ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2006 Справа № 21/160-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідача)
судді: Ясир Л.О., Прудніков В.В.,
секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Сулейманов Ю.А.
представник відповідача: Бакум Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого приватного багатопрофільного підприємства “Авінкон”, м. Павлоград, Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006р.
у справі № 21/160-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ”Європа –сервіс ЛТД”, с. Новоалександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області
до малого приватного багатопрофільного підприємства “Авінкон”, м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 406 859 грн. 47 коп.
В С Т А Н О В И В:
16.05.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю ”Європа –сервіс ЛТД”, с. Новоалександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до малого приватного багато профільного підприємства “Авінкон”, м. Павлоград, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості в сумі 372 101 грн. 60 коп. за продукцію, поставлену за договором №05/01-04 від 05.01.2005 р., та стягнення інфляційних втрат в сумі 11 365 грн. 57 коп., трьох відсотків річних в сумі 3194 грн. 48 коп., пені в сумі 20 233 грн. 82 коп.
В процесу розгляду спору судом першої інстанції, позивач збільшив свої позовні вимоги (а.с.63), просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості –372 101грн. 60 коп; інфляційних втрат –6877 грн. 83 коп.; трьох відсотків річних –4357 грн. 68 коп.; пені 27598 грн. 63 коп..
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006р. з відповідача на користь позивача стягнуто вищевказані суми та судові витрати по справі.
Відповідач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права –ст.549 Цивільного кодексу України та норм процесуального права –ст. 87 ГПК України. Вважає, що в зв’язку з тим, що строк оплати договором не визначений, то пеня, передбачена договором, не може нараховуватись.
В судовому засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 07.09.2006 р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши
матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору поставки молока №05/01-04 від 05.01.2005 р. за накладними № 930/5 від 30.09.2005 р. та № 103114 від 31.10.2005 р. ТОВ “Європа-сервіс ЛТД” поставило МПБП “Авінкон” молоко на загальну суму 778916 грн. 53 коп.
В порушення ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 712, ст.ст. 655, 692 ЦК України відповідач не у повному обсязі оплатив поставлене молоко та на цей час прострочена заборгованість відповідача за поставлене молоко складає 372 101 грн. 60 коп.
Умовами договору №05/01-04 від 05.01.2005 р. строк оплати грошових коштів за поставлене молоко невизначений та відповідно до ст. 530 ЦК України становить 7 днів від дня пред’явлення вимоги. Така вимога про сплату грошових коштів за поставлене молоко була пред’явлена відповідачу 20 грудня 2005 р.(вих.20/12) та повторно 20 січня 2006 р. (вих. №20/01).Доказом отримання відповідачем вимоги про сплату грошових коштів є гарантійний лист МПБП “Авінкон” від 20.01.2006 р., в якому відповідач станом на 20.01.2006 р. визнає прострочку виконання ним грошових зобов’язань за поставлене молоко у сумі 452 101 грн. 60 коп. Зважаючи на те, що доказів направлення письмових вимог від 20.12.2005 р. позивач не надав, зобов’язання по оплаті виникли 27.01.2006 р.
Відповідач розрахувався за отримане молоко частково, перерахувавши позивачу:
23.01.2006 р. –50000,00 грн.
26.01.2006 р. –20000,00 грн.
16.02.2006 р. –10000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлене молоко на час звернення з позовом складає 372 101 грн. 60 коп.
Зважаючи на те, що різниця між вартістю продукції за накладними №930/5 та №103114 та сумою оплати за товар –80 000 грн. є більшою, ніж сума, стосовно якої заявлені вимоги (а.с.16,17), суд розглядає даний позовом у межах заявлених позовних вимог.
Посилання відповідача на те, що сторонами не узгоджено ціну молока спростовується листом №319/04 від 17.04.2006 р. (а.с.55), оригіналом акту звірення розрахунків №89 від 06.06.2006 р., підписаним обома сторонами (а.с. 50) і відповідач прийнявши молоко за вказаною в накладній ціною (а.с. 11-12), фактично погодившись з нею, повинен сплатити вартість молока, відповідно до даної ціни.
Також, відповідно до п. 5.4 договору №05/01-04 від 05.01.2005 р. у разі невідповідності молока за якістю першому сорту “Покупець” складає акт розбіжностей. Таких актів відповідач, як покупець, не надав, тобто не довів, що отримане ним молоко не відповідало показникам молока першого сорту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом і позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних, і в цій частині позов підлягає задоволенню у сумі 6877 грн. 83 коп.; річні необхідно стягнути в сумі 4357 грн. 68 коп., що відповідає періоду нарахування з 30.01.06 р. по 20.06.06 р.
Що стосується стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, передбаченої п. 7.5 договору поставки №05/01-04 від 05.01.2005 р. то вона підлягає стягненню в зв’язку з тим, що факт прострочки грошового зобов’язання відповідачем доведено матеріалами справи, сума пені правильно розрахована за період з 30.01.2006 р., тобто після пред’явлення вимоги про оплату, та складає 27 598 грн. 63 коп. Посилання відповідача на те, що справу розглянуто у його відсутності, не заслуговує на увагу, так як він був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення по справі, тому клопотання відповідача про витребування накладних за березень –серпень 2005 р. та протоколів узгодження цін до договору поставки не підлягає задоволенню, так як позовні вимоги заявлені в зв’язку з несплатою молока, переданого за період вересень, жовтень 2005 р. і не стосуються періоду березень-серпень 2005 р.
Клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи не підлягає задоволенню, так як матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, крім того, відповідач не обґрунтував неможливість подання такого клопотання суду першої інстанції після отримання копії позовної заяви, навпаки з матеріалів справи витікає, що відповідач погодився з заявленою сумою.
Таким чином, підстави для скасування рішення суду, передбачені ст. 104 ГПК України відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу малого приватного багатопрофільного підприємства “Авінкон”, м. Павлоград, Дніпропетровська область –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006р. у справі № 21/160-06 –залишити без змін.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді Л.О. Ясир
В.В. Прудніков