Справа № 2-а-721/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     21  лютого  2011 року.                                                             м. Суми.          

           Зарічний районний суд м. Суми в складі  :  головуючого –судді Бойка В.Б.,

                                                                                        при секретарі –Москаленко  Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну  справу за  позовом  ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми  про  визнання  дій  протиправними,  спонукання  до  вчинення  дій,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач свої вимоги мотивує тим, що з  1993  року  його  було  віднесено  до  учасників  ліквідації  аварії на ЧАЕС  ( категорія  ІІ ),  він  отримує  пенсію  за  віком  відповідно  до  ст.ст.  26  та  27  Закону  України  «Про  загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування «, а  також  відповідно до  ст.  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”  - додаткову  пенсію  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю.   22.03.2010  року  позивач звернувся  до  УПФ  з  заявою  про  перерахунок  пенсії,  на  що  отримав  відмову.  Посилаючись  на  те,  що  додаткова  пенсія виплачується  в розмірі нижчому, ніж це  передбачено вищевказаним  Законом,  позивач  просив визнати  дії  відповідача  протиправними,  зобов”язати  відповідача  перерахувати  додаткову  пенсію та  виплачувати  її  у  відповідності  до  вимог  Закону.  

          В судове засідання представник відповідача не  з»явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся.

          Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому  задоволенню,  виходячи  з  наступного.  

          Як  було встановлено  під  час  розгляду  справи, позивача з  1993  року позивача  було  віднесено  до  учасників  ліквідації  аварії на ЧАЕС  ( категорія  ІІ ),  він  отримує  пенсію  за  віком  відповідно  до  ст.ст.  26  та  27  Закону  України  «Про  загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування «, а  також  відповідно до  ст.  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”  - додаткову  пенсію  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю ( а.с.  12-13 ).  

22.03.2010  року  позивач звернувся  до  УПФ  з  заявою  про  перерахунок  пенсії,  на  що  отримав  відмову  ( а.с. 14-15 ).

          Згідно  з  ч.  1  ст.  46  Конституції  України,  громадяни  мають  право  на  соціальний  захист,  що  включає  право  на  забезпечення  їх  і  разі  повної,  часткової  або  тимчасової  втрати  працездатності,  у  старості  та  і  інших  випадках,  передбачених  законом.

Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ( ст. 8 ).

          Принцип верховенства права передбачає, що усі підзаконні нормативно правові акти мають відповідати за своїм змістом Конституції України та Законом України.  Суд  застосовує  верховенство  права  з  урахуванням  судової  практики  Європейського  суду  з  прав  людини.

            Згідно  ч. 2 ст. 19  та  ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Спірні відносини за  період  з  01.04.2007 року по  31.12.2007  року регулюються статтею  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”; з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року регулюються статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи »у редакції зі змінами, внесеними підпунктом  13 пункту 28 розділу II Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України »від 28.12.2007 року,  а з  22.05.2008  року - статтею  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за                                      № 10-рп2008 року.

Ці приписи  пенсійного законодавства  відповідачем  порушено  стосовно  заявника,  що  підтверджується  відгуком,  розрахунком  пенсії та  довідками  про  доходи ( а.с. 15-17,  31 ).

Окрім  того,  суд  при  вирішенні  спору  враховує  і  наступне.

Статтею 1 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «  передбачено,  що  цей  Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах : пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 71 вказаного Закону  передбачено, що дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

Вищевикладене  свідчить  про  те,  що і відповідач,  при  нарахуванні  та  виплаті  позивачу  пенсії,  повинен  був  керуватися  саме приписами  ст. 51  Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  », а  не  приписами  окремих  постанов  КМУ,  на  які  відповідач  посилався  в  листі  на  ім»я  позивача.  КМУ  не  наділений  правом  звужувати  права  громадян,  гарантовані  Конституцією  України  та  спеціальними  законами,  та  в  одноособовому  порядку  змінювати   визначений  Законом  розмір  пенсій.

          Не  може  бути  підставою  для  невиконання  відповідачем  свого  обов»язку  і  відсутність  коштів  з  огляду  на  те,  що  згідно  зі  ст.  19  Конституції  України,  органи  державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  зобов»язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією  та  Законами  України.            

