-2024, № 4365т/55/103-2024, № 5011т/55/103-2024, № 5395т/55/103-2024; висновками експерта № СЕ-19/104-24/29944-НЗПРАП, № СЕ-19/104-24/29948-НЗПРАП, № СЕ-19/104-24/29949-НЗПРАП,№ СЕ-19/104-24/11241-НЗПРАП, № СЕ-19/104-24/11238-НЗПРАП, № СЕ-19/104-24/28930-НЗПРАП, № СЕ-19/104-24/28929-НЗПРАП, протоколами оглядів грошових коштів, які були видані особам під час проведення оперативних закупівель; протоколами огляду телефонів закупників, здійснених до чи після проведення оперативних закупок, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Аналізуючи вищезазначені документи, на які слідчий та прокурор посилаються в клопотанні, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до витягу з ЄРДР, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочате 24.10.2023 року.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — аудіо-, відео контролю особи № 5785т/55/103-2024 від 26.07.2024 року (а.с.25-28) відносно ОСОБА_10 зафіксовано розмови між ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , предметом яких є продаж наркотичних засобів ОСОБА_16 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки № 4769т/55/103-2024 від 29.06.2024 року (а.с.29-33) зафіксовано що особа, яка провела в подальшому оперативну закупку, ОСОБА_17 домовляється зробити закупівлю наркотичних засобів у ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . Надалі йде співбесіда в месенджері “Тереграм” де ОСОБА_13 домовляється з ОСОБА_12 про місце та час зустрічі. Далі ОСОБА_13 виходить з приміщення квартири, сідає в авто та прямує до місця зустрічі. Приїздить автомобіль MAZDA 6 сірого кольору за кермом якої знаходиться Луговий а справа від нього Сніжко. Здійснюється закупка наркотичної речовини.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5625/55/103/2024 від 23.07.2024 (а.с. 46-49) відносно ОСОБА_18 встановлено переміщення останнього на автомобілі Renault Daster чорного кольору за адресами: АДРЕСА_3 ; буд. 43, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ; буд. 27, вул. Енгельса, с. Знаменівка; 127, АДРЕСА_6 ; заїхав у двір буд. 53, вул. Центральна, с. Варварівка; водонапірна вежа у с. Варварівка;

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5979/55/103-2024 від 02.08.2024 (а.с. 50) відносно ОСОБА_18 встановлено наступне... (відсутнє копії документів долучених до даного протоколу).

       Аркуші справи 51-52 містить спостереження за особою “ ОСОБА_19 ” з ідентифікатором протоколу № 5979т/55/103-2024 де зафіксовано переміщення ОСОБА_18 на автомобілі Renault Daster чорного кольору за адресами: АДРЕСА_7 , вул. Центральна, с. Варварівка; буд. 30, АДРЕСА_8 ; буд. 133, АДРЕСА_6 ; буд. 53, АДРЕСА_6 ;

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи № 5615т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 53-58) відносно ОСОБА_18 встановлено розмову між ОСОБА_20 , Торосяно та Непокритим предметом якої є нерухоме майно Непокритого. Марагулян пропонує Непокритому голландське насіння та розповідає про особливості рослини яка виростить, особливості посадки даних рослин, ціну одного насіння.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5627/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 59-62) відносно ОСОБА_21 встановлено переміщення ОСОБА_22 на автомобілі ОСОБА_23 за адресами: АДРЕСА_9 ; виїхали за межі м. Кам”янське у бік АДРЕСА_10 ; буд. 95, АДРЕСА_5 ; буд. 6, АДРЕСА_11 ; буд. 21, АДРЕСА_2 ; буд.48, АДРЕСА_3 ; 1, АДРЕСА_12 , де почергово з ним переміщалися Скрипник та Істомін.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5775т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 63-67) відносно ОСОБА_21 встановлено розмову між Скрипником, Істоміним та ОСОБА_22 щодо кількості та розрахунків з якої не зрозуміло що є предметом їх розмови.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5610т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 68-80) відносно ОСОБА_24 встановлено розмову між ОСОБА_25 та ОСОБА_14 про “флешки”, між ОСОБА_25 , ОСОБА_14 та невідомими особами що свідчить про продаж наркотичного засобу, ОСОБА_25 , ОСОБА_14 та Істоміним яка вказує на передачу Істоміним наркотичних засобів ОСОБА_25 . Також встановлено одноособову розмову ОСОБА_12 з ОСОБА_26 під час якої називає останнього “Генералом”.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5980т/55/103-2024 від 02.08.2024 (а.с. 81-85) відносно ОСОБА_24 встановлено переміщення останнього, зустрічі з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 .

