Справа №1-62/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

08 травня 2007року   Галицького районного суду м.Львова

у складі: головуючої судді             Шумської Н.Л.

при секретарі                                Бліхарській Л.Р.

з участю         обвинувача               ОСОБА_6,

захисника                                          ОСОБА_3

представників потерпілої      ОСОБА_4.,ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уроженця мЛьвова, росіянин, громадянин України, не судимий згідно ст.89КК України, на обліку у наркологічному та психо-неврологічному диспансерах не перебуває, не працюючого, не одруженого, освіти середня-технічна (СПТУ №33), проживаючого за адресою АДРЕСА_1, За ч. 1 ст. 115 КК України, суд-

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 16.08.2004 року близько 03:00 год., знаходячись біля кунгу вантажного автомобіля ЗІЛ - 157, що був розташований за адресою АДРЕСА_2, маючи намір заподіяти смерть своєму батькові ОСОБА_2, 1952 р.н. на грунті особистих неприязних відносин з ним, з допомогою металевої труби, яку підібрав на подвір'ї біля кунгу, умисно, із значною силою наніс удар по голові ОСОБА_2., який після отриманого удару сховався в кунг. Продовжуючи доведення свого злочинного наміру, ОСОБА_1 закрив двері кунгу з-зовні металевим дротом, у вентиляційний канал, розташований з низу кунга запустив газ з балона ємкістю 5 літрів, який завчасно приніс з собою. Крім того, через верхній вентиляційний канал кунгу залив в середину бензин з пластикової пляшки ємкістю 5 літрів, яку також завчасно приніс з собою, маючи на меті заподіяти смерть батьку. Підпалив бензин, в наслідок чого стався вибух, силою якого потерпілого викинуло на подвір'я. Тоді ОСОБА_1 тією ж металевою трубою наніс ще декілька ударів ОСОБА_2. по голові, спричинивши забійні рани голови. Таким чином, підсудний вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2., спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для його життя у момент заподіяння: термічні опіки полум»ям у вигляді опіків голови, шиї, тулубу, промежини, верхніх та нижніх кінцівок, спини П та Ш ступеня важкості, 72 % поверхні тіла, опіків дихальних шляхів, забійні рани голови, струс головного мозку, які призвели до смерті потерпілого.

На суді підсудний ОСОБА_1вину свою в скоєні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України заперечив повністю. Пояснив, що 16.08.2004 року ввечері він проснувся і зрозумів, що до батька йому йти ще рано, а тому він пішов прогулятись, бо не міг заснути. Він пішов до матері в кіоск, де вона працювала, щоб поговорити з нею та може чогось навчитись. Приблизно після третьої ночі, він згадав, що йому слід йти до батька на пасіку та попрямував туди. Прийшовши на пасіку, він побачив, що брама відкрита і що горить кунг де вони з батьком ночували та зберігали цінні речі. Потім він побачив, що на нього хтось біжить та подумавши, що це особа, що вчинила підпал, вдарив предметом, що мав у руках (телефоном чи пляшкою) 2-3 рази. Далі він роздивився, що це батько і почали гасити пожежу. Батько був увесь обгорілий, в сажі, сказав, що потрібно загасити пожежу, щоб не згоріла пасіка, забирати балони з газом, який використовували для приготування їжі. Батько сам викликав швидку, а він залишався та чекав на пожежників. Потім пішов додому помитись, де його затримали працівники міліції. Пояснив, що на досудовому слідсві давав визнавальні покази, оскільки погано пам»ятав події та йому здавалось, ніби він дійсно вчинив вбивство батька. Але після лікування в психіатричній лікарні зрозумів, що не вчиняв цього.

Незважаючи на заперечення вини підсудним, його вина у скоєнні вбивства батька ОСОБА_2. повністю стверджується зібраними по справі та перевіреними судом доказами.