          Відповідно  до  статті  1  Першого  протоколу  до  Конвенції  «Про  захист  прав  людини  та  основоположних  свобод «,  кожна  фізична  або  юридична  особа  має  право  мирно  володіти  своїм  майном.  Ніхто  не  може  бути  позбавлений  своєї  власності  інакше,  як  в  інтересах  суспільства  та  на  умовах,  передбачених  законом  і  загальними  принципами  міжнародного  права.

          В  пункті  34  Рішення Європейського  суду  з  прав  людини  від  09.01.2007  року  у  справі «Інтерсплав  проти  України «зазначено,  що  поняття  «майно «у  першій  частині  статті  1  Першого  протоколу   має  автономне  значення,  яке  не  залежить  від  формальної  класифікації,  прийнятої  у  національному  законодавстві.  Питання,  яке  має  бути  розглянуто,  стосується  того,  наскільки  обставини  справи,  що  розглядається  в  цілому,  давали  заявникові  право  на  майновий  інтерес,  захищений  статтею  1  Першого  протоколу.  Тобто,  майно,  у  визначенні  статті  1  Першого  протоколу  до  Конвенції,  охоплює  як  власне  майно,  так  і  майнові  права –належні  до  виплати  кошти,  відповідно  до  чинного  законодавства.  

          Даний  позов  було  подано  до  суду  в  червні  2010  року  та  провадження  у  справі  первісно  було  відкрито  за  правилами  ЦПК  України.  Статтею  268  ЦК  України  передбачено,  що  позовна  давність  не  поширюється  на  вимоги  про  відшкодування  шкоди,  завданої  ушкодженням  здоров»я.

          Крім  того,  відповідно  до  приписів  ч.  2  ст.  87  Закону  України  «Про  пенсійне               забезпечення «,  суми  пенсії,  не  одержані  з  вини  органу,  що  призначає  або  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий  час  без  обмеження  будь-яким  строком.  Таким  чином,  на  неотриманні  позивачем  суми  пенсії  строки  звернення  до  суду  не  розповсюджуються.

За  таких  обставин, суд  приходить  до  висновку,  що  право  позивача  на  отримання  додаткової  пенсії за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю, порушене,  є  підстави  для часткового  задоволення позовних вимог, визнання  дій  відповідача  протиправними,  спонукання  його  до проведення  перерахунку  та  доплати  позивачу  додаткової  пенсії за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  за  період  з  01.04.2007 року по  31.12.2007  року та з  22.05.2008  року  по  01.04.2010  року.

Оскільки  пенсія  позивачу  вже  призначена,  але  виплачується  у  меншому  розмірі,  ніж  це  передбачено  законодавством, тому суд  приходить  до  висновку,  що вимоги  про  спонукання  відповідача  до  призначення  пенсії  задоволенню  не  підлягають.

На підставі ст. 94 КАС України, на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути 03,40 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору при подачі позову до суду та 17,64 грн. витрат, понесених на  правову  допомогу.

          Керуючись ст.ст. 9-11,  159-163 КАС  України, ст.ст.  1, 13, 51, 67, 70-71 Закону України               «Про статус  і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  »,   суд –

П О С Т А Н О В И В :                                                                                                                        

                                                                                                                                                                                                                                                                                      Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити  частково.

Визнати  протиправними  дії  Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми  щодо  нарахування  та  виплати  ОСОБА_1  додаткової  пенсії за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  передбаченої  статтею  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок  ОСОБА_1  додаткової  пенсії за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  передбаченої  статтею  51  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”,  за  період  з  01.04.2007 року по  31.12.2007  року та  з  22.05.2008  року  по  01.04.2010  року  та  провести  відповідні  доплати  сум  пенсії  з  урахуванням  раніше  виплачених  сум.

          В  іншій  частині  позовних  вимог ОСОБА_1  відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  03 гривні 40 копійок в рахунок повернення  судового  збору та 17  гривень  64 копійок  витрат,  понесених  на  правову  допомогу.      

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання повного  тексту  копії постанови.

Для суб’єкта владних повноважень десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                         В.Б. Бойко