1-12/11

                                                                          ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.02.2011 року    Тростянецький районний суд Сумської області  в складі:

          головуючого - судді  Янова Л.М. при секретарі  Голубнича О.В.  з участю прокурора- Ткаченко Л.В., захисника - ОСОБА_1,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженка м.Тростянець Сумської області, українка, громадянка України, освіта середньо-спеціальна,  працює медичною сестрою ДНЗ”Калинка”, розведена, проживає АДРЕСА_1,  раніше не судима,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2  спричинила умисне легке тілесне ушкодження.

Злочин був скоєний при слідуючих обставинах:

ОСОБА_2, будучи матір”ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 20год.30хв. 12.09.2010 року, перебуваючи у власному будинку за адресою АДРЕСА_1, умисно, протиправно спричинила своїй малолітній доньці ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 в пред”явленому їй обвинуваченні, передбаченому ст.125 ч.1 КК України свою вину не визнала та пояснила, що 12.09.2010року увечері на мобільний телефон дитині подзвонив її батько ОСОБА_4. Під час розмови вона не була присутня. По завершенню розмови у дитини почалася істерика, вона плакала, кусалась,  кричала, що батько сказав, що вона матері не потрібна, що мати погана і її кине. У дитини побіліло обличчя, вона почала кидатись на матір, кусалась за руку так, що у неї на правій руці був синець. Вона запропонувала дитині умитись, але та відмовилася, впала у великому коридорі обличям до низу, почала бити руками об підлогу. Вона намагалася її підняти, обійняти, при цьому допускає, що могла подряпати дитину, але не навмисно. Набрала води з крана, бризнула в обличчя дитини, щоб та заспокоїлася, але донька не заспокоїлася. Під час істерики з кімнати виходила бабуся ОСОБА_3, подивитися, що відбувається та говорила, щоб не чіпала дитину, бо буде ще гірше. Коли донька заспокоїлася, вона відвела її спати.

Вранці 13.09.2010року донька запитала з приводу ушкоджень на обличчі, на що мати їй сказала, що у неї була істерика, на що дитина сказала, що мати її не била і після розмови відправила доньку до школи. При цьому вона  сказала доньці нікому не говорити в школі що сталося ввечері, маючи на увазі істерику, але просила доньку говорити, що тілесні ушкодження на обличчі вона отримала внаслідок падіння на килимі вдома. При цьому дитина розповідала різним людям про різні обставини, за яких вона отримала тілесні ушкодження через натиск батька, який за це купив доньці новий мобільний телефон. Сама донька до пригоди 12.09.2010року вела себе адекватно. Істерик за нею не спостерігалось. Що стосується схильності дитини до брехні, вона припускає те, що дитина може збрехати лише за умови впливу батька.

15.09.2010року їй зателефонував колишній чоловік та попросив зустрітись з донькою, щоб купити їй новий костюм. Вона передала батькові дитину в парку ім.Чайковського. Коли донька повернулася то костюма не було. На питання де вона була з батьком донька відповіла, що батько просив її не розповідати. На наступний день донька сказала, що з батьком їздила до незнайомого чоловіка, який писав щось на листку, а батько з ним розмовляв. Також сказала, що батько пообіцяв купити їй новий мобільний телефон за те, що вона поїде з ним. Підсудна підтвердила, що вона дійсно говорила дитині щоб вона не говорила в школі що фактично сталося, щоб стидно не було перед дітьми.

Незважаючи на невизнання підсудною вини, її вина  підсудної підтверджується показами потерпілої,  законного представника потерпілої, свідків та зібраними матеріалами справи.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 пояснив, що вихованням доньки займається його колишня дружина, доньку він бачить майже щодня, спілкується з нею. Іноді донька скаржилась на те, що її б”є мати, але побоїв він ніколи не бачив.

Увечері 13.09.2010року він приїздив до них додому, бо просила донька. На поріг вийшли мати з дитиною. Він побачив на обличчі ОСОБА_3 на правій щоці подряпини. Донька сказала, що впала у третій школі.

