П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.02.2011                                                                                          Справа  № 2-а-326/11

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Костроба Ю.Ю.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про визнання бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни неправомірною та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії

                                                                 ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що має правовий статус «дитина війни». З 31.07.2010 року відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а соціальна допомога надавалася лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Постанови КМУ від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Враховуючи приписи Конституції України щодо недопустимості при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, презумпція винності суб»єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх дій, позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов»язати здійснити нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни з 31 липня 2010 року в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

          Позивач у судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

          Відповідач свого представника у судове засідання не надіслав, надав суду письмові заперечення проти позову та звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності його представника.

          Враховуючи характер заявлених вимог та заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає доцільним розглянути справу у порядку скороченого провадження, відповідно до приписів ч.4 ст.183-2 КАС України.

          Представник відповідача у письмових запереченнях проти позову посилається на те, що позивач має статус ветерана війни внаслідок чого отримує надбавку учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», через що пільги  передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на неї не поширюються.  

         Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та письмові заперечення відповідача, всебічно і повно перевіривши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає позов не обґрунтованим  і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Згідно доданого до заперечень посвідчення позивач з 07.10.2003 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників війни.(а.с.9).

      Згідно доданого до заперечення розрахунку(а.с.10) позивач вже отримує підвищення до пенсії як учасник війни –ветеран війни.

    Таким чином, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, крім тих на які поширюється дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 31.01.2011 р.(а.с.2).

     Суд розглядає справу в межах відкритого судом провадження з урахуванням вимог ст..100 КАС України.

        Керуючись ст..ст.19,22,46,124 Конституції України, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст..ст.8,17,160,162,183-2,186 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  залишити без задоволення, через їх необгрунтованість.

      Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

       Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку  з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.    

             Суддя                                                                                           Костроба Ю.Ю.