Справа  № 1-72/11

Рядок стат. звітн. –19

Код суду –0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого  2011 року                                                                 м.Мукачево

                    Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

  в особі:       головуючого                                                  Котубей І.І.

        при       секретарі                                                            Бедринець М.Ю.

з участю:          прокурора                                                            Грицак А.В.

                      підсудних                                                            ОСОБА_1, ОСОБА_2   

                    захисника                                                             ОСОБА_3

                    потерпілого                                                   ОСОБА_4                                        

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженя, громадянина України, ромської народності, не працюючого, не одруженого, уродженця та мещканця АДРЕСА_1, без освіти, раніше судимого  09.12.2008 року Мукачівським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 –ч.2 ст.185, ст.70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,

за ч. 2 ст. 185  КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народженя, громадянина України, ромської народності, не працюючого, не одруженого, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, без освіти, відповідно до ст.89 КК України не судимий,

за ч. 2 ст. 185  КК України,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2010 року  біля 19-ї години  ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою крадіжки чужого майна, підійшли до дворогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_4, зрізали з огорожі мідну сітку довжиною 16 метрів, вартість якої згідно висновку експерта № ОМ-72   від 27.03.2010 року становить 1232 гривні 00 копійок, яку в подальшому таємно викрали, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою в скоєнні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 04.03.2010 року близько 17 години він  разом із своїм товаришем ОСОБА_2 поїхали в с.Ключарки на вул. Молодіжну. На вулиці вже стемнілося. Підійшовши до крайньої хати на вказаній вулиці, де була мідна огорожа, вони разом за допомогою кусачок стали знімати дану огорожу, скрутили її, поставили  на велосипед і поїхали в с. Н.Давидково. Мідну огорожу вони викрали, щоб її здати на металобрухт і за це отримати  гроші. Прийшовши в с. Н.Давидково вони побачили, що на пункті прийому металобрухту було закрито, і тоді вирішили сховати мідну сітку на смітнику, який був неподалік.  Після того, сховавши викрадену сітку, вони поїхали в ромське поселення в. с. В.Лучки. Кусачки,  якими ОСОБА_2 різав сітку, вони загубили. Скоїти вказану крадіжку запропонував ОСОБА_2.

Крім того підсудний ОСОБА_1 показав, що на даний час він проживає разом з своєю співмешканкою, з якою шлюб не укладав. Разом на утриманні вони мають п’ятеро дітей, однак у свідоцтвах про народження цих дітей батьком записана інша особа. Він добре розуміє, що злочин скоїв в період іспитового строку, будучи раніше судимий, однак обіцяє більше ніколи такого не робити і просить не позбавляти його волі. Крадіжку вчинив, бо  в нього на утриманні багато дітей і дуже потрібні були гроші.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2  вину свою в скоєнні злочину також визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 04.03.2010 року близько 17 години він  разом із своїм товаришем ОСОБА_1 поїхали в с.Ключарки на вул. Молодіжну. Вони їхали на велосипеді, що належав йому. На даний час в нього цього велосипеду вже немає, так як він його продав.  На вулиці вже стемнілося. Підійшовши до крайньої хати на вказаній вулиці, де була мідна огорожа, вони разом за допомогою кусачок стали знімати дану огорожу, скрутили її, поставили  на велосипед і поїхали в с. Н.Давидково. Мідну огорожу вони викрали, щоб її здати на металобрухт і за це отримати  гроші. Прийшовши в с. Н.Давидково вони побачили, що на пункті прийому металобрухту було закрито, і тоді вирішили сховати мідну сітку на смітнику, який був неподалік.  Після того, сховавши викрадену сітку, вони поїхали в ромське поселення в. с. В.Лучки. Кусачки,  якими він різав сітку, вони загубили. Скоїти вказану крадіжку запропонував саме він, оскільки раніше він проходив біля цього будинку, бачив огорожу біля нього і вирішив її викрасти. Запропонувавши ОСОБА_1 разом скоїти цю крадіжку він підготовився, взяв з собою кусачки та велосипед.

