Номер провадження: 33/813/1822/24

Номер справи місцевого суду: 509/2120/24

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.06.2024 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 478665, 27.03.2024 о 00:35 год., ОСОБА_1 , керував автомобілем Toyota, н.з. НОМЕР_1 на 5 км. а/д Н-33 Одеського р-ну, Одеської обл., в стані алкогольного сп`яніння, показник приладу Драгер 1,03% (тест №540), прилад ARLJ0196, що є порушенням п. 2.9 ПДР України та за що передбачена відповідальніст за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.06.2024 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.

Не погодившись з наведеною постановою суду, 17.06.2024 року ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.06.2024 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та визнати, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду першої інстанції була винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема розгляд справи у суді першої інстанції було проведено протягом 3 хвилин, без перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису, без дослідження інших матеріалів, заслуховування думки представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Матеріали справи не містять відеозапису проведення медичного освідування ОСОБА_1 та не містять відомостей про свідків присутніх під час його проведення. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння може бути проведений виключно за результатами медичного освідування в послідовності, яка чітко передбачена нормами діючого законодавства, а само по собі вживання пива не може свідчити про перебування апелянта в стані сп`яніння зважаючи на допустимий вміст алкоголю в крові на рівні не менше ніж 0,2 % проміле.

Також зазначає, що належних та допустимих доказів керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять. Вважає, що накладення такого суворого стягнення лише на підставі зізнання особи здобутого під тиском працівників поліції та внутрішнього переконання судді є недостатнім для того, щоб рішення відповідало критеріям справедливості та законності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Базилюк К.В. доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні   ОСОБА_1 дотримався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість   ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №478665 від 27.03.2024 (а.с. 4);

- роздрукованим чеком «Alcotest Drager», відповідно до якого результат тестування на алкоголь   ОСОБА_1 склав 1,03% (а.с. 8);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с. 5);

- відеозаписами події, яка сталася 27.03.2024 (а.с. 10).

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини   ОСОБА_1 встановленою постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.06.2024 та порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд враховує доводи апеляційної скарги в частині того, само по собі вживання пива не може свідчити про перебування апелянта в стані сп`яніння зважаючи на допустимий вміст алкоголю в крові на рівні не менше ніж 0,2 % проміле, однак звертає увагу на наступне.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався за допомогою спеціального технічного засобу алкотест «Alcotest Drager». Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки чека «Alcotest Drager» 6820, тест №540, результат тестування на алкоголь   ОСОБА_1 склав 1,03%. Будь-яких доказів на спростування зазначеного результату апелянтом надано не було. Більш того, ОСОБА_1 погодився з таким результатом, про що свідчить його особистий підпис в акті огляду на стан сп`яніння та протоколі. Відеозапис, який наявний в матеріалах справи також містить фрагмент, з якого вбачається, що особа підтвердила, що вживала алкогольні напої.

Відтак, факт перебування ОСОБА_1 27.03.2024 о 00 год. 35 хв. в стані алкогольного сп`яніння є доведений належними та допустими доказами.

Апеляційний суд також враховує доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять відеозапису проведення медичного освідування ОСОБА_1 та не містять відомостей про свідків присутніх під час його проведення, однак зауважує, що зазначене не спростовує результатів проведеного за допомогою засобу «Alcotest Drager», з якими ОСОБА_1 погодився. Крім того, як вбачається з відповіді Головного управління Національної поліції ОРУП №2 від 23.07.2024 №61/8545 відеозаписи з портативних відеореєстраторів, які здійснювали фіксацію правопорушення відносно ОСОБА_1 були, однак вони були знищені у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних та допустимих доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння є безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП, останній скористалася своїм правом на викладення пояснень в протоколі ААД № 478665, де особисто зазначив, що керував транспортним засобом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що зізнання ОСОБА_1 були здобуті під тиском працівників поліції, апеляційний суд також відхиляє, оскільки будь-яких доказів звернення зі скаргами, або заявами до правоохоронних органів щодо неправомірних дій працівників поліції не надав.

Доводи ОСОБА_1 в частині того, що розгляд справи у суді першої інстанції було проведено протягом 3 хвилин, без перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису, без дослідження інших матеріалів, заслуховування думки представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та самостійною підставою для скасування постанови суду від 12.06.2024 бути не можуть. Крім того, під час апеляційного перегляду, особі в повній мірі була надана можливість викласти свою позицію в суді, в тому числі надавати пояснення, заявляти клопотання, наводити аргументи та заперечення щодо повторно досліджених доказів.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.06.2024 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                         Є.С. Сєвєрова