Справа № 712/6826/13-ц

                                                                        Провадження №4с/712/ 8/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Тітовій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , суб"єкт оскарження Придніпровський  відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувачі: Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ТзОВ «КУА Прімоколект Капітал» на рішення та дії державного виконавця , -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Придніпровський  відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2014 у ВП 42035635 та постанови від 30.11.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу

В обґрунтування заявлених у скарзі вимог зазначає, що 11 лютого 2014 року постановою державного виконавця Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було відкрито виконавче провадження , про існування якого їй стало відомо 04.10.2021 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 42035635. Зазначила, що постанову про відкриття провадження вона не отримувала, в матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій. Вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є незаконними з огляду на те, що виконавче провадження відкрито не за місцем її реєстрації і не за місцем знаходження майна, а відтак всі інші дії державного виконавця, проведені у ВП № 42035635 є незаконними.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2021 року скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання скаржник не з`явився, від її представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд скарги без участі скаржника. Заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Придніпровського ВДВС у м. Черкаси в судове засідання не з`явився, скерували до суду свої заперечення проти скарги, мотивуючи свої запереченя тим, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції ( м. Київ) перебувало виконавче провадження № 42035635 з примусового виконання виконачого листа № 2/712/2314/13 від 04.11.2013 Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» борг у сім 209 940,17 грн. 11.02.2014 року державним виконавецм було відкрито виконавче провадження, постнова надсилалась боржнику рекомендованим листом з повідомленням. Між тим, надати копії відповідних поштових відправлень у Відділу відсутня можливість оскільки відповідні реєстри знищені за закінченням терміну зберігання. На підставі постанови державного виконавця від 30.11.2018, виконавче провадження завершено згідно п.2 ст. 37 ЗУ " Про виконавче провадження». Просили відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 11 лютого 2014 року старшим державним виконавцем Придніпровського  відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Ліщинським О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42035635 з примусового виконання виконавчого листа № 2/712/2314/14 виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» боргу у сумі 209 940,17 грн.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

30 листопада 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачев.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: 1) закінчення виконавчого провадження - згідно зі ст. 49 цього Закону; 2) повернення виконавчого документа стягувачу - згідно зі ст. 47 цього Закону; 3) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав - згідно зі ст. 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови), у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

У п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Звертаючись до суду з указаною скаргою, заявник стверджує, що винесенням оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачеві порушено її права, однак жодних доказів та обгрунтувань цього матеріали скарги не містять, враховуючи і ту обставину, що виконавче провадження № 42035635, в рамках якого заявником оскаржуються постанови, завершене.

З огляду на викладене вище, зважаючи на те, що судом не встановлено порушення прав чи інтересів боржника при винесенні Придніпровським відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області оскаржуваних заявником постанов, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.

Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 01 лютого 2022 року

Головуючий :                                                                                                  С.Є. Токова