Справа № 2-1253/11

 р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

17 січня 2011 року                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

                    в складі головуючого -  судді  Смаглій М.В.

              при секретарі  Корженко Л.О.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення коштів на утримання,

 Встановив:

           ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення коштів на утримання, вказуючи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.11.2008 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину  –сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідачка знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Відповідач на утримання дитини та на утримання позивачки  матеріальної допомоги не надає.

          Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у  судовому засіданні  з позовом погодився частково та пояснив, що відповідач є інвалідом і не може сплачувати кошти на утримання дружини.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.11.2008 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Неповнолітня дитина проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні. На даний час позивачка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, чим порушує вимогу ст. 180 СК України, згідно якій батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а також порушує ч. 2 ст.  84 СК України, згідно якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини, до досягнення дитиною трьох років. Факт того, що відповідач є інвалідом не звільняє його від сплати аліментів. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.     

          Керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -     

Вирішив:

             Задовольнити позов ОСОБА_1.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, інвалід ІІ групи, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 25 жовтня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, інвалід ІІ групи  на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з  25 жовтня 2010 року до  досягнення їх дитиною, сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ст. 295 ЦПК України.

 Суддя: