ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2006 Справа № 31/153
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Прудніков В.В., Науменко І.М.,
при секретарі судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_2.;
третя особа: ОСОБА_2.;
представники відповідачів в засідання суду не з'явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.06р.
у справі № 31/153
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1,
м. Дніпродзержинськ
до відповідача-1 Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ
відповідача-2 Управління головного архітектора міста, м. Дніпродзержинськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “Промсервіс”, м. Дніпродзержинськ
про визнання права власності
.
В С Т А Н О В И В:
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся приватний підприємець ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ з позовною заявою до відповідача-1 Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ відповідача-2 Управління головного архітектора міста, м. Дніпродзержинськ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “Промсервіс”, м. Дніпродзержинськ, про визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпродзержинська міська рада відмовила у задоволенні заяви, щодо надання згоди на прийняття в експлуатацію прибудови до будівлі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006 р. (суддя Мороз В.Ф.) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідачами не оспорено належність майна, не заявлено про невизнання права власності позивача на спірне нерухоме майно. Також суд вказує, що неможливість зареєструвати право власності на нерухоме майно, що самочинно збудоване, не є відповідно до закону безпосередньою підставою звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно. Тобто, суд вказує, на відсутність достатніх підстав для визнання за ОСОБА_1.,
як підприємцем, права власності на спірне майно, оскільки суб'єктом права власності може бути лише фізична особа -ОСОБА_1.
Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.06 р. Вказує, що відповідачі дійсно не оспорювали належність позивача на праві власності не житлової будівлі, та не заявляли за нею права власності на спірне майно, але не було прийнято до уваги що згідно зі ст. 316 УК України поняття право власності передбачає право особи володіти, користуватись та розпоряджатись майном своєю владою у власних інтересах. Також зазначає, що суд виніс рішення без урахування думки суміжних землекористувачів, щодо порушення ОСОБА_1. прав інших осіб.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача/1 та відповідача/2 заперечує проти апеляційної скарги; представник позивача просить скасувати рішення господарського суду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 22.03.1999 р. на товарній біржі ІНФОРМАЦІЯ_1” між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим об'єднанням “Промсервіс”, як продавцем, та приватним підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, останнім придбано за 67 000 грн. 00 коп. нежитлову будівлю А-3 площею 1 692, кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. АДРЕСА_1(а.с. 10). Таким чином, нерухоме майно придбане ОСОБА_1., як приватним підприємцем, для здійснення підприємницької діяльності.
19.10.1999 р. позивачем отримано Державний акт на право постійного користування землею II-ДП №НОМЕР_1, відповідно до якого в постійне користування надана земельна ділянка, у тому числі по вул. АДРЕСА_1площею 0, 0934 га для розміщення адміністративної будівлі (а.с. 11-13).
До зазначеної будівлі проведено прибудову літ.а-1, що вбачаться з технічного паспорту на нежитлову будівлю по вул. АДРЕСА_1у м. Дніпродзержинську, виготовленим Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації станом на 09.06.2005 р., а також технічного висновку №НОМЕР_2 від 13.12.2005 р.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Дозвіл на виконання будівельних робіт щодо спірного майна позивач у встановленому порядку не отримував, але відповідно до технічного висновку №НОМЕР_2 від 13.12.2005 р. по обстеженню будівельних конструкцій та визначенню можливості експлуатації після самовільного перепланування нежитлової будівлі по вул. АДРЕСА_1в м. Дніпродзержинську, складеного Державним проектним інститутом “Дніпродзержинськцивільпроект”, технічний стан нежитлової будівлі та самовільно прибудованих приміщень відповідає вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм, а якість робіт відповідає сучасним вимогам та стандартам, що робить можливим визнання права власності на вказану будівлю в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна -нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. АДРЕСА_1, покупцем є ОСОБА_1 саме як приватний підприємець -суб'єкт підприємницької діяльності, тому даний спір повинен розглядатись в господарському суді і висновки суду стосовно того, що позивач діє як фізична особа, є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи і рішення суду підлягає скасуванню, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
Також колегія суддів, не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не довів те, що саме ним здійснювались витрати на будівництво, так як ці висновки спростовуються доказами по справі, в їх сукупності, в тому числі -технічним висновком №НОМЕР_2 від 13.12.2005 р. (а.с. 27).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу від 22.03.1999 р. (а.с. 10), не був засвідчений нотаріально але набуття позивачем права власності на спірне приміщення доведено матеріалами справи, тому позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом, який підлягає задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України поняття право власності передбачає право особи володіти, користуватися та розпоряджатися майном своєю волею і у власних інтересах. В даному випадку ОСОБА_1. не може використати своє право власника розпоряджатися належним їй майном, тобто продати, подарувати, заставити його, тому що договір купівлі-продажу на будівлю був укладений 22.03.1999 р. товарною біржею ІНФОРМАЦІЯ_1”. На цей час правовстановлюючий документ не може бути прийнято нотаріусами для здійснення правочинів, так як ст. 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, охоронювані законом інтереси ОСОБА_1., як власника, являються порушеними та підлягають визнанню в судовому порядку.
Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1. є користувачем земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1у м. Дніпродзержинську, на якій розташована спірна будівля, на підставі Державного Акту на право постійного користування землею 11-ДП №НОМЕР_1 від 19.10.1999 р. На суміжній земельній ділянці по вул. АДРЕСА_1А в м. Дніпродзержинську розташований торговий комплекс ТОВ НВО “Промсервіс”, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки від 15 вересня 2004 року та копією кадастрового плану. Представник ТОВ НВО “Промсервіс” підтримав позовні вимоги ОСОБА_1., пояснивши, що вона не порушила права та інтереси товариства в результаті зведення самочинної прибудови.
Крім того, земельна ділянка по вул. АДРЕСА_1межує із земельною ділянкою ОСОБА_3., який свою заявою підтверджує, що його права як землекористувача ОСОБА_1. також не порушувала і претензій до неї він не має.
Таким чином позов необхідно задовольнити, а рішення суду підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, суд:
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.06р. у справі № 31/153 -скасувати.
Позовні вимоги задовольнити. Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_2; свідоцтво серія НОМЕР_3; індефікаційним № НОМЕР_4) право власності на нежитлову будівлю набуту на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.1999 р. зареєстрованого на товарній біржі ІНФОРМАЦІЯ_1” (реєстровий №НОМЕР_5), що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. АДРЕСА_1, зареєстровану 29.03.1999 р. Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації в реєстраційній книзі №НОМЕР_7за № НОМЕР_6 з самовільною нежитловою будівлею а-1.
Головуючий суддя І.М. Герасименко
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.В. Прудніков
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко