Справа № 1-19/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  15 лютого 2011 року  м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя -  Назарук В.А.  

секретар -   Захарчук І.В.

                    з участю:

прокурора Гуца О.Л.

потерпілого –цивільного позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вельбівне  Острозького району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, відповідно до ст.. 88 КК України є таким, що немає судимості

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сіянці  Острозького району Рівненської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, судимого апеляційним судом Хмельницької області 8 квітня 2010 року за ст. 185 ч.2, ст.15, ст. 185 ч.2, ст. 357 ч.3, ст.. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

в с т а н о в и в :

01 липня 2010 року біля 05 год. 15 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи в групі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території філії "Горинь" ТОВ "Вежа", що розташована в АДРЕСА_3 та орендується приватним підприємцем ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в громадському місці, спровокували конфлікт із ОСОБА_1, під час чого умисно нанесли йому численних ударів руками, ногами та дерев’яною палицею в ділянку голови та тулуба, чим спричинили потерпілому фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій підочній ділянці, в склери обох очей, на правому передпліччі, лівому плечі, на лівій гомілці, на 5-му пальці лівої кисті, осаднення на слизовій оболонці нижньої губи зліва, саден на правому передпліччі, на 1-му пальці лівої кисті, на 2-му пальці правої кисті, на обох гомілках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та перелому кісток носа, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3, після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, пошкодив вікна прохідної та його автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зникли з місця події.

Вказані дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за своїм змістом супроводжувались демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, а також відзначалися особливою зухвалістю, що виразилось в насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень та в пошкодженні чужого майна.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2      ст. 296 КК України винним себе визнав повністю. При цьому  показав, що біля 3 років товаришує з ОСОБА_3, з яким вони зустрілись ввечері 30 червня 2010 року в центрі м. Острог. В подальшому вони вживали пиво та горілку, випивши біля пляшки горілки на двох. В подальшому ОСОБА_3 запропонував йому поїхати на Нове місто. Оскільки зазначені події відбувались давно, то точної причини поїздки він не пам'ятає, але зазначив, що можливо між ними була мова за мідь. На таксі вони приїхали до лісосмуги, що в межах м. Острог та вийшли з авто, а водій залишився їх чекати, оскільки ОСОБА_3 залишив йому свій мобільний телефон. Далі він за ОСОБА_3 переліз через огорожу на територію, яка розташована по ліву сторону АДРЕСА_3. В подальшому вони побачили сторожа і підійшли до нього та стали розмовляти і попросили в нього води. Сторож провів їх до воріт на вихід з території і в той час ОСОБА_3 різко розвернувся та вдарив чоловіка у обличчя. Потерпілий відразу ж запитав, чому ОСОБА_3 його вдарив та побіг до  будинку, де взяв дерев’яну палицю, став нею їм погрожувати, наказав покинути територію. ОСОБА_3 звалив ОСОБА_1 на землю та намагався відібрати палицю. Він підбіг до них та почав бити потерпілого ногою по тулубу. В той час його також бив і ОСОБА_3 ОСОБА_1 кричав і він сказав ОСОБА_3, щоб той закрив йому рот, що той і зробив. Далі вони намагались занести потерпілого в середину приміщення, щоб той не кликав на допомогу, але той вдарив його та ОСОБА_3 палицею і зумів вирватись. Після цього він вирішив втекти і коли був біля воріт, то побачив, що ОСОБА_3 зайшов всередину будинку, а потім вийшов та почав бити скло автомобіля ВАЗ 2101. Далі вони втекли до лісу.

У вчиненому кається, просить суворо не карати та обіцяє подібного не повторювати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України винним себе визнав повністю. При цьому  показав, що товаришує з ОСОБА_2 і з ним вони зустрілись ввечері 30 червня 2010 року в центрі м. Острог та в подальшому вживали спиртні напої. Детально відобразити події, які були пізніше він не в змозі, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що в подальшому з ОСОБА_2 поїхав на Нове місто та зайшли на територію філії "Горинь" ТОВ "Вежа", що розташована по АДРЕСА_3, де розмовляли з потерпілим. Чому між ними виникла бійка пояснити не може. Пам'ятає, що в подальшому він дерев'яною палкою побив скло в автомобілі ВАЗ 2101, а далі вони з       ОСОБА_2 втекли до лісу.

У вчиненому кається, просить вибачення в потерпілого, просить суворо не карати та обіцяє подібного не повторювати. Зазначив, що відшкодував потерпілому 2000 грн. збитку.

Крім повного визнання підсудними вини та їх показань про обставини вчинення злочину їх винність у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що орендує приміщення у філії "Горинь" ТОВ "Вежа", що розташоване в АДРЕСА_3 і самостійно його охороняє.

