Справа №1-261/11

Ряд. стат. звітн. –45

Код суду - 0707

ВИРОК

Іменем   України

21 лютого 2011 року                                                                                  м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді                                                  Котубей І.І.

при секретарі                                                                      Бедринець М.Ю.

з участю прокурора                                                             Кунак Н.О.

підсудної                                                                                ОСОБА_1

захисника                                                                                 ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево кримінальну справу по  обвинуваченню

                                                                           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, не одруженої, уродженки смт.Чинадієво, Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1, мешканки АДРЕСА_2,  без освіти, непрацюючої, відповідно до ст. 89 КК раніше  судимої,   

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 166, ч.2 ст. 304 КК України, -

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1, будучи матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, протягом часу з народження дитини, тобто з 04.01.2002 року по 10.01.2011 року, не доглядала за своїм малолітнім сином, не дбала про його духовний та розумовий розвиток, що призвело до духовного та розумового відставання ОСОБА_3 від однолітків. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 щодо виховання та догляду за дитиною порушила вимоги  ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Крім того ОСОБА_1 порушила вимоги ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», що полягає у невиконанні нею передбачених обов’язків по вихованню дитини, піклування про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку її природних здібностей, повазі гідності дитини, підготовки її до самостійного життя та праці, порушила права дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.  Такі неправомірні дії ОСОБА_1 спричинили тяжкі наслідки для здоров’я потерпілого ОСОБА_3 у вигляді відставання його в духовному та розумовому розвитку від однолітків, його педагогічної запущеності.

          Крім цього, ОСОБА_1, будучи матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, протягом часу з 21 грудня 2010 року по 10 січня 2011 року, застосовуючи психічний вплив на малолітнього, користуючись авторитетом матері, шляхом переконання та погрожуючи залишенням без засобів до існування, схилила свого сина ОСОБА_3 до заняття жебрацтвом, тобто випрошування у сторонніх осіб на вулиці грошей та інших матеріальних цінностей. Приставши на переконання матері та боячись залишитись без засобів до існування самим та залишити без таких засобів своїх брата та сестер, ОСОБА_3 протягом часу з 21 грудня 2010 року по 10 січня 2011 року неодноразово, перебуваючи поблизу магазину «Барва», що знаходиться на вул. Матросова в м.Мукачево, випрошував гроші та інші матеріальні цінності у перехожих осіб. Отримані в результаті жебракування гроші ОСОБА_1 забирала та використовувала на потреби сім’ї, а саме для купівлі продуктів харчування

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою визнала повністю та показала, що на даний час він ніде не працює, у сім’ї важке матеріальне становище, немає грошей на продукти харчування та ліки. В шлюбі вона не перебуває, але має на утримнні чертверо дітей.  Саме тому з грудня 2010 року по січень 2011 року вона  примушувала свого малолітнього сина  йти  до магазину «Барва», де проходять багато людей, та випрошувати гроші у перехожих громадян. Нажебраковані гроші вона забирала від сина та використовувала на потреби сім'ї. Син дійсно жодного разу не був в школі, бо вана його не записувала. На даний час вона про вчинене сильно жаліє, обіцяє більше ніколи не примушувати дитину жебракувати. Крім того пояснила, що вже записала дитину в школу, стала особисто займатися його вихованням. Просить сурово її не наказувати, оскільки в неї на утриманні четверо дітей, чоловіка немає, тому змушена самостійно їх утримувати.

За згодою учасників судового розгляду, на підставі ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміє підсудна  зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також роз’яснив, що в такому випадку  вона буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи.

          Крім визнання підсудною своєї вини її вина у вчинених злочинах  підтверджується зібраними по справі і перевіреними судом доказами., а саме:

-          попередженнями про недопущення жебрацтва малолітніх дітей від 21.12.2010 року, 25.12.2010 року, 29.12.2010 року, відповідно до яких ОСОБА_1 була неодноразово попередження про те, щоб не втягувати свого малолітнього сина у заняття жебрацтвом (а.с.13-15);

-          актом обстеження житлово-побутових умов малолітньої дитини, відповідно до якого умови для проживання та санітарний стан приміщення, де проживає дитина, незадовільні (а.с.22);

-          довідками відділу освіти виконавчого комітету Мукачівської міської ради, згідно яких ОСОБА_3 не вміє читати, писати, рахувати, значно відстає в соціальному, емоційному, інтелектуальному та комунікативному розвитку в порівняння з однолітками (а.с. 17, 19).

          Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 в скоєні злочинів передбачених ст. 166, ч.2 ст. 304 КК України, тобто злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки та втягнення малолітнього у заняття  жебрацтвом, вчинене матір’ю - в судовому засіданні повністю доведена.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

                 Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          При обрані виду і розміру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки злочинів, всі обставини справи, особу підсудної ОСОБА_1, яка скоїла тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, щиро розкаялася у вчинених злочинах, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судима, по місцю проживання характеризується посередньо та обставини, що пом’якшують покарання.  Також суд враховує, що підсудна на утриманні має чотирьох малолітніх дітей, яких утримує сама.

          З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

          Керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

з а с у д и в :

           ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 166 та ч.2 ст.  304  України, призначивши покарання:

-          за ст. 166 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

          -   за ч.2 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

          На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

          Запобіжній захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.          

        Вирок може бути оскаржено на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення, а засудженим в цей же термін з дня отримання копії вироку через цей суд в апеляційний суд Закарпатської області.

               Головуючий                                                                           І.І. Котубей