З пояснень потерпілого ОСОБА_2., даних ним на досудовому слідстві в лікарні при житті, вбачається, що 16.08.2004року він ночував на пасіці, що розташована по АДРЕСА_2, в кушу вантажного автомобіля. В згадану ніч, перебуваючи у середині кушу, почув кроки та виглянув щоб подивитись хто прийшов і отримав сильний удар по голові металевим предметом. Після чого закрився в кунгу з середини. У той момент коли намагався витерти кров, що текла з отриманої рани, почув як хтось відкриває заглушки вентиляційних отворів кунга. Почув шум, як потім зрозумів, від потрапляння в приміщення кунгу газу. Потім вгорі відкрились отвори, він побачив, що з одного з них, як він зрозумів по запаху, його почали обливати бензином. Він намагався заткнути отвір, так як не зміг покинути приміщення кунгу. У цей момент з іншого вентиляційного отвору в середину з-зовні невідомий кинув підпалену шмату. Бензин загорівся і він почав горіти, однак пролунав вибух, силою якого його викинуло на подвір'я, де він намагаючись збити полум'я, качався по землі. В той момент до нього підбіг невідомий і почав наносити йому удари по голові металевим предметом. Він накинувся на незнайомця і поваливши на землю, впізнав у ньому свого сина ОСОБА_1. Він сильно притис його до землі. Відібрав металевий предмет, яким той наносив удари. Далі встав та кинувся гасити полум»я, що охопило увесь кунг. Розуміє, що усе було детально сплановано з метою позбавлення його життя. Весь обгорілий, лише в трусах побіг до стадіону викликати швидку допомогу (а.с.26).

Представник потерпілоїОСОБА_7., сестри покійного ОСОБА_2.-ОСОБА_5, суду пояснила, що являється родичкою потерпілої. Після засудження матері підсудного ОСОБА_8, підсудний проживав з батьком на вул. Кубійовича. Зі слів бабці підсудної знає, що віносини між сином та батьком були натягнуті, він постійно сварився з сином, бо той не хотів працювати, кожен з них жив сам по собі.

З пояснень свідка ОСОБА_9вбачається, що 16.08.2004року близько 06:30 год. на СППЗ поступило повідомлення, що поАДРЕСА_2пожежа. На місце події виїхав підрозділ СДПЧ -2 Сихівського району, він прибув на місце події близько 09:00 год. На місці подій побачив згорівший автомобіль ЗІЛ - 157 державний номер якого встановити не вдалося і хлопця, як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_1., який пояснив, що він спав в буді що була розташована біля кунгу, близько 05:00 його розбудив батько та повідомив що горить ЗІЛ і вони разом гасили пожежу поки не приїхала пожежна машина. Після огляду місця пожежі, він поставив під сумнів пояснення ОСОБА_1., оскільки навколо автомобіля відчувався різкий запах бензину, сліди від полум"я свідчили про його швидке розповсюдження. ОСОБА_1 вів себе байдуже, що його здивувало, оскільки знав з повідомлення ЦПКЗ, що ОСОБА_2 в лікарні з опіками, крім того, у лікарні він дізнався що ОСОБА_2 потрапив в лікарню з сильними опіками і побоями. Для точного встановлення причини пожежі він викликав спеціалістів ДВЛ ГУ МНСУ у Л/о, які після огляду місця події встановили, що пожежа виникла внаслідок занесення стороннього джерела запалювання з ознаками спеціальної підготовки події. Пояснення відібрати у ОСОБА_2. йому не вдалося, оскільки лікарі пояснили, що він в реанімації у шоковому стані.

З пояснень свідкаОСОБА_8 вбачається, що вона є матір»ю ОСОБА_1та колишньою дружиною покійного. ОСОБА_1ріс замкнутою дитиною до трьох років не розмовляв, не мав друзів, але був добрим, неагресивним. З батьком були натягнуті відносини, батько до сина погано відносився. Тієї ночі вона працювала в нічну зміну продавцем в кіоску. ОСОБА_1приходив до неї та близько 3 год ночі сказав, що йде на пасіку. Зранку син повернувся весь обгорілий та сказав, що на пасіці була пожежа. Приходила до потерпшого в лікарню, купувала ліки. Уважає, що син не міг вчинити вбивство батька.

Допитана судом свідок ОСОБА_10.. пояснила, що від матері потерпілого, яка спілкувалась з ним лікарні, чула, що ОСОБА_2 просив не пускати до нього ОСОБА_8та стверджував, що син ОСОБА_1 підпалив його, намагався позбавити його життя. ОСОБА_8говорила, що ОСОБА_1треба рятувати та просити ОСОБА_2. відмовитись від звинувачень сина. Відносини між батьком та сином характеризувала як конфліктні.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 26/04 від 20.08.2004 року, відповідно до якого у ОСОБА_2. була травма тіла у вигляді 4-х ран на голові і струсу головного мозку, котрі спричинені тупим предметом з обмеженою поверхнею, довгастої форми і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров"я; опікових ран ІІ, ІІІа, ІІІ6 ступенів на 72% поверхні тіла, які спричинені дією високої температури, полум"ям, були небезпечні в момент заподіяння і за цією ознакою відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження могли бути спричинені 16 серпня 2004року в невеликий проміжок часу (а.с.81т. 1)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №86/04 від 25.08.2004 року, згідно якого у гр.ОСОБА_2. була травма тіла у вигляді 4-х ран на голові і струсу головного мозку, котрі спричинені тупим предметом з обмеженою поверхнею, довгастої форми і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров"я; опікових ран 2, За, 36 стюпенів на 72% поверхні тіла, які спричинені дією високої температури, полум"ям, були небезпечні в момент заподіяння і за цією ознакою відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження могли бути спричинені 16 серпня 2004року. Причиною смерті гр.ОСОБА_2. стали термічні опіки 2-3 ступенів, які ускладнились токсичним ураженням всіх внутрішніх опіків, коагулопатією у вигляді згущення крові і привели до тромбоемолії легеневої артерії (а.с.86-89 т. 1).