01 липня 2010 року біля 5 год. він перебував на чергуванні, коли помітив підсудних, які стояли біля прохідної. Він вийшов до них та побачив, що останні перебувають в стані алкогольного сп'яніння. Вони попросили дати напитися води та пояснили, що заблукали. Декілька хвилин вони порозмовляли і він провів їх до воріт на вихід із території, коли ОСОБА_3 різко розвернувся та вдарив його в ніс. Він такого не очікував і запитав в ОСОБА_3 за що той його вдарив, а коли побачив, що той мав намір знову його вдарити, то побіг до прохідної, щоб взяти дерев’яну палицю. Нею він пригрозив ОСОБА_3 та ОСОБА_2, але вони підійшли до нього та  звалили з ніг. ОСОБА_3 намагався відібрати в нього палицю, а ОСОБА_2 взяв іншу дерев’яну палицю і нею та ногами почав бити його по різних частинах тіла. Хтось з них намагався закрити йому рот, щоб він не кликав на допомогу і коли вони взяли його в руки, щоб занести на прохідну і ОСОБА_2 пішов від нього, то він декілька разів вдарив ОСОБА_3 і той втік вглиб території фірми.

Він взяв мобільний телефон та пішов на територію сусідньої фірми, щоб зателефонувати в міліцію, а коли повернувся, то почув шум від розбиття скла і  побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли з території філії та пішли в ліс.

Коли він зайшов на територію філії, то побачив, що в його легковому автомобілі ВАЗ 2101 розбиті заднє, два ліві дверні та переднє праве дверне скло та пошкоджено лакофарбове покриття і наявні вм’ятини на даху, задній правій стійці дверей та передніх правих дверях. Також було розбито скло у шибках прохідної.

В приміщенні міліції швидкою медичною допомогою йому було надано першу медичну допомогу. В результаті його побиття йому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден на пальцях обох кисть, на правому передпліччі, крововиливів в правій підочній ділянці.

Зазначив, що ОСОБА_2 просив в нього вибачення, коли приходив до нього з батьком по питанню відшкодування збитків, пояснивши, що на той час від отримання грошових коштів відмовився, пославшись на те, що дане питання буде вирішено судом.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 01 липня 2010 року працював водієм таксі на автомобілі марки "Таврія", коли біля 05 год. до нього підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і попросили відвезти їх на околицю м. Острог до водосховища Хмельницької АЕС, що він і зробив та на прохання пасажира зачекав на них. Оскільки їх довгий час не було, то прочекавши їх півгодини він поїхав на стоянку.

Близько 06 год. вони знову підійшли до нього і ОСОБА_3 сказав повернути свій мобільний телефон, що він і зробив.

Відповідно до протоколу огляду місця події встановлено, що територія філії "Горинь" ТОВ "Вежа" розташована в АДРЕСА_3 і на зазначеній території на час огляду знаходились автомобіль  ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 та прохідна, шибки вікон якої були пошкоджені.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1  (а.с. 66).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта в потерпілого ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій підочній ділянці, в склери обох очей, на правому передпліччі, лівому плечі, на лівій гомілці, на 5-му пальці лівої кисті, осаднення на слизовій оболонці нижньої губи зліва, саден на правому передпліччі, на 1-му пальці лівої кисті, на 2-му пальці правої кисті, на обох гомілках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та перелом кісток носа, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, які могли виникнути не менше як від десяти травматичних дій тупим предметом 01 липня 2010 року    ( а.с.43-44 ).

          Висновком автотоварознавчої експертизи автомобіля підтверджено наявність на ньому механічних пошкоджень та встановлено, що матеріальний збиток від них становить 3060 грн. 05 коп. ( а.с. 52-59).

З явки з каяттям ОСОБА_2 вбачається, що 17.11.2010 року ним було подано явку з каяттям  в якій він зізнався у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_1 ( а.с. 81 ).

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 та         ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При цьому, суд вважає, що в діях підсудних наявна така ознака, як  особлива  зухвалість, оскільки їх хуліганські дії містили таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілому тілесних  ушкоджень, пошкоджені його майна, яке тривало в громадському місці і значний проміжок часу підсудними не припинялось.

Разом з тим, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити посилання на те, що він пошкодив вікна прохідної та автомобіль потерпілого, оскільки він таких дій не вчиняв. Одночасно, суд бере до уваги і те, що хуліганські дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вчинені в групі.

Відповідно до ст.. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин кваліфікується як злочин середньої тяжкості і передбачає альтернативу видів покарання.

Беручи до уваги особу підсудного ОСОБА_2, суд враховує, що він по місцю проживання характеризується посередньо, відповідно до ст.. 88 КК України є таким, що немає судимості.

Відповідно до ст. 67 КК України суд враховує, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 є те, що він вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Водночас, відповідно до ст.. 66 КК України суд враховує, що обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 є його щире каяття, з'явлення зі зізнанням та вибачення перед потерпілим.

Дані, які характеризують особу ОСОБА_2, наявність в нього трьох пом'якшуючих вину обставин та дані про відсутність в нього судимості суд вважає такими, що вказують на можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладення на нього обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Беручи до уваги особу підсудного ОСОБА_3, суд враховує, що він по місцю проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 67 КК України суд враховує, що обставинами,  які обтяжують покарання ОСОБА_3 є те, що він вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та допустив рецидив злочинів. Водночас, відповідно до ст.. 66 КК України суд враховує, що обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_3 є його щире каяття, вибачення перед потерпілим та часткове відшкодування заподіяних збитків.

