Справа №  1-69/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Р. В. Ралець   

при секретарі          Л.М.Петрук

за участю  прокурора          О.М. Стецюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, непрацюючого,  невійськовозобов"язаного, розлученого,  не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1  ст. 164 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 грудня 2005 року ОСОБА_1 був зобов"язаний сплачувати аліментина користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 в  твердій грошовій сумі в розмірі 150 гривень , починаючи з 10.11.2005 року і до досягнення дочкою повноліття.

Тривалий час, а саме  в період з 01.12.2007 року до 01.11.2010 року ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів,  маючи можливість їх сплачувати з коштів, які міг отримувати з ведення підсобного господарства, від заняття підприємницькою діяльністю.  Будь-яких способів щодо працевлаштування не вживав, на виклики в Дубенську ДВС не з"являвся.

На попередження державної виконавчої служби про необхідність виконання свого обов"язку щодо утримання непонолітньої дитини і сплати аліментів та можливість притягнення його до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не реагував і аліментів у встановленому розмірі Дубенським міським судом не сплачував.

Таким чином за вищевказаний період за підсудним рахується заборгованість по аліментах в розмірі 3400 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому злочинні визнав повністю та чистосердечно розкаявся та дав показання, що  згідно рішення суду був зобов"язаний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3

З січня 2007 року до грудня 2007 року він сплачував вказану суму аліментів, так як був працевлаштований, а з грудня 2007 року сплачував аліменти не регулярно,  в зв"язку з відсутністю коштів. На облік в Дубенський  міськрайонний центр зайнятості не ставав, так як не  знав як це правильно зробити. У відділ ДВС Дубенського міськрайонного  управління юстиції  він приїжджав, де йому повідомляли про суму заборгованості, яка становить 3400 гривень.  У вчиненому щиро розкаюється просить суворо не карати за скоєне. Запевнив що стане на шлях виправлення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що  колишній чоловік згідно рішення Дубенського міськрайонного суду  мав сплачувати аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак з  грудня 2007 року по листопад 2010 року аліменти  в повному обсязі не сплачує. Сума заборгованості по аліментах становить  3400 гривень.

Вона з дитиною проживає в м. Дубно , однак ОСОБА_1 дочку не провідує, матеріально не допомагає. а їй одній важко забезпечити дитині належний матеріальний рівень.

Органами досудового слідства вірно кваліфіковано дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів)

Враховуючи повне визнання вини підсудним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, суд вважає за недоцільне дослідження всіх  матеріалів справи та доказів по них, окрім характеризуючих даних на підсудного у відповідності до ст. 299 КПК України, оскільки судом не виявлено суперечностей в показах підсудного з дійсними обставинами справи. Окрім цього, суд впевнився в істинності позицій підсудного.  Останньому роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості при поданні апеляційної скарги на вирок суду посилатися на ті обставини справи та  докази які в судовому засіданні не досліджувалися.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного є повне визнання вини, щире каяття у скоєному, сприянні в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного по справі не виявлено.

Оцінивши зібрані та перевірені  в судовому засіданні докази вини ОСОБА_1  у їх сукупності суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїв його підсудний. При призначенні виду та міри покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винного. Приймаючи до уваги, що підсудний щиро розкаюється у вчиненому, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, пом’якшуючі покарання обставини, а також переконання підсудного, що він повністю усвідомив значення своїх протиправних дій та бажає стати на шлях виправлення, суд вважає, що його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.   

              На підставі викладеного та керуючись  323,324,327 КПК  України, суд,   

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у  вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України за ч.1  ст.164 КК України і призначити йому покарання  у вигляді  100 (ста) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню  -  підписку про невиїзд.   

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з дня оголошення вироку  через   Дубенський міськрайонний суд.    

                      Суддя :