Справа №  2-а-256/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08.02.2011                                                                                                     м.Енергодар       

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

головуючого:  Федоренко  О.  І.

при секретарі:  Черкашиній О.О. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Енергодар справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до   інспектора ДПС відділу ДАІ м. Таврійськ при УДАІ УМВС України в Херсонській області старшого сержанта міліції Коваля Анатолія Павловича  про  скасування постанови  ДАІ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом  в якому просить  поновить строк на звернення до суду, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 151788 від 22.7.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначення адміністративного покарання у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн. та закрити провадження по справі. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22.7.2010 року, відповідачем відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення ВТ1 № 004163, згідно якого, 22.7.2010 року о 23 годині 29 хвилин на 67 кілометрі автотраси Херсон-Генічеськ він керував автомобілем та рухався прямо по лівій полосі руху, передбаченої для повороту ліворуч, чим порушив п.1.18 ПДР України. На підставі вищевказаного протоколу відповідачем того ж дня була винесена оскаржувана постанова, за якою позивач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків), і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач не погоджується з цим зазначаючи, що рухався по крайній лівій смузі, про що й повідомив інспектора. Окрім того, при складанні протоколу відповідач не роз’яснив йому прав, передбачених ст.63 Конституції України. Просить постанову скасувати. У зв’язку з тим, що позивач оскаржував дії інспектора ДАІ до прокуратури, він пропустив десятиденний строк на звернення до суду й просить його поновити.  

       В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та, посилаючись на викладені в заяві доводи та обґрунтування просить його задовольнити.

       Відповідач причину та обставини неявки не повідомив, свою думку щодо позовних вимог не висловив, заяви щодо відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю не надав, у зв’язку з чим суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутністю відповідача в порядку ст.128 КАС України.

       Вислухавши пояснення, перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

       Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Як встановлено у судовому засіданні, відносно позивача 22.7.2010 року відповідачем  складений протокол про адміністративне правопорушення ВТ1 № 004163 та постанова ВТ № 151788, зміст яких викладений вище. Постановою по справі про адміністративне правопорушення позивач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн. (а.с.4,14).

      Згідно ст.289 КУпАП строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня її винесення.

      Постанову винесено 22.7.2010 року, позивач оскаржував постанову до прокуратури, що підтверджується супроводжувальними листами у зв’язку з чим, суд вважає дану підставу поважною для поновлення строку на звернення до суду.  

       Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог наполягав на тому, що рухався по крайній лівій смузі, а також відповідачем не було роз’яснено йому прав на захист.  

       Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

       Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.        

       Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)  встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів а також іншими документами.

       Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

       Згідно до частити 6 зазначеної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, суд вирішує справу на основі наявних доказів.          

       Відповідач по справі своєї думки з приводу позову не висловив, про що його було зобов’язано ухвалою суду, тому суд, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішує справу на основі наявних у матеріалах справи доказах.             

       Відповідно до змісту ст.69 КАС та 251 КУпАП суд оцінюючи, як докази пояснення позивача та протокол про адміністративне правопорушення приходить до наступного.

       В бланку протоколу про адміністративне правопорушення визначений пункт за яким особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ознайомлюється зі своїми правами та обов’язками передбаченими, як вказано у бланку протоколу ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП. В протоколі відсутній підпис про роз’яснення позивачеві змісту ст.63 Конституції України  та ст.268 КУпАП. Окрім того, ні в протоколі ні в постанові відсутній зміст статей 63 Конституції України та 268 КУпАП.       

       Відповідно до ст.63 Конституції України кожному гарантується знати свої права та обов’язки, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки громадян мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом.  Згідно ст.63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний мають право на захист.   

       Відповідно до ч. 4 ст.256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею  268 цього Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.

       Оскільки в протоколі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутня відмітка про роз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав та обов’язків, суд вважає, що їх йому роз’яснення не було. Не роз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав та обов’язків, суд вважає безумовним порушенням прав цієї особи на захист, що на думку суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.      

      Окрім того, згідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.       

       Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки в ній зазначений пункт ПДР, який порушив позивач, але він не відповідає обставинам справи. Зазначений в протоколі і постанові п.1.18 (ДЗ) ПДР, який порушив позивач є знак «Низьколітаючі літаки», який ніяким чином не стикується з рухом по смугам й вважає, що невідповідність постанови вимогам ст.283 КУпАП також є підставою для її скасування.

      Щодо закриття провадження по справі у відповідності до ст.247 КУпАП суд вважає наступне. Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ за правопорушення передбачені ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП віднесені до компетенції органів внутрішніх справ (міліції), тому до компетенції суду не входить встановлення наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаними частинами зазначеної статті, тому суд не може прийняти відносно цього рішення в порядку ст.247 КУпАП, на чому наполягає позивач.   

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57,63 Конституції України, ст.ст.122,251,256, 268.283 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,100,158-164,186 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду. Постанову ВТ № 151788 від 22.7.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати. В решті вимог відмовити.

      Постанову в повному обсязі виготовлено 14.2.2011 року

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

          Суддя                                                                                          О.  І.  Федоренко