Підсудний ОСОБА_2  обіцяє більше ніколи такого не робити і просить не позбавляти його волі. Дану крадіжку він скоїв тому, що хворіє, на лікування йому постійно потрібні гроші.

          Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що він кожен день випускає курей на огород, який огороджений мідною сіткою. 05.03.2010 року біля 08 години 30 хвилин, я пішов на огород та випустив курей з курника, але всі кури побігли в кінець огорода і перейшли до сусідки. Щоб зрозуміти, яким чином вони вийшли за межі його огороду, він пішов у кінець огороду і виявив, що відсутня огорожа, а саме мідна сітка, якою був огороджений його огород.  Зокрема було викрадено 16 метрів вищевказаної огорожі. На даний час викрадена сітка йому повернута, тому до підсудних він немає ніяких претензій, цивільного позову не заявляє, просить не позбавляти їх волі.

За згодою учасників судового розгляду, на підставі ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють підсудні  зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив, що в такому випадку  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом підсудних, потерпілого та дослідженням матеріалів справи.

          Крім визнання підсудними своєї вини та показів потерпілого, їх вина підтверджується  дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

-          протоколом огляду місця події від 09.03.2010 року, під час якого вилучено мідну сітку, довжиною 16 м. (а.с. 10-13);

-          протоколом огляду місця події від 05.03.2010 року, в ході якого зафіксовано відсутність огорожі на території дворогосподарства в АДРЕСА_3. (а.с. 14-17);

-          протоколом явки з повинною ОСОБА_2 (а.с. 20);

-          протоколом явки з повинною ОСОБА_1 (а.с. 23);

-          протоколом огляду викраденої металевої сітки для огорожі. (а.с. 28);

-          експертним висновком № ОМ –72 від 27.03.2010 року, згідно якого вартість мідної сітки станом на 04.03.2010 року становить 1232 грн.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2, кваліфікована досудовим слідством за ст. 185 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб,  а також вина підсудного ОСОБА_1, кваліфікована досудовим слідством за ст. 185 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб,  в  судовому  засіданні  повністю  доведена.  

         Обставин, що обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

         Обставинами, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

         При обрані виду і розміру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, всі обставини справи, особу підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які скоїли середньої тяжкості злочин, щиро розкаялися у вчиненому злочині, жаліють про вчинене.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, по місцю проживання та по місцю роботи характеризується посередньо, а тому вважає, що його виправлення можливе без призначення йому міри покарання у вигляді позбавлення волі.  

Підсудний ОСОБА_1 є раніше судимим, скоїв даний злочин під час іспитового строку,  крім того під час іспитового строку скоїв і інший злочин, за який засуджений до покарання у вигляді штрафу, тому  вважає за доцільне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Також суд враховує, що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09 червня 2010 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. Даний вирок відповідно до ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.

          Речовий доказ по справі –мідну сітку, слід повернути потерпілому ОСОБА_4, в якого вона знаходиться на зберіганні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                                          ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.185  КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09.12.2008 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два  роки і один місяць позбавлення волі.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду від 09 червня 2010 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.  - виконувати самостійно.

Запобіжній захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу –підписку про невиїзд, змінити на  взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту –17 лютого 2011 року.

ОСОБА_2          визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.185  КК України, призначивши йому покарання у виді арешту на строк чотири місяці.

Запобіжній захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу –підписку про невиїзд, змінити на  взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття його під варту –17 лютого 2011 року,  зарахувавши до нього період  тримання його під вартою з 21 серпня 2010 року по 13 вересня 2010 року.

Речовий доказ по справі, а саме мідну сітку, повернути потерпілому ОСОБА_4, в якого вона знаходиться на зберіганні.

          На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом п?ятнадцяти днів з моменту його проголошення, а засудженими з моменту отримання його копії.

Головуючий                                                                           І.І.Котубей