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №1257 від 14.09.2004 року, відповідно до якого рідина світло-жовтого кольору, яка знаходиться в пластиковій пляшці та металевій каністрі, відноситься до світлих нафтопродуктів і є бензином (а.с.108-110 т.1).

Висновком пожежно-технічної експертизи №26 від 04.10.2004 року встановлено: осередок пожежі знаходився в середині кунгу, який розміщувався на шасі автомобіля "ЗІЛ - 157"; в результаті вибуху вогонь із кунгу перекинувся на задню частину причепа і частково на кабіну автомобіля; в закритому об"ємі кунгу утворилась пожежо-вибухонебезпечна газоповітряна і пароповітряна суміш і при внесені до неї полум"я типу запальнички, сірника, лучини виник вибух з послідуючим горінням; причиною виникнення пожежі є занесення стороннього джерела вогню із ознаками спеціальної підготовки події (а.с. 116-124 т. 1).

Згідно протоколу огляду місця події від 16.08.2004 року, де зазначено, що місцем події являється подвір'я по АДРЕСА_2по середині якого розташовано обгорілий а/м "ЗІЛ-157" . (а.с.11т.1).

Під час відтворення обстановки та обставин події від 19.08.2004року ОСОБА_1 детально показав і описав події що відбулись 16.08.2004року (а.с.44-48 т.1).

Висновком повторної стаціонарної судової психолого-психіатирчної експертизи за № 213 від 06.09.2006 року встановлено, що ОСОБА_1у даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки шизотипового розладу, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_1 також психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності, а також виявляв ознаки шизотипового розладу. Наявні у нього психічні порушення мали значний вплив у період інкримінованих дій на адекватну оцінку ситуаці ситуації, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації та привели до зниження контролю своєї поведінки та здатності її регулювати. Тому в період інкримінованих дій ОСОБА_1 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Висновок судового-експерта психолога: Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічного афекту чи якогось іншого емоційного стану, який може виникати у психічно здорових осіб та який міг би послужити експертною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. Водночас, наявні в ОСОБА_1психічні порушення мали

значний уплив на його поведінку, тому він не в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.119-123 т.2).

Суд не бере до уваги суперечливі та непослідовні пояснення підсудного, вважаючи їх такими, що дані з метою уникнення від відповідальності за вчиненння особливо тяжкого, крайнє аморального злочину.

Таким чином, ОСОБА_1вчинив умисне вбивство свого батька ОСОБА_2, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині і вину його суд вважає доведеною. Кваліфікація діянь за ч.1 ст. 115 КК України правильна.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, те, що він є особливо тяжкий.

Обтяжуючих відповідальність обставини суд не вбачає. Пом"якшуючими відповідальність обставинами суд вважає позитивну характеритику по місцю проживання, його обмежену осудність.

Керуючись загальними засадами призначення покарань, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначати покарання, необхідне та достатнє для його виправлення - мінімальний строк позбавлення волі в межах санкцій інкримінованої статті.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд-

засудив:

ОСОБА_1визнати винуватим та призначити покарання за ч.1ст.115 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання - 17.08.2004 року згідно протоколу затримання (а.с.16 т.1), із зарахуванням попереднього ув»язнення, примусових засобів медичного характеру та лікування.

Запобіжний захід не змінювати.

Речові докази знищити.

Стягнути з засудженого 117грн.70коп. та 1059 грн.24коп. судових витрат на користь НДЕКЦ вибухонебезпечний відділ УМВСУ у Львівській області.

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Львівської області -15 діб з часу проголошення, засудженим у цей же строк з часу отримання копії вироку в СІЗО.