Справа 2-7-114/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

20 січня 2011 року                                                                                 м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –                                                                                судді Подзігун Г.В.

при секретарі –                                                                                Майстренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований між сторонами 23.07.2004 року (актовий запис № 452) Міським відділом РАЦС ММУЮ.

В  судове засідання позивачка не з’явилася, представила суду заяву про розгляд справи за її   відсутності, вимоги позову підтримала.

Відповідач у  судове засідання не з’явився, представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову визнав.

Ухвалою суду справа розглянута за відсутністю позивачки та відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову,  дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому    23.07.2004 року (актовий запис № 452) Міським відділом РАЦС ММУЮ, від якого є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.. В сім’ї склалися ненормальні взаємовідносини внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Сторони подружніх відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до вимог ст.ст. 110, 112 СК України, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, у зв’язку з чим вимоги позову обґрунтовані та підлягають  задоволенню.

Тому шлюб зареєстрований   23.07.2004 року (актовий запис № 452) Міським відділом РАЦС ММУЮ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати. При цьому суд вважає за необхідне залишити кожній із сторін її шлюбне прізвище та покласти на відповідача витрати, які пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований  23.07.2004 року (актовий запис № 452) Міським відділом РАЦС ММУЮ між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 - розірвати.

Залишити позивачці прізвище «ОСОБА_1», відповідачу  - прізвище «ОСОБА_2».

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 державне мито при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі   апеляційної скарги протягом десяти днів після винесення рішення.

СУДДЯ                                                                                ПОДЗІГУН  Г.В.