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5614т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 86-91) відносно ОСОБА_9 встановлено розмову ОСОБА_25 та невстановленими особами з якої можна дійти висновку про продаж наркотичних засобів ОСОБА_25 невстановленим особам. Встановлено розмову ОСОБА_12 з невстановленими особами з якої можна дійти висновку про продаж наркотичних засобів ОСОБА_12 невстановленим особам.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5619т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 92-94) відносно ОСОБА_27 встановлено що його місце мешкання є буд. АДРЕСА_13 . До його місця мешкання заїздив ОСОБА_18 .

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5974т/55/103-2024 від 02.08.2024 (а.с. 95-100) відносно ОСОБА_27 долучено фотознімки де 27.05.2024 о 19:00 за адресою: АДРЕСА_6 , Непокритий з ОСОБА_28 організовують крапельний полив на території присадибної ділянки. 04.06.2024 з 06:57 по 07:25 ранку, за адресою: АДРЕСА_13 , Непокритий підключає шланг до резервуару з водою та в подальшому встановлює крапельний полив на присадибній ділянці. 22.06.2024 о 07:20 годин, за адресою: АДРЕСА_13 , Непокритий здійснює висадження рослин у горщиках на сонячній стороні присадибної ділянки.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5975т/55/103-2024 від 02.08.2024 (а.с. 95-100) відносно ОСОБА_29 долучено фотознімки де 26.06.2024 о 09:50 год, за адресою: АДРЕСА_13 , Торосян встановлює затінюючу сітку на присадибній ділянці.

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 24.05.2024 зафіксовано продаж Луговим наркотичного засобу ОСОБА_16 .

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 29.06.2024 зафіксовано продаж ОСОБА_12 та Сніжком наркотичного засобу ОСОБА_13 .

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 12.06.2024 зафіксовано продаж ОСОБА_12 та Сніжком наркотичного засобу ОСОБА_13 .

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 05.07.2024 зафіксовано продаж ОСОБА_12 та Сніжком наркотичного засобу ОСОБА_15 .

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 13.07.2024 зафіксовано продаж Луговим та Сніжком наркотичного засобу ОСОБА_15 .

З висновку експерта № СЕ-19/104-24/11241-НЗПРАП від 14.03.2024 року вбачається, що відібрані 15.12.2023 року в автомобілі Renault Duster зразки масою 4,8579 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,3182 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104-24/11238-НЗПРАП від 18.03.2024 року вбачається, що відібрані 18.01.2024 року в автомобілі KIA R-5 зразки масою 4,7327 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,2121 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104-24/28930-НЗПРАП від 24.07.2024 року, вбачається, що речовина зеленого кольору, яку придбано в ході проведення оперативної закупки 24.05.2024 року, масою 4,6545 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,1424 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104-24/28929-НЗПРАП від 25.07.2024 року вбачається, що речовина зеленого кольору, яку придбано в ході проведення оперативної закупки 12.06.2024 року, масою 4,8646 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,3926 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104/24/29944-НЗПРАП від 30.07.2024 року вбачається, що речовина зеленого кольору, яку придбано в ході проведення оперативної закупки 29.06.2024 року, масою 4,6889 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,1977 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104/24/29948-НЗПРАП від 26.07.2024 року вбачається, що речовина зеленого кольору, яку придбано в ході проведення оперативної закупки 05.07.2024 року, масою 4,9225 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 4,3417 г.

З висновку експерта № СЕ-19/104/24/29949-НЗПРАП від 29.07.2024 року вбачається, що речовина зеленого кольору, яку придбано в ході проведення оперативної закупки 13.07.2024 року, масою 0,5888 г, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса канабісу становить 0,5587 г.

Інших матеріалів якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої твердження в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до клопотання не долучено та суду не надано.

Злочинна організація - це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об`єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Структура злочинного об`єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв`язків учасників об`єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.

Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об`єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв`язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.

Керування злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; удосконалення структури об’ єднання) та здійснення ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо).

Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.

