2-а-56/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     16.02.2011  року       Тростянецький районний суд Сумської області

     в складі: головуючої судді Линник О.С.,  при секретарі Доля  Н.  В.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до  Мільченко Олександр Олександрович, інспектора ДПС ВДПС УДАІ м.Суми  Про визнання незаконною та скасування постанови,   

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Мільченка Олександра Олександровича, інспектора ДПС ВДАІ УДАІ м. Суми про скасування постанови у справі про адмінправопорушення, в якій зазначає, що відповідачем на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з чим позивач не згоден, оскільки вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова винесена з порушенням норм процесуального права. Так, 17 грудня 2010 року близько 12-06 год. він, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Шевченка в м.Суми, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу з другорядної дороги, праворуч виїхав легковий автомобіль, якого він почав об’їжджати з правого боку. В цей час на тротуарі з лівої сторони від напрямку його руху знаходився пішохід, який лише готувався до переходу через дорогу. Коли керований ним автомобіль вже пересікав пішохідний перехід, пішохід почав рух по полосі для руху маршрутного транспорту. Через 1 км від вказаного в постанові переходу, автомобіль позивача зупинив працівник ДАІ. Не враховуючи пояснення водія про те, що він п.18.1 ПДР не порушував, оскільки при переїзді ним перехрестя він не створював перешкод пішоходу, відповідачем було складено протокол та постанову про притягнення до адмінвідповідальності та накладено штраф. Позивач вважає, що у його діях був відсутній сам факт адміністративного правопорушення, та просить суд скасувати постанову про притягнення його до адмінвідповідальності серії ВМ1 № 058348 від 17.12.2010 року, а провадження у справі закрити.  

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, надав пояснення, викладені у позовній заяві, просив скасувати постанову про притягнення його до адмінвідповідальності серії ВМ1 № 058348 від 17.12.2010 року.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечення проти позову не надав.

Суд вислухавши позивача, дослідивши покази свідка, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних  підстав.

Як встановлено судом 17.12.2010 р. інспектором інспектора ДПС ВДАІ УДАІ м. Суми Мільченком О.О. було складено протокол серії ВМ1 №104727 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що ОСОБА_1 17 грудня 2010 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1                           на нерегульованому пішоходному переході не надав дорогу пішоходам, які рухалися по пішохідному переходу, чим порушив вимоги п.18.1 ПДР. У протоколі містяться пояснення порушника про те, що із рішенням працівника ДАІ  не згоден, так як об’їжджав автомобіль, а пішохід знаходився на боці зустрічної смуги а.с. 5).

Одразу після складання протоколу була винесена 17.12.2010 р. постанова серії ВМ1 №058348 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, за обставин, викладених у протоколі та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. (а.с. 4).

          Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що вона їхала разом із чоловіком 17.12.10 р. у м.Суми, та рухаючись по вул.Шевченка вони набижались до нерегульованого перехрестя, посеред якого виїхав автомобіль із другорядної дороги. Водій ОСОБА_3 скерував свій автомобіль правіше, щоб об’їхати перешкоду і продовжив рух. Аж через 1 км їх зупинив патрульний автомобіль ДАІ та ОСОБА_3 був запрошений для складання протоколу. Свідок стверджує, що під час перетину перехрестя пішоходів на нерегульованому пішоходному переході не було, можливо вони з’явились на переході пізніше, коли вже їх автомобіль перетнув вказаний пішохідний перехід.

          У відповідності до ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

          Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то –пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.

          Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, у судовому засіданні відповідач, в порушення вимог ст.71 КАС України не надав доказів, передбачених ст.251 КпАП України, щодо скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення.

Так, відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із єдиного доказу –протоколу, що складений відповідачем, не видається можливим встановити достовірність встановлених інспектором обставин про порушення водієм Правил дорожнього руху. Незважаючи на заперечення водія про скоєння ним правопорушення, інспектор, під час фіксації події, беззаперечних доказів порушення Правил дорожнього руху водієм не зібрав, свідків не встановив, та пішоходів, яким ОСОБА_1 не надав дорогу, не опитав.

На запит суду щодо витребування матеріалів фотофіксації дорожньої обстановки, де відображено рух автомобіля ОСОБА_1 по пішоходному переходу (а.с.16), який був отриманий УДАІ в Сумській області (а.с.17), відповідь до суду не надійшла та матеріали в судове засідання представлені не були.

Зважаючи на те, що належних доказів, передбачених ст.251 КпАП України відповідачем у судове засідання не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дійсно у діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, а відповідачем не доведена правомірність своїх дій та рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 70, 71, 160-163 КАС України,  суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволено повністю.

 Скасувати  постанову серії ВМ1 № 058348 від 17.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. та провадження по справі закрити. .

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

 Суддя