Справа № 2026/2-99/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.02.2011 м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Малихіна О.О.
за участю секретаря Аркадової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок № АДРЕСА_1.
Позивачка вказувала, що між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 були укладені два договори позики від 20 вересня 2005 року на суму 3700 доларів США і 09 квітня 2008 року на суму 12070 грн. В забезпечення виконання договору позики від 20 вересня 2005 року ОСОБА_4 було передано в іпотеку позивачці житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 в м. Люботин. Так як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не виконували своїх зобов’язань за договорами позик вона змушена була звернутися до Московського районного суду м. Харкова, за рішенням якого з відповідачки ОСОБА_2 була стягнута заборгованість та судові витрати. Оскільки ОСОБА_2 не виконує рішення суду про стягнення суми боргу, позивачка вважає, що за необхідне задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.
В судове засідання ОСОБА_3 не з’явилась. Її представники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримали повністю, просили його задовольнити. В своїх поясненнях посилались на обставини, викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала. Вказувала, що дійсно позичала зі своєю матір'ю ОСОБА_4 грошові кошти у позивачки за обома позиками, але частково повернула їх, що підтверджується відповідними розписками позивачки. Житловий будинок належить її померлій матері, спадщину після неї вона не прийняла, тому не є власником будинку на даний час.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що мати відповідачки було ще в грудні 2007 року було виписано з м. Харкова і вона проживала у доньки в м. Люботин. Щодо житлового будинку ОСОБА_7 вказував на те, що позивачкою не проведена оцінка його вартості на час звернення до суду.
В судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши подані сторонам докази і матеріали справи, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 20 вересня 2005 року був укладений договір позики, за яким позичальники - ОСОБА_2 і ОСОБА_4, отримали від позикодавця – ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3700 доларів США, які зобов’язались повернути не пізніше 20 серпня 2006 року.
В якості забезпечення виконання зобов’язань за договором позики від 20 вересня 2005 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 20 вересня 2005 року, за яким ОСОБА_4, як іпотекодатель, передала, а ОСОБА_3, як іпотекодержатель, прийняла під заставу житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_2.
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2010 року і довідки Люботинського МВ ГУМВС України в Харківській області від 13 липня 2008 року, ОСОБА_4 померла 13 липня 2008 року, і дана обставина відома представникам позивача і під судового засідання не заперечувалась ними.
Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» передбачається, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Позивачем та його представниками не надано належних доказів того, що саме до ОСОБА_2 перейшло право власності на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_2, як до спадкоємця померлої ОСОБА_4, і саме вона є власником спірного будинку на час пред’явлення позову до суду.
На підставі викладеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 23, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийО. О. Малихін