Справа № 2- 3057-1 \09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макухи А.А.,

при секретарі Лісовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

В липні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 15.09.2001 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначив, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого не підтримують шлюбних відносин та ведуть роздільне господарство.

Посилаючись на те, що подальше збереження сім’ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Судові витрати позивач просив покласти на нього.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2001 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Фактичні шлюбні відносини не підтримують, тривалий час ведуть роздільне господарство.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв’язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї в умовах, що склалися, стали неможливими, відповідачем не надано суду доказів про можливість збереження сім’ї та поновлення сімейних стосунків.

Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за необхідне покласти обов’язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту "б" пункту 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в розмірі 17 гривень, при реєстрації розірвання шлюбу на позивача. Виходячи з наведеного, відповідача від сплати мита необхідно звільнити.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 130, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції в м. Кіровограді між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 683, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу органами РАГСу, стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.