14.09.2010року він прийшов до школи до доньки віддати їй цукерки, бо у неї був день народження і цукерками вона пригощала однокласників . В коридорі він побачив, що на правій щоці у доньки мались три подряпини з пожовтінням шкіри навколо них, а на лівій щоці був синець з явно видними відбитками трьох пальців. Він спитав у доньки що трапилось і вона сказала, що її побила мати у присутності бабусі, била руками по голові, за що саме донька не повідомила.

Вийшовши зі школи він зателефонував ОСОБА_2 та запитав, за що вона била доньку, нащо остання відповіла, що дитина впала і щоб батько не втручався у виховання дитини.

Після школи він забрав дитину та повіз до лікарні  В кабінеті лікаря був представник з прокуратури, яка порадила звернутися з заявою до прокуратури. Після лікарні донька сказала батьку, що мати побила її за те, що вона “закатала істерику”.  Повідомив, що раніше він не бачив слідів побоїв у дитини, що мати добре піклується про доньку, приділяє їй достатньо уваги і є гарною матір»ю.

Допитана в судовому засіданні в присутності батьків, соціального педагога та представника служби у справах дітей неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила,що вона проживає з мамою, але часто спілкується і з татом. Мама не погодилась з нею погратись і вона образилась в в неї була істерика. Мама її заспокоїла. Вранці вона побачила в дзеркалі, що  у неї були подряпини та п»ятна на обличчі. В школі сказала, що впала Так сказала, щоб діти не сміялись.Питала і вчиталька, якій теж сказала, що впрала Тату теж сказала, що перечепилась через поріг. Насправді так говорити її просила мама. Тато забрав зі школи і вони з міліціонером їздили в лікарню і розмовляли з якимось дядею. Пояснила, що сказала мамі про те, що їздили з татом у лікарню і мама їй сказала, що маму можуть посадити. Потерпіла пояснила, що в прокуратурі вона говорила так теж тому, що тато пообіцяв їй купити мобільний телефон  і комп»ютер, в судовому засіданні потерпіла на питання батька відповіла, що мобільний телефон він обіцяв купити за те, що вона вивчить таблицю множення.а тому вона вирішила так говорити на маму, щоб він це купив.  Дівчата та хлопці, бабуся чи дідусь мене вранці не били.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що 26.10.2010року вона працює соціальним педагогом Тростянецької спеціалізованої школи 1-3 ступенів №5 та  була присутня при допиті малолітньої ОСОБА_3, 2002 р.н., учениці 3-а класу ЗОШ №5 м.Тростянець.

До початку допиту нею проведено індивідуальну бесіду наодинці з дитиною, оскільки та боялася давати показання через загрозу покарання з боку матері за це.

Під час допиту дитина спілкувалася вільно, розкуто, на запитання реагувала адекватно, давала повні відповіді. Розуміла, про що йде мова, у своїх поясненнях не плуталась, чітко розбиралась в обставинах, місці, часі, обстановці вчинення злочину.

 Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2001року вона бачила у племінниці на обличчі 2 чи 3 подряпини від вуха до правого кута роту ОСОБА_3 та були ледь помітні синці. На запитання звідки це у неї дівчинка відповіла, що вдома перечепилась та впала. У під”їзді свого будинку вона зустріла бабусю ОСОБА_3 та повідомила про подряпини на обличчі онуки. Та відповіла, що бачила їх.  Наступного дня вона дізналася від батька ОСОБА_3 та її бабусі, що тілесні ушкодження дитина отримала від матері за те, що та відмовилася йти до туалету. Повідомила також, що іноді у дитини бувають капризи, але до істерики не доходило.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає з чоловіком, донькою ОСОБА_2 та онукою ОСОБА_3. 12.09.2010року увечері вона була вдома. Онуці на мобільний телефон подзвонив її батько ОСОБА_4. По завершенню розмови у дитини почалася істерика,  кричала, що вона нікому не потрібна, що мати її не любить. У дитини побіліло обличчя, вона почала кидатись на матір, вкусила ту за руку. Донька запропонувала дитині умитись, повела дитину до ванної кімнати, але ОСОБА_3  впала у великому коридорі обличчям до низу. Тілесних ушкоджень вона на обличчі дитини не бачила і побачила їх лише вранці.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що 13.09.2001року в кабінеті сімейного лікаря в Тростянецькій ЦРЛ вона бачила малолітню ОСОБА_3 на обличчі якої були синці та подряпини. В присутності батька вона запитала звідки у дівчинки ушкодження на що та відповіла, що тілесні ушкодження завдала мати за те, що вона “закатала істерику” та не хотіла йти до ванної кімнати. Мати схопила її за руку та потягла по коридору. Дитина намагалася вивільнитися та побігла до своєї кімнати, сіла на ліжко та почала плакати. Підійшла мати і декілька разів вдарила доньку долонею руки по обличчю і вийшла з кімнати. Коли ОСОБА_3 йшла до школи то мати попередила її, щоб та не розповідала нікому про цей випадок. В цей же день на роботі вона склала рапорт прокрору по даному факту.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що до неї приходив з донькою ОСОБА_4 і питав як йому поступити далі, що його доньку побили і на обличчі дівчинки вона бачила ушкодження, тобто синці.

