Справа №  2-а-450/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         21 лютого 2011 року                                                        смт. Ратне

          Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого –судді Ляха В.І. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про визнання дій відповідача неправомірними, про зобов’язання його перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

8 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначає, що він з 31.01.1995 року по 18.02.2008 року був інвалідом 3 групи а з 19.02.2008 року є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалим 1 категорії від такої аварії.

          Відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі – Закон), йому повинна була б виплачуватись державна пенсія: як інваліду 3 групи, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком; як інваліду 2 групи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Відповідач в таких розмірах пенсію ньому не виплачував і не виплачує, зробити її перерахунок в сторону збільшення та виплатити відмовляється.

          Просить суд постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату державної пенсії: з 31.01.1995 року по 18.02.2008 року як інваліду 3 групи, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком; з 19.02.2008 року по день звернення до суду з позовом, як інваліду 2 групи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону  з врахуванням проведених виплат.

Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування пенсій відповідно до Закону з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654.

          Просить у задоволенні позову відмовити.

          Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, ОСОБА_1 відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим ньому посвідченням серіїНОМЕР_1 від 15.06.1995 року.

З пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 30.01.1995 року слідує, що ОСОБА_1 з 30.01.1995 року по 18.02.2008 року був інвалідом 3 групи, а з 19.02.2008 року ньому встановлено 2 групу інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відповідності до ст.6 Закону України „Про пенсійне забезпечення” особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов’язку.

Встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні та згідно листа відповідача від 17.01.2011 №3/С-01  з 31.01.1995 року по 18.02.2008 року отримував пенсію по 3 групі інвалідності, а з 19.02.2008 року по даний час отримує пенсію по 2 групі інвалідності.

Крім отримуваної основної пенсії позивач відповідно до ст.49 Закону має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір основної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи ст.54 Закону визначено у 8 пенсій за віком, додаткової пенсії  згідно ст. 50 Закону - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак розміри як основної так і додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від  28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, чим спростовується твердження відповідача  про неприйняття Верховною Радою України  рішення про відновлення дії Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього.

Відповідач згідно поданого заперечення виплачує позивачу основну та  додаткову пенсію в менших розмірах, керуючись при цьому постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону, а не вище названі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року та від 16 липня 2008 року №654,  оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної  і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Ратнівському районі волинської області..

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач, всупереч ст. 71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності своїх дій в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у меншому, ніж встановлений Законом, розмірі, не довів.

Ухвалою суду від 21 лютого 2011 року згаданий адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання права на пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону, зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити таку пенсію за період з 31.01.95 року по 7.08. 2010 року залишено без розгляду.  

Таким чином, захисту підлягає право позивачки шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити в межах визначеного ч.2. ст.99 КАС України шестимісячного строку позовної давності основну пенсію та додаткову пенсію в розмірі згідно ст.ст. 50,54 Закону за період з 08.08.2010 року по 08.02.2011 року з врахуванням виплачених сум.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись  ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від                    22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд   

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про визнання дій відповідача неправомірними, про зобов’язання його перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Ратнівськму районі Волинської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  основної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період з 08 серпня 2010 року  по 8 лютого 2011 року  та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії в розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком згідно ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період  з 08 серпня 2010 року  по 08 лютого 2011 року,   з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 08 серпня 2010 року  по 8 лютого 2011 року   з урахуванням виплачених сум.

В решті частини позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ратнівський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг.

          Головуючий                                                                   Лях В.І.