Разом з тим, проаналізувавши зміст процесуальних документів, долучених слідчим до клопотання, апеляційний суд не може дійти висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого статтею 255 КК України. З вищевикладених протоколі негласних слідчих дій, інших документів, долучених до клопотання не слідує, що ОСОБА_7 вчиняв дії, які мають ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 255 КК України та притаманні участі у злочинній організації. Так само як з протоколів негласних слідчих дій не вбачається, щоб зафіксовані в них особи вказували на участь ОСОБА_7 у злочинній організації.

Отже, виходячи з наданих суду доказів, на даній стадії кримінального провадження, яке триває з 24 жовтня 2023 року, участь у злочинній організації ОСОБА_7 не доведена тією мірою, яка необхідна для доведення за стандартом “обґрунтованої підозри”.

Водночас, колегія суддів зважає на те, що єдиними доказами, долученими до клопотання слідчого на підтвердження підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є:

- Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії — спостереження за особою № 5627/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 59-62) відносно ОСОБА_21 встановлено переміщення ОСОБА_22 на автомобілі ОСОБА_23 за адресами: АДРЕСА_9 ; виїхали за межі м. Кам”янське у бік АДРЕСА_10 ; буд. 95, АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_14 ; буд. 6, АДРЕСА_11 ; буд. 21, АДРЕСА_2 ; буд.48, АДРЕСА_3 ; 1, АДРЕСА_12 , де почергово з ним переміщалися Скрипник та Істомін.

- Протоколом про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи № 5775т/55/103-2024 від 23.07.2024 (а.с. 63-67) відносно ОСОБА_21 встановлено розмову між Скрипником, Істоміним та Яценком щодо кількості та розрахунків з якої не зрозуміло що є предметом їх розмови.

На підставі даних доказів суд апеляційної інстанції доходить висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вказаних подій, що він має певний зв`язок та відносини з Істоміним, його роль, участь та його значення у цих подіях потребує перевірки та розслідування в ході подальшого досудового розслідування для забезпечення якого необхідно застосувати запобіжний захід.

Апеляційний суд зазначає, що на даному етапі досудового розслідування суд зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї певного виду запобіжного заходу.

Зазначені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновків щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).

Стосовно наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновок слідчого судді про доведеність прокурором ризику, у вигляді переховування від органу досудового розслідування та суду, ґрунтується на твердженні, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України.

Тобто сторона обвинувачення та слідчий суддя вважали доведеним цей ризик, виключно враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень за якими ОСОБА_7 повідомлено про підозру, що не є достатнім для висновку про реальність існування такого ризику.

Враховуючи мотиви апеляційного суду щодо необґрунтованості на даному етапі досудового розслідування підозри ОСОБА_7 , зокрема за ч. 1 ст. 255 КК України, даний ризик доведений, але ймовірність його настання є низькою.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи клопотання слідчого, що підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 24.10.2023 року, у даному кримінальному провадженню вже проведено обшуки за місцем мешкання підозрюваних, а тому слідчим не конкретизовано які ще речі чи документи підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.

Стосовно існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу, зокрема на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, то колегія суддів вважає його доведеним, оскільки він обумовлений тим, що підозрюваний ОСОБА_7 спілкувався з Істоміним, який здійснював збут наркотичного заходу.

Також, з огляду на обставини вчинення ОСОБА_7 злочинів, колегія суддів вважає, що в зазначеному кримінальному провадженні також існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Встановлені обставини справи, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказують, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Разом з цим, апеляційний суд вважає за можливе визначити ОСОБА_7 розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

       Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»)

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).

Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов`язує слідчого суддю, суд визначити розмір застави застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також беручи до уваги, дані про особу підозрюваного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку можливо визначити ОСОБА_7 заставу.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих підозрюваному злочинів, обставини його вчинення, майновий стан підозрюваного, стан здоров`я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 — скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого — задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 жовтня 2024 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7 суму застави в розмірів 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п”ятдесят чотири тисячі двісті) грн., яку підозрюваний, або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду(отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA098201720355219002001086699 в ГУДКС України в м. Київ, та надати документи, що підтверджує, слідчому, прокурору.

У разі сплати суми застави вважати, що до ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави і звільнити його з під варти та покласти такі обов`язки:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками чи іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

                ОСОБА_2         ОСОБА_3                 ОСОБА_4