Свідок ОСОБА_11 на досудовому слідстві пояснив, (покази якого були оголошені та проаналізовані в судовому засіданні) що він працює судово-медичним експертом в Тростянецькій ЦРЛ, що ним 15.09.2001року у приміщенні Тростянецького відділення СОБСМЕ у присутності батька ОСОБА_4 Та соціального педагога Тростянецької СШ№5 ОСОБА_5 Проведене судово-медичне обстеження ОСОБА_3, 2002 р.н. Як пояснив батько ОСОБА_4, 12.09.2010року у вечірній час дитину побила мати, таскала її за руки та наносила удари по обличчю. На тілі дитини в області скроні справа смугастий синець розміром 0,5х4,5см, в області правої щоки смугастий синець розміром 0,3х4см, в області правої щоки три смугасті синці з незміненими ділянками шкіри посередині розміром 1х2см, 1х5,5см, 1х4см, в області лівої щоки три смугасті крововиливи з незміненими ділянками шкіри посередині розміром 0,8х3см, 0,8х4см, 0,8х6см. Усі синці багрового кольору.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони спричинені ударною дією тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить їх характер. По три синці в області кожної щоки утворились в наслідок ударної дії предметів, що мають циліндричний зріз, про що свідчить наявність незміненої ділянки шкіри посередині синців. Ці тілесні ушкодження могли утворитись у вказаний у направленні час.

Проведеною судово-медичною експертизою ці дані підтвердились. Крім того, підтверджена можливість утворення ушкоджень за обставин побиття долонею руки. Тілесні ушкодження могли утворитись виключно у результаті удару і виключається можливість їх утворення у результаті ковзаючої дії. Цілісність шкіряного покриву не порушена.

Окрім показань вищевказаних осіб вина обвинувачених підтверджується матеріалами кримінальної справи:

?          висновком експерта №227 від 15.10.2010 року, згідно якого у малолітньої ОСОБА_3 виявлено: синець в області скроні справа, чотири синці в області правої щоки, три синці в області лівої щоки. Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить її характер. По три синці в області кожної щоки утворились внаслідок ударної дії предметів, що мають циліндричний зріз, про що свідчить наявність незміненої ділянки шкіри посередині синців, можливо в результаті дії падбців рук людини. Дані тілесні ушкодження могли утворилися увечері 12.09.2010 року в результаті ударів розкритою долонею руки по обличчю (а.с.48-49).

?          Протоколом допиту експерта ОСОБА_11, який пояснив, що ним 15.09.2010 року у приміщенні Тростянецького відділення СОБСМЕ проведене обстеження ОСОБА_3. На тілі дитини виявлено: в області скроні справа смугастий синець розміром 0,5х4,5 см, в області правої щоки смугастий синець розміром 0,3х0,4 см,  в області правої щоки три смугасті синці з незміненими ділянками шкіри посередині розміром 1х2 см, 1х5,5см, 1х4 см, в області лівої щоки три смугасті крововиливи з незміненими  ділянками шкіри посередині розміром 0,8х3см, 0,8х4см, 0,8х6см. Усі синці багрового кольору.

