22.02.2011 11:16:01

Справа №  1-81/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16.02.2011   Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Білоцерківець О. А.

секретаряЯкименко В.О.

за участі прокурораЯценка В.І.

  адвоката -                                      ОСОБА_3,

  законних представників -                ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                     м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, громадянина України, українця, не одруженого, з неповною середньою освітою, студента 3 курсу Київського вищого професійного училища деревообробки, зареєстрованого  за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця                       м. Любомль Волинської області, українця, громадянина України,  з неповною середньою освітою, не одруженого, студента 2 курсу Київського вищого професійного училища деревообробки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 проживаючого за адресою:                    АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

  , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 10.03.2010 р., приблизно о 21 год. 40 хв., знаходячись                       на вул. Сорочинській, 2 в м. Києві з метою заволодіння чужим майном, вступив в попередню змову з ОСОБА_7

Спускаючись по сходах, в напрямку  Залізничного шосе та, знаходячись  недалеко від будинку №2 по вул. Сорочинська в м. Києві, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побачили раніше не знайому їм  ОСОБА_8, яка йшла в їх напрямку, та вчинили на неї розбійний напад, під час якого ОСОБА_6, порівнявшись  з останньою, витягнув пневматичний пістолет та приставив до правої скроні ОСОБА_8

Погрожуючи його застосуванням, ОСОБА_6 став наполягати  віддати йому мобільний телефон та гроші.

ОСОБА_7 зупинився поруч із ОСОБА_6, подавляючи  своєю присутністю волю  потерпілої до опору, та почав спостерігати по сторонах з метою попередити ОСОБА_6 у разі появи сторонніх людей.

ОСОБА_8, сприйнявши  пневматичний пістолет, яким їй погрожували, як вогнепальну зброю і реальну загрозу своєму життю  та здоров’ю, передала мобільний телефон ОСОБА_6, а останній передав його ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_6, продовжуючи погрожувати застосуванням пневматичного пістолету, став наполягати  віддати йому гроші. ОСОБА_8, шукаючи в своїй сумці гаманець стала відтягувати час, з метою появи сторонніх людей.

ОСОБА_7, здогадавшись про намір потерпілої, крикнув ОСОБА_6, щоб останній наніс удар по ногам ОСОБА_8, остання злякавшись передала ОСОБА_6 гаманець з грошима.

Застосувавши погрозу насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. ОСОБА_6, ОСОБА_7 заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_8,  а саме: мобільним телефоном «Соні Еріксон  J110і», вартістю 300 гривень, гаманцем чорного кольору, вартістю 180 гривень,  в якому знаходились гроші в сумі 280 гривень та 300 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 2395 грн. 20 коп., а всього на загальну суму 3155 грн. 20 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи відповідно до пред’явленого обвинувачення. Суду пояснив, що дійсно вони разом з ОСОБА_6 вчинили розбійний напад на ОСОБА_8, тому що їм були потрібні гроші, зазначив, що кається у скоєному, зробив для себе відповідні висновки, просив суворо не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи відповідно до пред’явленого обвинувачення. Суду пояснив, що не задовго до вчинення злочину для самозахисту придбав пневматичний пістолет, який в подальшому використав, щоб налякати потерпілу під час вчинення розбійного нападу, зазначив, що кається у скоєному, зробив для себе відповідні висновки, просив суворо не карати.

В судовому засідання потерпіла ОСОБА_8 підтвердила фактичні обставини справи за яких на неї був скоєний розбійний напад, зазначила, що вчиненням злочину їй нанесено психологічну травму, вона постійно знаходиться в стані страху, потребує консультацій психолога, та просила призначити підсудним реальну  міру покарання.

Окрім цього вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 доведена іншими доказами у справі, а саме:

-          протоколом огляду місця події від 09.04.2010 р., який проводився за участю підсудних ОСОБА_6. ОСОБА_7, та під час якого було вилучено гаманець чорного кольору;

-          протоколом пред’явлення особи для впізнання, від 12.04.2010 р., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_6, як особу, яка вчинила на неї напад;

-          протоколом пред’явлення особи для впізнання, від 12.04.2010 р., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_7, як особу, яка вчинила на неї напад;

-          протоколом очної ставки від 19.05.2010 р., проведеної між  ОСОБА_6 та ОСОБА_8, під час якої остання підтримала покази, надані нею раніше;

-          протоколом очної ставки від 19.05.2010 р., проведеної між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, під час якої остання підтримала покази, надані нею раніше.

Окрім цього, вина підсудних доведена наявними речовими доказами у справі, а саме: мобільним телефоном «Соні Еріксон  J110і», ІМЕІ НОМЕР_1, акумуляторною батареєю, гаманцем чорного кольору.

Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально – процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудними діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення.

Таким чином, з урахуванням показань підсудних під час судового слідства, показань потерпілої, відсутності будь-яких суперечностей по справі суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних у вчиненні діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення, докази вини підсудних ОСОБА_7,  ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.

Суд приходить до висновку про доведеність пред’явленого                          ОСОБА_7,  ОСОБА_6  обвинувачення, оскільки їх вина підтверджується наявністю достатніх, об’єктивних та допустимих доказів по справі.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_7 є суспільно небезпечним  і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується.

Обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_7 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обтяжуючих покарання обставин, не встановлено.

   Враховуючи викладене, тяжкість та обставини скоєного діяння, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, нижче найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки є наявними декілька обставин, які пом’якшують покарання підсудного, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та з урахуванням особи підсудного.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_6 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується.

Обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_6 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обтяжуючих покарання обставин, не встановлено.

   Враховуючи викладене, тяжкість та обставини скоєного діяння, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, нижче найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки є наявними декілька обставин, які пом’якшують покарання підсудного, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та з урахуванням особи підсудного.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом при вирішенні позовної заяви до уваги беруться положення                          ст. 30 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст.15-1 ЦПК України обставини, що стосуються цивільних справ, з’ясовуються на засадах змагальності.

Таким чином,  саме на цивільного позивача у справі  чи його представника покладається обов’язок надати докази на підтвердження завданої шкоди.

З урахуванням того, що цивільним позивачем суд не надано доказів на підтвердження невідшкодованої матеріальної шкоди, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Тому, залежно від характеру правопорушення, фактичних обставин скоєння злочину, ступеня вини підсудних, їх майнового стану, глибини фізичних                           та душевних страждань потерпілої у зв’язку із завданою травмою, а також                            з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути  з підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь потерпілої по 3 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою в СІЗО, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 16.02.2011 р.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання  у виді 2 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою в СІЗО, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 16.02.2011 р.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 3000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 3000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_8 – відмовити.

Речові докази по справі, а саме:

-          мобільний телефон «Соні Еріксон  J110і», ІМЕІ НОМЕР_1, акумуляторну батарею, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_8 – залишити останній;

-          гаманець чорного кольору, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, повернути власнику - ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом                    15 діб з дня проголошення через районний суд, засудженими, що утримуються                  під вартою  - в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                     О. А. Білоцерківець