Дані, які характеризують особу ОСОБА_3, наявність в нього пом'якшуючих вину обставин при наявності обтяжуючих вину обставин та дані про наявність в нього судимості та реальне відбуття ним з 13.09.2010 року покарання у виді обмеження волі суд вважає такими, що вказують на можливість виправлення ОСОБА_3 з відбуванням покарання у виді обмеження волі.

При цьому, суд враховує вирок апеляційного суду Хмельницької області від 8 квітня 2010 року яким ОСОБА_3 засуджений за ст. 185 ч.2, ст.15, ст. 185 ч.2, ст. 357 ч.3, ст.. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки і вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити з застосуванням ст.. 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання за зазначеним вироком.

Вирішуючи питання заявленого ОСОБА_1 цивільного позову суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якому просить стягнути 11460 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

Посилається на те, що своїми діями підсудні спричинили йому тілесні ушкодження у зв'язку з чим він отримав психологічну травму та було порушено нормальний ритм його життя та діями підсудних було пошкоджено його майно.

Пояснив, що ОСОБА_3 відшкодував для нього 2000 грн.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнали частково.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що своїми діями підсудні спричинили йому тілесні ушкодження. Зазначив, що діями підсудних було порушено нормальний ритм його життя.

Пояснив, що було пошкоджено його автомобіль на суму 3060 грн., він не міг використовувати автомобіль, здаючи його в оренду із-за чого втратив 8400 грн. Пояснив, що терпів і моральні страждання у зв'язку з чим просить стягнути з підсудних на його користь 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов про відшкодування матеріальної шкоди не визнав, оскільки автомобіль підсудного не пошкоджував. Позов про відшкодування моральної шкоди визнав повністю.

ОСОБА_3 позов про відшкодування коштів на ремонт автомобіля та на відшкодування моральної шкоди визнав повністю. В іншій частині позов не визнав. Зазначив, що відшкодував потерпілому 2000 грн.

Суд, вислухавши позивача, підсудних, свідка, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений і підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2010 року біля 05 год. 15 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи в групі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території філії "Горинь" ТОВ "Вежа", що розташована в АДРЕСА_3 та орендується приватним підприємцем ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в громадському місці, спровокували конфлікт із ОСОБА_1, під час чого умисно нанесли йому численних ударів руками, ногами та дерев’яною палицею в ділянку голови та тулуба, чим спричинили потерпілому фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій підочній ділянці, в склери обох очей, на правому передпліччі, лівому плечі, на лівій гомілці, на 5-му пальці лівої кисті, осаднення на слизовій оболонці нижньої губи зліва, саден на правому передпліччі, на 1-му пальці лівої кисті, на 2-му пальці правої кисті, на обох гомілках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та перелому кісток носа, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3, після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, пошкодив вікна прохідної та його автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зникли з місця події.

З висновку автотоварознавчої експертизи вбачається, що для ремонту пошкодженого в результаті хуліганських дій автомобіля слід витратити 3060 грн. зазначена сума учасниками процесу не оспорюється, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В той же час, суд вважає, що позивач не надав суду жодного доказу спричинення йому збитків на суму 8400 грн. внаслідок неможливості користуватись пошкодженим автомобілем, в тому числі шляхом здачі його в оренду та отримання від цього коштів. При цьому суд бере до уваги і те, що доказів використання зазначеного автомобіля таким чином в минулому позивач не подав.

Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Дії підсудних є такими, що порушили особисті немайнові блага потерпілого, передбачені ст. 201 ЦК України. Оскільки майно потерпілого в результаті хуліганських дій було пошкоджено, то відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України кошти на відновлення автомобіля підлягають стягненню з підсудних. При цьому, суд враховує, що під час розгляду справи ОСОБА_3 потерпілому було відшкодовано 2000 грн. матеріальної шкоди.

З позовних вимог та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він просить стягнути з підсудних на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди  1000 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній частині позивач зазначив, що довгий час терпів фізичний біль, втратив звичний ритм життя. Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що підсудними було порушено передбачене законодавством України право ОСОБА_1 на недоторканість та здоров'я, внаслідок чого він терпів фізичний біль та страждання, змушений був лікуватися. При цьому суд враховує і те, що діями підсудних було порушено звичний для ОСОБА_1 ритм життя. Дії підсудних є такими, що порушили права потерпілого, а тому суд вважає за можливе застосувати щодо них норми ст. 23, 1168 ЦК України та стягнути на його користь компенсацію заподіяної моральної шкоди. При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер правопорушення, глибину душевних страждань, вимоги розумності та справедливості та визначає його в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2  ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Покласти на ОСОБА_2 відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком три роки один місяць.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_3 невідбуте покарання за вироком апеляційного суду Хмельницької області від 08 квітня 2010 року, яким його засуджено по ст. 185 ч. 2, ст. 15, ст. 185 ч. 2, ст. 357 ч. 3, ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки та остаточно покарання ОСОБА_3 призначити у виді обмеження волі строком три роки три місяці.

Строк покарання рахувати ОСОБА_3 з 13 вересня 2010 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписку про невиїзд.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 1060 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, відмовивши в позові в іншій частині.

Речовий доказ –автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 вважати повернутим ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.