Локалізація тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони спричинені ударною дією тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить їх характер. По три синці в області кожної щоки утворилися внаслідок ударної дії предметів, що мають циліндричний зріз, про що свідчить наявність незміненої ділянки шкіри посередині синців. Ці тілесні ушкодження могли утворилися у вказаний у направленні час.

Дані судово-медичного дослідження №227 від 15.10.2010 року підтвердились у ході експертного дослідження. Крім того, підтверджена можливість утворення ушкоджень за обставин побиття долонею руки.

Тілесні ушкодження могли утворилися виключно у результаті удару і виключається можливість їх утворення у результаті ковзаючої дії. Цілісність шкіряного покрову не порушена  (а.с.51-53).

-матеріалами дослідчої перевірки (а.с.8-15).

Підсудна та захисник вважають, що слід винести оправдувальний вирок, так як ніхто із свідків не був очевидцем тих подій, які відбувались ввечері в будинку підсудної. Що експертиза проводилась у її відсутності, що з постановою про проведення  експертизи вона ознайомилась  після того, як був готовий уже висновок і що взаємовідносини з дитиною у неї гарні і вона ніколи не била свою дитину.

Суд проаналізувавши всі покази: потерпілої, законного представника потерпілої,  свідків, приходить до висновку, що вина підсудної знайшла своє підтвердження.

Так, коли потерпіла прийшла до школи 13 вересня, то у неї було розпущене волосся, і вчитель зробила дитині зауваження про необхідність зібрати волосся. Коли ОСОБА_3 підняла волосся, то вона побачила подряпини, спитала звідки у неї тілесні ушкодження, на що отримала відповідь, що упала. Особливої уваги не звернула і більше питань не задавала.

Факт наявності ушкоджень на обличчі дитини підтвердили: сама потерпіла, яка в судовому засіданні пояснила, що ушкодження вона отримала 12 вересня 2010 року дома, коли вона не послухалась маму, та образилась на неї, бо вона не захотіла почитати їй книжку, а тому почала вередувати і мама коли її «заспокоювала» зачепила її. А на другий день мама говорила нікому не розповідати в школі про конфлікт.;

законний представник потерпілої – її батько ОСОБА_4, який звернувся з дитиною до лікарні та до судово-медичного експерта, який підтвердив наявність тілесних ушкоджень на обличчі дитини.

Факт наявності тілесних ушкоджень підтвердили і свідки ОСОБА_13, ОСОБА_3,ОСОБА_9ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Суд вважає, що висновок судово-медичного експерта є обґрунтованим. Підсудна була ознайомлена з матеріалами експертизи, ніяких зауважень, клопотань чи доповнень не мала.

Тілесні ушкодження могли утворитися виключно у результаті удару і виключається можливість їх утворення у результаті ковзаючої дії. Цілісність шкіряного покрову не порушена   

Таким чином суд приходить до висновку, що ушкодження не могли бути спричинені шляхом падіння на килим. Крім того в судовому засіданні дівчинка пояснила, що вона дійсно вчинила істерику і падала на килим, але лежала на спині і при цьому била по підлозі ногами та руками, а мама намагалась її заспокоїти.

Крім того у суду немає ніяких фактів, що дитина могла отримати ушкодження обличчі іншим шляхом, що підтверджується показами самої підсудної, яка не заперечує факту що дитина билась в істериці, що вона її заспокоювала і могла ненавмисно спричинити подряпини нігтями, але навмисно бити не хотіла.

На другий день ушкодження на обличчі бачили свідки.

За таких обставин суд вважає, що винність підсудної ОСОБА_2 в скоєнні злочину доказана і її дії суд кваліфікує по ст.125 ч.1 КК України, так як вона своїми діями вчинила спричинення умисного легкого тілесного ушкодження малолітній дитині.

При визначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини, що обтяжують та пом»якшують покарання,    за місцем проживання характеризується  позитивно, раніше не судима, тяжких наслідків не наступило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

                                                            ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винною  в  скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1  КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 550 грн. (п»ятьсот п»ятдесят грн..)

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу –  залишити попередню  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Сумської області через Тростянецький райсуд протягом 15 діб після його проголошення, а для засудженої в той же строк з часу отримання  копії вироку.

        Суддя                                                                             Янова Л.М.