Справа №  2-555/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Алейников В.І.,

при секретарі: Жировой І.В.,

за участю адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільною власністю та визнання права власності ? частину квартири,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому в обґрунтування своїх вимог вказує, що вона 19.02.1999 року уклала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_4, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Свердловська Луганської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено запис № 59. Позивач, вказує, що сторони по справі прожили разом до 02 липня 2004 року, після чого вони розлучились. Під час спільного проживання, а саме 29 листопада 2000 року вони разом придбали квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею 18.4 кв. м. Позивач, вказує, що договір купівлі продажу квартири було укладено між відповідачем та ОСОБА_5, але на цю квартиру вони разом збирали та заощаджували гроші. У зв'язку з цим відповідач на підставі ст. 227 ЦК України (в редакції 1962 року) зареєстрував у Свердловськом бюро технічної інвентаризації право власності на квартиру куплену за спільні кошти на своє ім'я. Позивач, вважає, що оскільки купівля квартири здійснювалося за їх спільні кошти вона згідно із ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, також має право на її половину. Не зважаючи на це відповідач оспорює її право власності на квартиру і чинить їй перешкоди у користуванні нею. У зв'язку з цим позивач запропонувала відповідачу добровільно визначити порядок користування квартирою, однак він відмовився. Позивач, вважає його відмову безпідставною.  Позивач, вважає, що має право на 1/2 частину спірної квартири і виходячи з цього пропоную надати їй у володіння та користування 9.2 кв. м. житлової площі, а відповідачеві залишити у володінні та користуванні 9.2 кв. м. житлової площі. Кухню, коридор, ванну кімнату і вбиральню залишиш у їх загальному користуванні.

На підставі наведеного просить суд визнати квартиру придбану ОСОБА_3 29 листопада 2000 року та розташовану за адресою АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею 18.4 кв. м., спільною власністю. Визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири. Надати їй у володіння та користування 9.2 кв. м. житлової площі, а відповідачеві залишити у володінні та користуванні 9.2 кв. м. житлової площі. Кухню, коридор, ванну кімнату і вбиральню залишити у нашому загальному користуванні.

У судовому засіданні позивач змінила свої вимоги та просить суд визнати квартиру придбану ОСОБА_3 29 листопада 2000 року та розташовану за адресою АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею 18.4 кв. м., їх спільною власністю і визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири. У судовому засіданні представник позивача  підтримав вимоги позивача.

У судовому  засіданні відповідач та його представник визнали вимоги позивача  про визнання квартири, яка розташовану за адресою АДРЕСА_2, спільною власністю сторін і визнати за позивачем право власності на 1/2 частку квартири.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії договору купівлі-продажу від 29 листопада 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 Свердловського міського нотаріального округу, убачається, що ОСОБА_3 дійсно належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2  (ар. с. 9).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (ар. с.7) та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (ар. с. 7), та підчас шлюбу придбали квартиру, яка була зареєстрована за відповідачем по справі (ар. с. 9). Суд, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач змінила свої вимоги та просить визнати спірну квартиру спільною власністю та визнати за нею право власності на ? частину квартири і відповідач визнав ці вимоги позивача.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 42,50 гривень, витратити на інформаційне – технічне забезпечення розгляду  справи в сумі 90,00 гривень.  

На підставі ст. ст. 60, 69-71 СК України, ст. 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРИШИВ

Задовольнити позивні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільною власністю та визнання права власності ?? частину квартири - повністю.

Визнати загальною спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею – 18,4 кв. м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею – 18,4 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 42 (сорок дві) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічні забезпечення розгляду справи в сумі 90 (дев’яносто) гривень 00 коп. на користь держави – банк УДК в м. Свердловськ Луганської області код 24048566 рахунок 31212259700072 МФО 804013 банк у ДК в Луганської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: