Справа №  1-46/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 лютого 2011 року                                                                                              

           Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гал Л. Л., при секретарі Тягур А.В., перекладачі ОСОБА_1, з участю прокурора Микулець В.Ю., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мукачево, мешканки    АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, маючої на утримані сімох неповнолітніх дітей, непрацюючої, в порядку ст. 89 КК України не судимої,

за ст. 150-1 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_3 будучи матір’ю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в період з 30 вересня 2010 року по 22 листопада 2010 року в невстановлені слідством дні, в денний період доби, в м. Берегово на пл. Кошута систематично, понад два-три рази на тиждень використовувала  її для заняття жебрацтвом, а саме шляхом тримання її на руках та посилаючись на необхідність в лікуванні  та годуванні малолітньої ОСОБА_4 випрошувала у сторонніх осіб грошей з метою отримання прибутку у вигляді милостині.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнала повністю і пояснила, що вона знаходячись у важкому матеріальному стані та маючи сімох неповнолітніх дітей,  дійсно в період з вересня 2010 року по листопад 2010 року, 2-3 рази на тиждень, з ранку                 м. Берегово на пл. Кошута разом із малолітньою донькою ОСОБА_4 займалася жебрацтвом, а отриманий від цього прибуток витрачала на лікування та утримання дітей.

Оскільки підсудна, прокурор та захисник, відповідно до ст. 299 КПК України визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та не оспорили обвинувачення, тому суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена також матеріалами справи.

Таким чином, дії підсудної ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 150-1 ч. 1 КК України, як використання батьками малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей у сторонніх осіб) з метою отримання прибутку.

Суд обираючи міру покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_3, слід визнати її щире каяття, що має на утриманні сімох неповнолітніх дітей (а.с. 14,36).

По місцю проживання підсудна ОСОБА_3 характеризується посередньо (а.с. 47).

Враховуючи, що підсудна ОСОБА_3 вчинила злочин середньої тяжкості, що вона щиро розкаялася, в порядку ст. 89 КК України не судима (а.с. 37), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с. 47), має на утриманні сімох неповнолітніх дітей, з яких двоє віком до семи років (а.с. 14, 36), суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання, тому на підставі ст. 79 КК України слід прийняти рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_3  та попередження вчинення нею нових злочинів.

Речовий доказ: гроші в сумі 1 (одна) гривня 90 копійок, які зберігаються у фінансовій частині  Берегівського РВ УМВС, слід конфіскувати в доход держави (а.с. 24).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за ст. 150-1 ч. 1 КК України до одного року двох місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речовий доказ: гроші в сумі 1 (одна) гривня 90 копійок, які зберігаються у фінансовій частині  Берегівського РВ УМВС - конфіскувати в доход держави (а.с. 24).

              На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя   Л. Л. Гал